Вступление: В Україні господарське товариство, зокрема акціонерне товариство та товариство з обмеженою відповідальністю, є достатньо поширеною організаційно-правовою формою суб’єкта господарювання. Адже створення саме господарського товариства дозволяє об’єднати майно та зусилля декількох осіб для здійснення господарської діяльності, легко залучити додатковий капітал інших осіб для досягнення певної мети, рівномірно розподілити ризики від здійснення господарської діяльності.
Починаючи з 1 січня 2004 року в Україні правове становище господарських товариств регулюють: Господарський кодекс, Цивільний кодекс та Закон України «Про господарські товариства». Кожен з них має окремі напрямки регулювання діяльності акціонерних товариств, хоча в певній мірі є дубльованими. Так, у Господарському кодексі України, загальним питанням створення підприємств присвячено статті 62-72, а господарським товариствам статті 79-92. 1 У Цивільному кодексі України загальним положенням про діяльність господарських товариств відведено статті 113-162. 2 Разом з тим ще не втратив чинності Закон України «Про господарські товариства» 4 , щодо змісту якого постійно виносяться відповідні зміни. Однак за всіх змін окремі положення Закону не приведені у відповідність з новими, чинними нині кодифікованими актами.
Крім того, особливу увагу слід звернути на те, що 17 вересня 2008 року Верховною Радою прийнято Закон України «Про акціонерні товариства» 3. Це одна з найбільш важливих і очікуваних економічних реформ. Закон детально визначає порядок створення, діяльності, ліквідації, перетворення, злиття, приєднання, поділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов’язки акціонерів, засновників, самого товариства, механізм реалізації цих прав та обов’язків. Набуває чинності Закон через 6 місяців після опублікування (29.04.2009р.). А через 2 роки від набрання чинності Законом втратять чинність ст.1–49 Закону України «Про господарські товариства».
Недосконалість і прогалини в чинному законодавстві ускладнюють нормальну роботу великих інвесторів, ставлять їх у залежність від перебігу загальних зборів, судової тяганини та інших перешкод. Існують також широкі можливості порушення прав і невеликих товариств.