Выводы: Отже, створення податкової міліції в складі державної податкової служби дозволило значно підвищити ефективність боротьби зі злочинами та іншими правопорушеннями у сфері оподаткування, що було досягнуто внаслідок поєднання зусиль оперативних працівників, податкових ревізорів і слідчих. До того ж наявність податкової міліції в структурі ДПС уможливила забезпечення постійної взаємодії працівників податкової міліції з працівниками інших структурних підрозділів служби, які контролюють надходження різних видів податків, своєчасне отримання інформації та матеріалів про правопорушення, а також надання кваліфікаційних консультацій.
При реалізації правоохоронної форми податкової функції сучасної держави на правоохоронні органи покладається завдання сприяти становленню та існуванню цивілізованої та розвиненої держави, захищати її інтереси, сприяти закріпленню могутньої та прозорої економіки, дбати про неухильне дотримання податкового законодавства. Відтак розбудова українською державою міцної структури правоохоронних органів, завданням яких є ефективна боротьба саме з податковими правопорушеннями, виступає необхідною передумовою забезпечення надійного правового порядку у податкових правовідносинах, в економіці та суспільстві в цілому.
Суперечить принципу гласності правотворчого процесу узаконення заведення суб’єктами оперативно-розшукової діяльності оперативно-розшукових справ (колишня назва „агентурні справи”), в яких акумулюються непроцесуальні, неофіційні, (таємні) документи, призначені виключно для внутрішнього документообігу і використання оперативними підрозділами. Такої правової норми, як ведення оперативно-розшукових справ та їх строків, не має у аналогічних законах жодної держави світу, яка б регулювала діяльність оперативних підрозділів, зокрема і в СНД. А відомчі підзаконні акти (накази, інструкції) з цих питань часто включають норми Закону, мають певні розбіжності з самим Законом, і повною мірою не дають відповіді на ці та інші питання, що ускладнює вивчення порядку заведення таких справ і стримання ініціативи оперативних працівників щодо проведення оперативно-розшукової діяльності.
На нашу думку, не відповідають правовій практиці внесені доповнення до статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” про те, що працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових і позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться працівниками органів державної податкової служби України, якщо такі перевірки не пов’язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальної справи. Такі новели в законі підривають можливість розкрити злочини і притягнути винних до відповідальності. Адже кримінальна справа порушується за інших підстав, ніж заводиться оперативно-розшукова справа. Проведення перевірок платників податків не завжди є результатом реалізації оперативно-розшукових справ, а навпаки, результати проведених перевірок платників податків є підставою для їх заведення з метою проведення подальших оперативно-розшукових та оперативно-технічних заходів щодо підозрілих осіб у вчиненні злочинів. Отримана інформація про те, що стосовно них заведена оперативно-розшукова справа, спонукає правопорушників терміново замаскувати або знищити сліди злочину (знешкодити документи, закрити рахунки, перевести або зняти кошти, вивезти товарно-матеріальні цінності, попередити співучасників тощо). Усе це призводить до подальшого ускладнення документування осіб, винних у вчиненні злочинів, і втрати перспектив притягнення винних до відповідальності.
Отже, нагальні потреби законодавчого забезпечення оперативно-розшукової діяльності податкової міліції потребують негайного вдосконалення з урахуванням сучасних вимог для ефективної протидії кримінальним проявам.