Законодавство України про права і свободи людини та громадянина

Содержание: Вступ 3 1. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному розвитку 4 2. Права, і свободи людини та громадянина, закріплені в Конституції України 6 3.Права і свободи людини і громадянина, закріплені в нормативно-правових актах України 13 Висновок 18 Список використаних джерел 20

Вступление: Характерною ознакою сучасного суспільства, диференційованого на соціальні групи з власними інтересами, є все більше ускладнення соціальних взаємин, що обумовлює актуалізацію проблематики упорядкування соціальних відносин за посередництвом права як найбільш універсального регулятора і відповідно правових засад організації соціального спілкування, які набувають рис специфічної правової реальності. Саме з позиції акцентування на особливій ролі права в життєдіяльності сучасного суcпільства, яке не може бути заміненим ніякими іншими нормативними регуляторами — мораллю, звичаями або ще чимось, можна найбільш адекватно та повно розглянути питання про права і свободи людини і громадянина. Лише за таких умов право набуває своєї власної сутності, що ґрунтується на правах, свободах та обов’язках людини і громадянина як невід’ємних від особи, котрі мають характерні юридичні ознаки. Права, свободи і обов’язки виражають правовий вимір існування особи в суспільстві, визначають і гарантують певну міру (норму) її свободи й відповідальності як учасника суспільних відносин, виступають складовими елементами юридичної форми буття людини у відносинах з іншими людьми, громадськими та політичними інститутами. Поняття прав і свобод людини і громадянина, безпосередньо пов’язане з гуманістичною сутністю і спрямованістю теорії держави і права, всіх галузей юридичної науки, є одним із центральних її понять, яке концептуально визначає подальший зміст і понятійну структуру правознавства. Воно виступає як найважливіша системотворча ідея не тільки в процесі творення Конституції як акта установчої влади народу та основного закону країни, але і при конструюванні окремих законів, підзаконних нормативно-правових актів, які регламентують питання реалізації тих чи інших прав і свобод.

Выводы: Суттєвою характеристикою правового статусу особи, його ядром і елементом, який створює систему статусу, є права, свободи і обов’язки особи. Юридичні права і свободи є близькими й по суті тотожними поняттями. Закріплені в конституції вони визначають міру можливої поведінки, тобто межі можливих дій, можливість користуватися благами для задоволення своїх потреб та інтересів. Юридичні обов’язки є мірою належної поведінки. Вони визначають вид і міру суспільно необхідної поведінки громадян, висувають обов’язкові вимоги до поведінки, дій особи. Правам, свободам і обов’язкам людини й громадянина присвячені статті 21—68 розділу II Конституції України. Розміщення цього розділу після розділу “Загальні засади” перед розділами про органи державної влади підкреслює його важливість і нове співвідношення людини й держави, що встановлюється статтею 3 Конституції України: людина визнається найвищою соціальною цінністю, а її права і свободи визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Положення Конституції України про права і свободи людини й громадянина повністю узгоджуються з відповідними положеннями ратифікованих Україною міжнародних правових актів — Загальної Декларації прав людини (1948 p.), Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права (1966 p.), Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (1966 p.), Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (1966 p.), Європейської конвенції з прав людини (1950 р.) та інших договорів з прав людини Ради Європи. Соціальне призначення основних прав і свобод громадян виявляється в тому, що вони втілюють ідеали демократії, гуманізму і справедливості, сприяють всебічному розвиткові особи, надають громадянам широкі можливості для активної участі в управлінні суспільством і державою, функціонуванні державного й політико-правового механізму, а також сприяють підвищенню рівня загальної та правової культури особи, удосконаленню демократичного способу життя. Для реалізації конституційних прав, свобод і обов’язків громадян має діяти принцип їх найвищої юридичної сили. Це означає виконання обов’язків усіма суб’єктами права у сфері правотворчості та правореалізації.

Литература: 1. Конституція України від 28 червня 1996 року 2. Гладун Зіновій Степанович, Федоров Микола Петрович, Федчишин Михайло Григорович. Конституційне право України: навч. посіб. для студ. ВНЗ усіх форм навч. / Тернопільський національний економічний ун-т. — Т. : ТНЕУ, 2008. — 564с. 3. Загальна теорія держави і права // За редакцією проф. М. В. Цвіка, доц. В. Д. Ткаченка, проф. О. В. Петришина // Харків «Право» 2002 – 385с. 4. Колодій Анатолій Миколайович, Олійник Анатолій Юхимович. Права, свободи та обов'язки людини і громадянина в Україні: підруч. для студ. ВНЗ та працівників місцевого самоврядування. — К. : "Правова єдність", всеукраїнська асоціація видавців, 2008. — 350с. 5. Конституція України. Офіційний текст; Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина: Навч. посіб. / Микола Іванович Хавронюк (авт.-уклад.). — 2. вид.,перероб.і доп. — К. : Видавництво А.С.К., 2003. — 384с. 6. Кушніренко Олександр Георгійович, Слінько Тетяна Миколаївна. Права і свободи людини та громадянина: Навч. посіб.. — Х. : Факт, 2009. — 437с. 7. Орленко Василь Іванович, Орленко. Конституційне право України: посіб. для підготов. до іспитів / В. І. Орленко, В. В. Орленко. — Вид. 4-е вид., стер. — К. : Вид. Паливода А. В., 2010. — 152 с. 8. Погорілко Віктор Федорович, Федоренко. Конституційне право України: підручник / В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко. — 2-ге вид., переробл. та доопр. — К. : Правова єдність : Алерта, 2010. — 432 с. 9. Чушенко Віталій Іванович, Заяць І. Я.. Конституційне право України: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / В. І. Чушенко, І. Я. Заяць ; за заг. ред. проф. В. І. Чушенка; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка / Чушенко (Ред.). — Вид. 2-ге, допов. і переробл. — К. : Ін Юре, 2009. — 547 с. 10. http://horting.org.ua/node/903