Статистика освіти та культури

Содержание:Вступ 3 Розділ І. Теоретична частина. Статистика освіти і культури. 5 1.1. Джерела інформації 5 1.2. Рівень освіти населення 6 1.3. Професійна освіта 9 1.4. Статистика освіти в Київській області. 10 Висновок 15 Розділ ІІ. Практична частина 16 Список літератури 25

Вступление:Соціальна статистика являє собою один з найважливіших додатків статистичного методу. Вона дає кількісну характеристику структури суспільства, життя й діяльності людей, їхніх взаємин з державою й правом, дозволяє виявити й виміряти основні закономірності в поводженні людей, у розподілі благ між ними. Важливим напрямком соціальної статистики є вивчення особливостей поводження окремих груп: на що витрачають час і гроші інтелектуали й люди з низьким культурним рівнем, які політичні орієнтації різних соціальних груп, взаємини між поколіннями й т.д. Соціальна статистика не тільки вивчає сукупності людей, але й може бути використана для розкриття закономірностей поводження окремого індивіда. У цьому випадку як об'єкт дослідження виступає безліч моментів, у яких зафіксовані параметри однієї й тієї ж особистості. У завданнях такого роду очевидна близькість соціальної статистики до прикладної психології, соціології й т.д., для яких необхідні емпіричні дослідження, статистичні докази значимості або незначимості розходжень між групами. Статистика включає визначення джерел даних для рішення тієї або іншої проблеми, збір даних, їхню обробку, аналіз і інтерпретацію результатів. Формулювання цілей і завдань соціального дослідження ґрунтується на соціологічних теоріях, результатах минулих робіт, досвіді й інтуїції розроблювачів. Соціальна статистика покликана виявляти соціальні індикатори тих або інших процесів, оцінювати їхня стабільність і мінливість, їх приналежність до певного часу, певному стадії розвитку суспільства. Соціальна статистика ґрунтується на даних державної статистичної звітності й соціальних обстежень - квотних, багатоступінчастих вибірок. Соціальна статистика використовує як кількісні, так і некількісні дані, які або можна впорядковувати (змінені на порядковій шкалі), або не можна впорядковувати (обмірювані на номінальній шкалі). Ще однією особливістю соціальної інформації є те, що часто дані збираються у формі відповідей на питання, до яких додається набір можливих варіантів відповідей (меню). При пілотажних обстеженнях, проведених уперше, можуть бути використані відкриті питання, але тоді при підготовці даних до обробки їх потрібно «закрити», тобто звести до певних категорій відповідей. У цей час результати соціальної статистики доступні будь-якій людині. Знайомлячись із її даними, люди можуть бачити, наприклад, у якій країні, місті, області життя краще, у якій сфері додатка праці вище заробітна плата, у чому особливості способу життя різних соціальних груп і яка їхня роль у суспільстві. Дані соціальної статистики потрібні вченим для аналізу розвитку суспільства, свого роду соціальної діагностики, виявлення тих тенденцій, посилення яких може загрожувати життєдіяльності людей. Відомості соціальної статистики необхідні органам державного управління, покликаним забезпечувати безпеку й комфортність життя й діяльності людей; розвивати й регулювати структуру робочих місць, оплату праці й ін.; розробляти соціальні програми, спрямовані на соціальний захист певних категорій населення. Розробка й реалізація соціальних програм припускають наявність сучасної, достовірної, науково обґрунтованої інформації. Таку інформацію здатна надати державна статистика, оскільки вона має у своєму розпорядженні кваліфіковані кадри, розгалуженою службою державної статистики, методологією збору, обробки й подання даних.

Выводы:У роботі розглянутий порядок обліку й аналізу діяльності установ дошкільного виховання, шкільної, професійно-технічної, середньої спеціальної і вищої освіти. На рівні суб'єктів України виникає необхідність не тільки проведення моніторингу розвитку освіти, але й вивчення співвідношень і спадкоємності різних видів, стадій, ступенів і форм освіти з метою досягнення високої соціальної ефективності і якості послуг в області навчання.

Литература:1. Соціальна статистика: Підручник / під ред. чл.-кор. РАН И.И. Єлисєєвій. - 2-е изд., доп. - М.: Фінанси й статистика, 1999. 2. Всесоюзний шкільний перепис 15 грудня 1927 р. Т. 1. - М.: Державне планово-господарське видавництво, 1930. 3. Інструкція районним керівникам і дільничним інспекторам про проведення 1-й Всесоюзного шкільного перепису 15 грудня 1927 р. - М.: ЦСУ СРСР, 1927. 4. Соціальний стан регіонів України: Статистичний збірник. - М.: Держкомстат України, 1994. 5. Рівень життя населення України: Статистичний збірник. - М.: Держкомстат України, 1996. 6. Жарова Л., Яценко В. Проблеми формування сучасної системи показників статистики освіти // Питання статистики. - 1995. - № 12. 7. Курышева С.В., Кашина О.Н. Утримування праці й підготовка кадрів як об'єкт соціальної статистики. - Л.: ЛФЭИ, 1987. 8. Нестеров Л.И., Бухвальд Е.М. Теоретичні проблеми виміру суспільного багатства. Серія економічна. - № 5. - М.: Звістки АН СРСР, 1979. 9. Патрушев В.Д. Використання сукупного часу суспільства. - М.: Думка, 1978. 10. Титма М.Х. Вибір професії як соціальна проблема. - М.: Думка, 1975. 11. Филлипов Ф.Р. Всесоюзна середня освіта в СРСР (соціологічні проблеми). - М.: Думка, 1976.