Система товарно-грошових відносин у стародавньому Римі та їх висвітлення у працях давньоримських філософів та політичних діячів

Содержание:ЗМІСТ ВСТУП 3 1. Характеристика стародавньому Риму 6 2. Аналіз економіки стародавньому Риму 7 3. Система товарно-грошових відносин у стародавньому Римі 13 4. Висвітлення товарно-грошових відносин у стародавньому Римі у працях давньоримських філософів та політичних діячів 23 ВИСНОВКИ 30 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32  

Вступление:ВСТУП Актуальність теми. Представлена робота присвячена темі "Система товарно-грошових відносин у стародавньому Римі та їх висвітлення в працях давньоримських філософів та політичних діячів". Проблема даного дослідження носить актуальний характер у сучасних умовах. Про це свідчить часте вивчення піднятих питань. Тема "Система товарно-грошових відносин у стародавньому Римі та їх висвітлення в працях давньоримських філософів та політичних діячів" вивчається на перетині відразу декількох взаємозалежних дисциплін. Для сучасного стану науки характерний перехід до глобального розгляду проблем тематики роботи "Система товарно-грошових відносин у стародавньому Римі та їх висвітлення в працях давньоримських філософів та політичних діячів". Питанням дослідження присвячено безліч робіт. В основному матеріал, викладений у навчальній літературі, носить загальний характер, а в численних монографіях по даній тематиці розглянуті більш вузькі питання проблеми розвитку товарно-грошових відносин стародавнього Рима, однак, потрібне урахування сучасних умов при дослідженні проблематики позначеної теми. Висока значимість і недостатня практична розробленість проблеми товарно-грошових відносин Стародавнього Риму визначають безсумнівну новизну даного дослідження. Актуальність справжньої роботи обумовлена, з одного боку, великим інтересом до теми розвитку товарно-грошових відносин стародавнього Рима в сучасній науці, з іншого боку, її недостатньою розробленістю. Розгляд питань пов'язаних з даною тематикою, носить як теоретичну, так і практичну значимість. Аналіз робіт з проблематики дослідження. Інтерес до вивчення Стародавнього Риму виник, окрім праць Макіавеллі, також протягом Просвітництва у Франції. Шарль Монтеск’є (фр. Charles-Louis de Montesquieu) написав у 1734 р. твір «Роздуми про причини величі та занепаду римлян». Першою капітальною працею стала «Історія занепаду і падіння Римської імперії» Едварда Гіббона (англ. Edward Gibbon), яка охоплювала період від кінця 2 ст. до падіння Візантійської імперії у 1453 р. Як і Монтеск’є, Гіббон цінував достоїнства римських громадян, разом з тим, на його думку, розклад Імперії почався вже за часів Коммода, а християнство стало каталізатором падіння Імперії, підточивши її підвалини зсередини. Засновником критичного вивчення давньоримської історії став Бартольд Джордж Нібур (нім. Barthold Georg Niebuhr), який написав книгу «Римська історія», прослідивши період до Першої Пунічної війни. Також він зробив спробу визначити шлях еволюціонування римських звичаїв. За його думкою, римляни, як і будь-який інший народ, мали історичний етос, який зберігся переважно у знатних родинах. Певну увагу Нібур присвятив етногенезу, що розглядався під кутом виникнення римської общини. У наполеонівську епоху з’явилася книга Віктора Дюрюї (фр. Victor Duruy) «Історія римлян», яка робила акцент на популярному тоді цезаріанському періоді. Вкрай важливими віхами стали праці Теодора Моммзена (нім. Theodor Mommsen), одного з перших визначних дослідників римської спадщини. Велико роль зіграла його праця «Римська історія», а також «Римське державне право» та «Збірник латинських написів» («Corpus inscriptionum Latinarum»). Пізніше вийшла праця іншого спеціаліста, Гуль’єльмо Ферреро (іт. Guglielmo Ferrero) – «Велич та падіння Риму». Предметом конкретного дослідження вчених КНУ ім. Т.Шевченка країн є всілякі проблеми давньоримської історії, і насамперед соціально-економічні відносини, як найважливіші. У роботах учених КНУ ім. Т.Шевченка проводяться дослідження всіляких аспектів соціально-економічних відносин древнього Рима. Таким чином, історики кафедри історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка проробили велику роботу з вивчення всіляких як конкретних, так і теоретичних проблем римської історії: проаналізована сутність римського рабовласницького суспільства, особливості й механізм його розвитку, досліджено багато конкретних сторін римської історії. Метою роботи є розгляд та аналіз системи товарно-грошових відносин у стародавньому Римі та їх висвітлення у працях давньоримських філософів та політичних діячів. Об’єктом дослідження є стародавній Рим, предметом дослідження є система товарно-грошових відносин у стародавньому Римі. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: - коротко охарактеризувати стародавній Рим; - провести аналіз економіки стародавньому Риму; - здійснити аналіз управлінських інформаційних систем; - дослідити систему товарно-грошових відносин у стародавньому Римі; - проаналізувати висвітлення товарно-грошових відносин у стародавньому Римі у працях давньоримських філософів та політичних діячів. Теоретичною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної науки в галузі історії економіки. Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. Методи дослідження. Робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Структура роботи. Вступ, 4 розділи, висновки, література.  

Выводы: ВИСНОВКИ Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Стародавній Рим володів безкраїми просторами землі з величезними природничими та людськими ресурсами. По суті, давньоримська економіка залишалася сфокусованою на землеробстві та торгівлі. Вільна торгівля сільськогосподарською продукцію змінила італійський ландшафт, і до I ст. до н. е. широкі виноградні та оливкові плантації витіснили дрібних землевласників, які вже не могли конкурувати з дешевим імпортним зерном. Анексія Єгипту, Сицилії та Тунісу у Північній Африці забезпечила постійне постачання зерна. У свою чергу, основними статтями експорту Італії стали оливкова олія та вино. Практикувався збір врожаю двічі на рік, але продуктивність ферм в цілому була низька, приблизно 1 тонна з гектара. Розквіт торгівлі й пряме пограбування нових володінь дали важливий результат - у Римі стали активно розвиватися товарно-грошові відносини. Товарно-грошові відносини й різке збільшення числа рабів багато чого змінили в житті римського селянства. До II ст. до н.е. в Італії була маса дрібних і середніх селянських господарств, у яких трудилися в основному члени родини, забезпечуючи самих себе. В II-I ст. до н.е. такі натуральні господарства стали гинути й витіснятися іншими, більшими, у яких використовувалася праця рабів, а продукція частково йшла на ринок. Хоча у Стародавньому Римі широко вживалися бартерні відносини, навіть у зборі податків, Рим мав дуже розвинуту монетну систему, монети з міді, бронзи та дорогоцінних металів були в обігу по всій Імперії та за її межами - деякі з них навіть було знайдено в Індії. До III ст. до н. е. мідь оцінювалася на вагу, у брусках без позначок. Оригінальна мідна монета (асс) мала номінальну вартість одного римського фунту міді, але важила менше. Таким чином, цінність римської монети як міри обміну значно перебільшила її власну цінність як металу. Підйом сільського господарства й ремесла, установлення товарних зв'язків сприяли пожвавленню торгівлі. Як і колись, процвітала морська торгівля; на кораблях було зручніше й дешевше перевозити товари, ніж по сухопуттю. Пожвавлення товарних зв'язків, торгівлі, міняльної справи йшло рука об руку з лихварством. Позичковий відсоток в Італії був зменшений до 6% у рік, але в провінціях цієї заборони не було й відсотки досягали небаченої висоти (до 48% у рік). Загалом перехід до товарного господарства на рабовласницьких віллах і в майстернях вели до пожвавлення товарно-грошових відносин у країні й прискоренню загального темпу історичного розвитку. Широкий розвиток приватної власності на землю, ліквідація всіх обмежень по купівлі-продажу землі послужили основою катастрофи полісних порядків, сприяли впровадженню товарно-грошових відносин у виробництво, інтенсифікації римської економіки. Однак цей підйом супроводжувався господарським застоєм, а то й занепадом провінцій, що надавало римській економіці в цілому незбалансований, трохи хворобливий характер. Економічна думка Стародавнього Світу отримала подальший розвиток і завершення у Стародавньому Римі. Вона стала відбитком вищого ступеня еволюції рабовласництва, нових форм організації рабовласницького і господарства, характерної для них більш жорсткої експлуатації рабів, загострення протиріч і посилення боротьби в умовах розкладу рабовласницького суспільства. Найважливішою проблемою стародавньоримської літератури залишалася проблема рабства, його виправдання, організації і методів ведення великих рабовласницьких господарств (латифундій). До цих проблем зверталися Катон Старший (234 – 149 pp. до н.е.), Варрон (116 – 27 рр. до н.е.), Колумелла (І ст. н.е.).

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. История римской литературы: В 2 Т. / Под ред. С. Соболевского - М., 1962. – 255 с. 2. Искусство стран и народов мира: Краткая художественная энциклопедия: В 5 Т. - М., 2005. – 264 с. 3. Балух В.С. Історія античної цивілізації: у 3 т. – Чернівці : Наші книги, 2007. Т. 2 : Стародавній Рим. – Чернівці : Наші книги, 2008 – 848 с. 4. Малій О.В. Історія Стародавнього Світу. – Львів : Кальварія, 1997 – 95с. 5. Межиріччя, Стародавній Єгипет, Стародавня Греція, Стародавній Рим: Енцикл. / Оксана Олексіївна Могила (авт.-упоряд.), Святослав Володимирович Чумаков (авт.-упоряд. ) – К. : Школа, 2002. – 448с. 6. Миронова В.М., Михайлова О.Г., Мегела І.П., Лефтерова І.П., Пухальська Н.Я. Антична література: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. – К. : Либідь, 2005. – 488 с. 7. Михед Т. В., Якубіна Ю. В. Антична література: Метод. посіб. для студ. гуманіт. спец. / Ніжинський держ. педагогічний ун-т ім. Миколи Гоголя – Ніжин : РВВ НДПУ, 2001. – 48 с. 8. Ручинська Оксана Анатоліївна. Антична культура: Комплекс навч.-метод. матеріалів зі спецкурсу для студ. II курсу іст. фак. / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна – Х., 2004. – 59 с. 9. Татаркевич Владислав. Історія філософії / Андрій Шкраб'юк (пер.з пол.). – Л. : Свічадо, 1997. Т. 1 : Антична і середньовічна філософія. – Л.: Свічадо, 1997 – 456 с. 10. Вощинина А. И. Античное искусство, – М.: Издательство Академии Художеств СССР, 1991. - 393 с. 11. Аксенова А. Д. Энциклопедия для детей. Т.7. Искусство.2-е изд., испр. –М.: Аванта+, 2009. – 688 с. 12. Подосинов А.В. Рим: Боги и герои. – Тверь: Полина, 2005. – 81 с. 13. Соколов Г.И. Искусство Древнего Рима. – М.: Просвещение, 2006. 224 с. 14. Зарецкая Д.М. Мировая художественная культура, – М.: Издательский центр A3, МСК, 2009. - 352 с. 15. http://uk.wikipedia.org/wiki/Стародавній_Рим