Порівняльна характеристика основних форм банківського кредитування експорту

Содержание:Вступ 3 Порівняльна характеристика основних форма банківського кредитування експорту 4 Висновки 18 Список використаної літератури 19

Вступление:Кредит є найстаршою і традиційною формою міжнародних економічних відношень, що приносить прибуток у виді процентів по позиках, торговим кредитам, депозитам і т.д. У сучасних умовах міжнародне кредитування здійснюється, насамперед, по лінії позик (loans). Позики являють собою пряме запозичення коштів у кредитора під визначений процент на конкретно обговорений термін. У якості кредитора і позичальника можуть виступати уряди різноманітних країн, банки, міжнародні економічні організації, приватні фірми і т.д. Широке поширення в економічних відношеннях країн світового співтовариства одержали, далі, торгові кредити (trade credits). Торгові кредити, як правило, даються на короткий термін із метою прискорити і полегшити оборот товарів і послуг між країнами. Переміщення позичкового капіталу, у якому б виді воно не відбувалося, у міжнародній економіці розглядається як специфічний випадок торгівлі. Специфіка полягає в наступному. З одного боку, позичальник, одержуючи кредит, має можливість збільшити поточне споживання за рахунок скорочення споживання в майбутньому, коли йому доведеться повертати отриманий кредит із процентами. З іншого боку, кредитор, надаючи позику, позбавляється можливості негайно витратити ці гроші на поточне споживання. Проте скорочуючи поточне споживання, кредитор тим самим віддає перевагу споживанню в майбутньому.

Выводы:Різноманітність форм та видів міжнародного кредиту в найбільш загальних рисах можна класифікувати за кількома головними ознаками, які характеризують окремі сторони кредитних відносин. У межах кредитування міжнародної торгівлі традиційна функція банків деякою мірою трансформується: вже не колишні показники платоспроможності розглядаються банком під час оцінки надійності позички, а ймовірність ефективного здійснення проекту в цілому та зустрічних поставок, які повинні забезпечити його прибутковість та кошти на погашення позички. Певний чином на таку переорієнтацію при аналізі показників вплинула так звана «криза заборгованості», коли чимало країн стали неплатоспроможними або опинилися на грані банкрутства. Зустрічні поставки, що виступають певною мірою альтернативною гарантією платоспроможності, надають банкам можливість продовжувати надавати послуги з фінансування експортних операцій своїх клієнтів.

Литература:1. Международные экономические отношения”. Под редакцией проф. Е.Ф. Жукова. Москва, “Юнити”, 1999 г. 2. І. Бураковський. “Теорія міжнародної торгівлі”. Київ, “Основи”, 1996 р. 3. В. В. Козикк, Л.А. Панкова, Н.Б.Даниленко. “Міжнародні економічні відносини”. Львів, “Львівська політехніка”, 1999 р. 4. А. Киреев, “Международная экономика”. Москва, “Международные отношения”, 1998 г. 5. Гроші та кредит: Підручник / За ред. професора Б. С. Івасіва. — К: КНЕУ, 1999. 6. Барановський О. Валютна безпека / Вісник НБУ. - №8, 2003. 7. Береславська О. Від обмежень - до лібералізації / Вісник НБУ. - №6, 2003. 8. Береславська О. Курс під контролем / Вісник НБУ. - №8, 2003. 9. Бункина М. Основы валютных отношений: Учеб. пособие для вузов / — М., 2000. — 192 с. 10. Валютный рынок и валютное регулирование. Учебное пособие / под ре. Платоновой. – М.: Изд-во БЕК, 1996. 475 с.Введение в финансовый менеджмент: Учеб. пособие для вузов / Ковалев В.В. — М., 2002. — 768 с. 11. Деньги, кредит, банки. Под редакцией Лаврушина О.И., М.-“Финансы и статистика”, 1998 г. 12. Кабанець О. Еволюція валютного регулювання//Вісник податкової служби України. – 2001. - №13. с. 62-63. 13. Кабанець О.І. Валютне регулювання та контроль в Україні. – Донецьк: Донеччина, 2000. – 224 с. 14. Кольга В. З історії регулювання міжнародних валютних відносин//Вісник податкової служби України. – 1999. - №3. - с. 42-43.