Організаційна поведінка. Організаційна культура

Содержание:ПЛАН Вступ 3 1. Організаційна поведінка 4 2. Організаційна культура 7 Висновок 12 Список використаної літератури 14  

Вступление:Вступ В умовах економічної кризи у багатьох країнах світу для кожного підприємства важливим є забезпечення ефективної діяльності підприємства. Та це стосується не лише отримання максимального прибутку, але й подальшого стратегічного розвитку. При цьому повинні враховуватись не лише матеріальні та фінансові ресурси, а й організаційна культура підприємства. Вона являється управлінським інструментом та має ефективний вплив на складові організації. Діяльність організацій безпосередньо і головним чином залежить від людей, що виконують певні ролі й функції. Поведінка людей визначає їхнє співробітництво для досягнення цілей організації і, разом із тим, їхнє суперництво і навіть боротьбу за ресурси, статус, самостійність і винагороду. Організаційна поведінка як спеціальна сфера знань займається вивченням системи відносин між різними групами всередині організації і того впливу, що здійснюють людина, група і структура на поведінку в організації і, зрештою, на її ефективність. Організаційна поведінка пов’язана з вивченням діяльності людей і з тим, як їхня поведінка впливає на роботу організації. У предмет вивчення включаються питання мотивації, здібностей і особистісних якостей працівників, їхньої задоволеності роботою, ставлення до праці, поведінки лідера, міжособистісних відносин, конфліктів, групових структур, процесів навчання, розвитку тощо.  

Выводы: Висновок Таким чином, процес формування, підтримки і вдосконалення організаційної культури підприємства визначається сукупністю зовнішніх і внутрішніх, матеріальних і духовних, первинних і вторинних, об'єктивних і суб'єктивних чинників. В результаті цілеспрямованої діяльності адміністрації і персоналу організації в ній складається певний тип культури. Звичайно, організаційна культура — не єдиний елемент, для підвищення ефективності виробничої діяльності. Можливі випадки, коли підприємство володіє високоефективною корпоративною культурою, але всеодно зазнає поразок на ринку, або ж підприємство з низькою організаційною культурою демонструє високу ефективність. Проте в досягненні довгострокової ефективності підприємства визначальним чинником є тільки сильна організаційна культура. Щоб оцінити вплив організаційної культури підприємства на ефективність виробничої діяльності, необхідно діагностувати стан структурних елементів, що характеризують реальні можливості формування культурного простору. У основі лежить розуміння організаційної культури, як «системи духовних і матеріальних елементів, що взаємодіють між собою і притаманних тільки даному підприємству, у формуванні яких головну роль грає культура внутрішніх суб'єктів і чинники зовнішньої середовища. На основі якої формується системний підхід до управління всіма чинника виробництва шляхом створення цілісної стратегії функціонування і розвитку підприємства і безпосередньої її реалізації в процесі здійснення господарської діяльності». Таким чином, усі менеджери незалежно від їхніх технічних функцій є менеджерами з людських ресурсів, оскільки мають справу з людською поведінкою в організації. Тому знання про організаційну поведінку є важливими для них. Загальними закономірностями становлення організаційної поведінки та ефективної взаємодії персоналу є наступні: організаційна поведінка є продуктом розвитку колективу в цілому і всіх його членів окремо в контексті загальної соціально значущої діяльності; умовою формування організаційної поведінки є наявність у колективі нормальних міжособистісних зв’язків та гармонії між формальними і неформальними відносинами; формальні та неформальні відносини повинні виражатися в успішній взаємодії в процесі управління керівника і неформального лідера групи.

Литература: Список використаної літератури 1. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник. – 3-е изд. – М.: Гардарики, 1999. – 528 с. 2. Маллинз, Лори. Менеджмент и организационное поведение: Учеб. – практ. пособие / Пер. с англ. Т. Цеханович и др. – Мн.: Новое знание, 2003. – 1039 с. 3. Маслов В. О стратегическом управлении персоналом // Проблемы теории и практики управления. - 2002. - № 5. - С. 99. 4. Робінс С., Де Ченцо Д. Основи менеджменту / Пер. з англ. А. Олійник та ін. – К.: Основи, 2002. – 671 с. 5. Робінс, Стефан П., ДеЧенцо, Девід А. Основи менеджменту / Пер. з англ. А.Олійник та ін. - К.: Вид-во С.Павличко “Основи”, 2000. - С. 233-235, 316, 317. 6. Стадник В.В., Йохна М.А. Менеджмент: Посібник. - К.: Академвидав, 2003. - 464 с.