Механізм правового регулювання

Содержание:ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОГО РЕГУЛЮВАННЯ 5 1.1. Поняття правового регулювання 5 1.2. Основні напрямки і межі правового регулювання 13 1.3. Види, способи і типи правового регулювання 16 Висновки до 1 розділу 20 РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА МЕХАНІЗМУ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ 21 2.1. Поняття механізму правового регулювання 21 2.2. Елементи механізму правового регулювання та їх призначення 23 2.3. Стадії механізму правового регулювання 28 Висновки до 2 розділу 31 РОЗДІЛ 3. ПРАВОВІ ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ ЯК ЗАСІБ ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ 32 Висновки до 3 розділу 37 ВИСНОВКИ 38 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 40  

Вступление: ВСТУП Необхідність творчого та послідовного осмислення змін, що відбуваються в суспільстві, більш глибокого пізнання сучасних процесів економічних і соціальних перетворень, динаміки державно-правових явищ є нагальною потребою часу. У визначенні шляхів становлення та розвитку України як суверенної демократичної, соціальної, правової держави, а також у формуванні громадянського суспільства велику роль відіграє правова наука. Основне призначення останньої полягає у здійсненні досліджень державно-правових проблем, виробленні пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання суспільних відносин. В юридичній літературі наголошується на незадовільному стані сучасного правового регулювання, на потребі його подальшого вдосконалення, орієнтуючись на досягнення найбільш позитивних результатів у розвитку країни. У радянській юридичній науці вивченню механізму правового регулювання присвятили праці такі вчені, як С. Алексеєв, А. Васильєв, О. Вітченко, В. Горшенєв, В. Шабалін, М. Шарце, Л. Явіч та ін. З прізвищами цих теоретиків права пов’язують історію становлення основних положень теорії механізму правового регулювання. У сучасному правознавстві означену проблему досліджують як вітчизняні, так і російські науковці: А. Абрамова, А. Бобилєв, С. Бобровник, О. Малько, С. Нарикова, М. Новікова, М. Осіпов, О. Скакун, Т. Тарахонич, К. Шундіков й ін. Метою роботи є дослідження такого правового явища як механізм правового регулювання. Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання: - розкрити сутність механізму правового регулювання; - дослідити точки зору науковців стосовно поняття правового регулювання та механізму правового регулювання; - прослідити відмінність правового регулювання від правового впливу; - розглянути основні напрямки і межі правового регулювання; - визначити види, способи і типи правового регулювання; - розглянути елементи механізму правового регулювання та їх призначення; - дослідити стадії механізму правового регулювання і т.д. Об’єктом дослідження є суспільні відносини щодо правового регулювання вцілому. Предметом дослідження є механізм правового регулювання як система правових засобів, способів і форм, за допомогою яких нормативність права переводиться в упорядкованість суспільних відносин, задовольняються інтереси суб'єктів права, встановлюється і забезпечується правопорядок. Робота базується на використанні методів історичного, системного, формально-догматичного, порівняльно-правового, статистичного та системно-структурного аналізу.

Выводы: ВИСНОВКИ Таким чином, механізм правового регулювання – це узята в єдності система правових засобів, способів і форм, за допомогою яких нормативність права переводиться в упорядкованість суспільних відносин, задовольняються інтереси суб'єктів права, встановлюється і забезпечується правопорядок. Невід’ємною характеристикою діючого права є його здатність бути державним регулятором суспільних відносин. Право регулює найсуттєвіші суспільні відносини, у яких нормативно узгоджуються життєво важливі інтереси та волевиявлення людей. У цьому розумінні право – це єдиний офіційний визначник і критерій правомірної та неправомірної поведінки людей, міра їх свободи. Важливими структурними складовими правового регулювання є ідеї, норми права та закони, що проходять через правосвідомість людей і втілюються в їхній реальній поведінці та діях. Важливим елементом дії права є постійна оцінка норм законів та механізмів їх реалізації з боку правосвідомості та об’єктивне втілення у суспільній свідомості, конкретній поведінці людей. Правове регулювання є багатоаспектним процесом, оскільки пронизує як ідею права, так і норми й закони, а також суспільні відносини. Поділ норм права неможливий без відсилання до правового регулювання, оскільки норми поділяють за предметом і методом правового регулювання. Крім того, за функціональною спрямованістю норми класифікують на охоронні та регулятивні, причому охоронні норми, у разі їх порушення, “включають” відповідні регулятивні норми. Ще у первісному суспільстві сформувалися базові соціальні регулятиви – заборони, позитивні зобов’язування та дозволи, які з самого початку підкріплювалися певними санкціями первісного колективу. З виникненням цивілізації у суспільстві збільшується питома вага дозволів, виражених у суб’єктивних правах індивидів, регулювання яких вимагає включення в поле соціального регулювання багатьох засобів і механізмів, які слугували основою створення державою позитивного права. Шляхом правового регулювання нормативно ідеальне стверджується у суспільному житті як реальне за посередництвом певного інструментарію, тих чи інших правових засобів, які можуть гарантувати досягнення окремих соціальних цілей. Загальні юридичні дозволи та заборони також є важливими правовими регуляторами, спрямовуючими правовими началами на тій чи іншій ділянці суспільних відносин. Дозвільні винятки із загальних заборон і заборонні винятки із загальних дозволів вказують на межу регулюючої дії загальних дозволів та заборон на певній ділянці суспільних відносин.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Алексеев С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. – М.: Наука, 1966. – 187 с. 2. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М.: Статут, 1999. – 544с. 3. Волинка К. Г. Теорія держави і права: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2003. – 240 с. 4. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: Підручник. – К.: Кондор, 2006. – 477 с. 5. Косович В. Правовий вплив і правове регулювання: критерії розмежування. // Вісник Львівського Університету ім. І. Франка. Серія юридична. – 2008. – Вип. 46. – С. 21-25. 6. Котюк В. О. Теорія права: Курс лекцій: Навч. посіб. для юрид. фак. вузів. – К.: Вентурі, 1996. – 544с. 7. Кривицький Ю. Теоретико-методологічні основи розуміння механізму правового регулювання. Підприємництво, госп-во і право : щомісяч. наук.-практ. госп.-прав. журн. - 2009. - № 10. - С. 22-25. 8. Сарновська С.О. Фундаментальні засади механізму правового регулювання. // Бюлетень Міністерства юстиції України . 2009. – № 1 (87). – С. 99-106. 9. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. – Харків: Консум, 2001. – 656 с. 10. Теория государства и права / Под ред. М. М. Рассолова, В. О. Лучина, Б. С. Эбзеева. – М.: Юристь, 2001. – 640 с. 11. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2000. – 535с. 12. Теория государства и права: Курс лекций / Под. ред. проф. В. В. Лазарева. – М.: Право и закон, 1996. – 635с. 13. Теорія держави і права: Навч. посіб. / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – 327 с. 14. Філософія права. Навч. посіб. / О. Г. Данільян, Л. Д. Байрачна, С. І. Максимов та ін. / За заг. ред. О. Г. Данільяна. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 340с. 15. Шундиков К. В. Правовые механизмы: основы теории // Государство и право. – 2006. – № 12. – С. 12-21.