Автоматизовані системи управління бібліографічною інформацією

Содержание:Зміст Вступ 3 1. Теоретичні основи управління бібліографічною інформацією 4 1.1.Поняття бібліографічної інформації 4 1.2.Функції, призначення та засоби управління бібліографічною інформацією 8 1.3. Автоматизована система управління бібліографічною інформацією 14 2. Системи управління бібліографічною інформацією 24 2.1. Інтернет-технології та управління знаннями в бібліотечних комплексах і мережах 24 2.2.Аналіз функціональних можливостей програм бібліографічної інформації 26 Висновки 38 Список використаної літератури 41  

Реферат:РЕФЕРАТ Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків і має 43 сторінок основного тексту. Список використаних джерел містить 28 бібліографічних описів і займає 3 сторінки. Загальний обсяг роботи 43 сторінок. Метою роботи є вивчення українського досвіду управління бібліографічною інформацією. У роботі виявлено та описано основні поняття, які характеризують суть бібліографічної інформації. Визначено та охарактеризовано основні напрямки роботи в системі управління бібліографічною інформацією України, зокрема – засобів її автоматизації та інформатизації, інтерактивних складових, технічного забезпечення. Ключові слова: бібліографічна інформація, системи управління, автоматизація, Інтернет технології.  

Вступление: Вступ Сучасні комунікаційні технології суттєво вплинули на розвиток бібліографічної інформації, яку можна розглядати у двох аспектах: першому – як складову інформаційної культури, другому – як науковий документ. У першому випадку – бібліографічні знання в їх систематизованому вигляді є однією з галузей культури, яка пов’язана з функціонуванням бібліографічних ресурсів у різних сферах діяльності людини. Місце бібліографії у науковій роботі, тісні зв‘язки різних наукових дисциплін та бібліографії з достатньою повнотою висвітлені багатьма авторами, які довели, що бібліографія є невід‘ємною складовою розвитку будь-якої галузі знань, однією з найбільш важливих частин наукової проблематики, що спирається на глибоке вивчення вже досягнутого рівня науки, бібліографознавство, книгознавство. Бібліографічна інформація була завжди об‘єктом вивчення і дослідження. Набуття Україною незалежності, можливість активного спілкування з українською діаспорою за кордоном та відкриття архівів сприяло пожвавленню інтересу дослідників до історії української бібліографії, визначних постатей вчених, бібліографів, роль яких не визнавалася або принижувалася за радянських часів. Про це свідчать праці М. Романюка, В. Качкана та ін. Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю подальшого вивчення типології та методології бібліографічної інформації у комунікативно-прагматичному аспекті. Метою дослідження є вивчення особливостей автоматизації бібліографічної інформації. Об’єктом дослідження є бібліографічна справа. Предметом дослідження є бібліографічна інформація.

Выводы: Висновки Система документальних комунікацій в інформаційному суспільстві включатиме наступні елементи: автор — редакція — бібліотека — користувач. Бібліотека додатково візьме на себе функції тиражування електронних публікацій (типографія), їх поширення на компакт-дисках і комп'ютерними мережами (документорозповсюдження) та аналітико-синтетичної переробки потоків документальної інформації зі створенням широкого спектру науково-інформаційної продукції (інформцентр). Важливою умовою використання бібліографічних ресурсів є інформація, яку надає бібліографія бібліографії — самостійний вид бібліографії, об’єктом обліку та аналізу якого є бібліографічні посібники. Її призначення — інформування про бібліографічну продукцію; оцінка повноти бібліографічного репертуару; створення джерелознавчої бази для вивчення історії, теорії та методики бібліографії і викладання бібліографічних дисциплін. Бібліографія бібліографії виникла пізніше, ніж інші види бібліографії, приблизно через 100 років після початку активного створення бібліографічних посібників, тобто тоді, коли з’явилась потреба забезпечити орієнтацію у створених ресурсах. Покажчики бібліографічних посібників дають можливість за результатами бібліографічної діяльності робити висновок про її методичний рівень, ступінь розвитку, стан бібліографічної забезпеченості окремих галузей знань і категорій споживачів інформації, а також прогнозувати створення нових посібників, які мають усунути лакуни у великому масиві бібліографічної продукції. На серверах бібліотек як загальне програмне забезпечення використовуватимуться операційні системи UNIX або Windows NT, а на робочих станціях — Windows і MS-DOS. Прикладне програмне забезпечення передбачається реалізувати по новій для бібліотек двокомпонентній схемі, що матиме дві групи пакетів прикладних програм, орієнтованих відповідно на автоматизацію внутрішніх технологічних процесів у книгозбірні і підтримку Internet-технологій. Реалізація Internet-технологій здійснюватиметься, переважно, з використанням постреляційної програмної продукції фірм Netscape Communications і MicroSoft, що є найбільш поширеною в глобальних комп'ютерних мережах. На початок 1998 р. спектр розробок першої з названих фірм, призначених для створення Internet-серверів, включав понад 10 найменувань (Netscape Directory Server, Netscape Enterprise Server, Netscape Proxy Server та ін.), сукупність яких являє собою функціонально повний комплекс програм, що забезпечують централізовану й розподілену обробку даних, підтримку інформаційних масивів довільної ємності, захист інформації тощо. На робочих станціях встановлюватимуться гіпертекстові броузери Netscape Navigator, Explorer і клієнтські програми нового покоління Netscape Communicator, які мають інтелектуальний інтерфейс взаємодії з користувачами. Ці засоби доцільно використати і при організації доступу до ресурсів, які знаходяться безпосередньо у книгозбірні. Вибір зазначеної програмної продукції зумовлений не лише її високими технологічними параметрами, а й можливістю безкоштовної інсталяції значної частини розробок згаданих фірм на серверах і робочих станціях бібліотек. Програмне забезпечення для автоматизації внутрішньої бібліотечної технології доцільно розробити спільними зусиллями українських книгозбірень з можливим залученням зацікавлених організацій. Таке рішення випливає з аналізу ходу робіт з автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів в Україні й СНД. Бібліотеки, що апробували західні програмні системи Liber (Франція), Tinlib (Великобританія), VTLS (США), через якиийсь час відмовилися від них через недостатнє врахування особливостей вітчизняної бібліотечної технології і перейшли на розробки російських фахівців (ИРБИС або Библиотека). До цього слід додати, що не можна вважати успішним і розрекламоване впровадження системи Aleph (Ізраїль) у кількох книгозбірнях країн Центральної Європи, оскільки з цієї системи здебільшого використовується тільки пошуковий модуль OPAC, автоматизація ж процесів комплектування та каталогізації забезпечується іншими пакетами прикладних програм, зокрема, поширеною в СНД системою CDS/ISIS (UNESCO). При розробці вітчизняних програмних засобів для автоматизації внутрішньої бібліотечної технології слід, безперечно, враховувати позитивні риси Aleph, Liber та інших систем. Однак, розраховувати на успіх цієї роботи можна лише в тому випадку, коли вона буде зорієнтована на інформаційні технології XXI сторіччя: Intranet (реалізація Web-технологій безпосередньо в установі), OLE (Objekt Linking and Embedding — зв'язування і впровадження об'єктів) тощо. При створенні згаданої компоненти програмного забезпечення для українських бібліотек ключовими мають бути вимоги ліцензійної чистоти (для забезпечення інформаційної безпеки України), модульно-компонованої структури (для адаптації до потреб конкретної книгозбірні), підтримки широкого спектру абеток, MARC-, HTML- та PDF-форматів. При цьому не менш важливо відзначити брак вимог щодо підтримки баз даних великої ємності, високої швидкодії під час обробки даних (більшість технологічних операцій комплектування та каталогізації мають клавіатурний характер), інтелектуальності лінгвістичних засобів (у службових базах даних пошук записів здійснюється, як правило, не за семантичними, а за ідентифікаційними ознаками).

Литература: Список використаної літератури 1. Баркова О. В. Организационно-технологические аспекты формирования информационных ресурсов электронной библиотеки // Электрон. информ. ресурсы: проблемы формирования, обработки, распространения, защиты и использования — 2002: Материалы ІІІ Междунар. науч.-техн. конф., 30–31 октября 2002 р., г. Киев. — К. : УкрИНТЭИ, 2002. — С. 21–25. 2. Волохін О. М. Каталогізація цифрових ресурсів Iнтернет: Дублінське ядро метаданих: посібник / О.М. Волохін. — Кіровоград, 2003. — 70 с. 3. ГОСТ 7.0–84. Библиографическая деятельность. Основные термины и определения. – Введ. 01.01.86. 4. Електронні бібліографічні описи та програмне забезпечення для баз даних ППП* ISIS / С. Дубик, О. Чекайло // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника: Зб. наук. пр. — 2004. — Вип. 12. — С. 298–305. 5. Електронна бібліотека проекту Ґутенберґ Електронний ресурс. — Режим доступу: http://www.gutenberg.org — Заголовок з екрана. 6. Інтелектуальні інформаційні технології у бібліотечній справі / О. Станкевич, С. Дубик // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2005. — Вип. 13. — С. 519–522. 7. Корпоративна бібліотечна система Херсонського територіального об'єднання сільськогосподарських бібліотек (КБС ХДАУ) Електронний ресурс. — Режим доступу: http://www.ksau.kherson.ua/lib-ksau/cbs.htm. — Заголовок з екрана. 8. Косырева О.А. Библиографическая типология как научное направление // Библиография. – 2002. – № 1. – С. 23–30. 9. Коха Автоматизированная Интегрированная Библиотечная Система (АБИС) Free Libre Open Source Software for libraries Електронний ресурс. — Режим доступу: http://libraries.osdn.org.ua/ru/programms/ils/koha/; http://www.koha.org/ — Заголовок з екрана. 10. Кудим К.А., Проскудина Г.Ю., Резниченко В.А.. Создание научных электронных библиотек с помощью системы DSpace // Проблеми програмування. — 2007. — № 3. — С. 49–60. 11. Кудим К.А,. Проскудина Г.Ю, Резниченко В.А. Сравнение систем электронных библиотек EPrints 3.0 и DSpace 1.4.1 / Девятая всероссийская научная конференция «Электронные библиотеки: перспективные методы и технологии, электронные коллекции». Переяславль-Залесский, 15–18 октября 2007 года. Електронний ресурс. — Режим доступу: http://rcdl2007.pereslavl.ru/papers/paper_66_v2.pdf. 12. Куфаєв М. Книга як поняття і предмет науки та бібліографія як документальна наука про книгу // Бібліол. вісті. – 1925// Перевидання ЛНБ ім. В. Стефаника НАНУ. – Л., 1999. – № 1/2 (8/9) – С. 5, 13. 13. Новые возможности системы автоматизации библиотек ИРБИС 64 Електронний ресурс — Режим доступу: http://www.gpntb.ru/alio/index.html — Заголовок з екрана. 14. Сагарда М. Завдання бібліографії: Українська періодика // Українська бібліографія: Методол . зб. – К., 1928. – Вип. 1. – С. 88. 15. Типология // Философский энциклопедический словарь. – М., 1983. – С. 15. 16. Толковый словарь по основам информационной деятельности. – К., 1995. – 97 с. 17. Україномовна книга, 1798–1916. – К., 1996. – Вип. 1: 1798–1885. – С. XVIII–XIX. 18. Швецова Г.М. Документ і книга в системі соціальних комунікацій : Автореф. дис. … д-ра. іст. наук. – К., 2002. – 32 с. 19. Ясинський М. Індивідуальна бібліографія // Бібліол. вісті. – 1930. – № 1. – С. 37. 20. Andresen, L. (2000). Standardisation of Dublin Core in Europe. Zeitschrift fur Bibliothekswesen und Bibliographie, 47(1), рр. 39–45. 21. Bainbridge, D., MacKay D. Greenstone: Developer’s Guide // New Zealand Digital Library Project, New Zealand, 2003. — 113 p. 22. NISO announces Dublin Core Metadata Element Set approval, formation of committee to revise Library Statistics Standard. (2001). Information Today, 18(10), 46 р. 23. Tansley R., Bass M., Stuve D., Branchofsky M., Chudnov D. The DSpace Institutional Digital Repository System: Current Functionality. In Proc. of JCDL 2003. (Houston, TX, May 27–31, 2003), ACM Press, New York, NY, 2003, pр. 87–97. 24. The Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting Protocol Version 2.0 of 2002-06-14. Електронний ресурс. — Режим доступу: http:// www.openarchives.org/ OAI/2.0/ openarchivesprotocol.htm. 25. Witten, I.H., Bainbridge, D., Boddie, S.J. Greenstone: open-source DL software // Communications of the ACM. — 2001. ? 44, 5. — P.47–57. 26. Witten I.H., Boddie S.J. Greenstone: User’s Guide // New Zealand Digital Library Project, New Zealand, 2003. ? 50 р. 27. Witten I.H., Bainbridge D., Boddie S.J. Power to the people: End-user building of digital library collections // Proc. Joint Conference on Digital Libraries Roanoke,VA — June, 2000.- P.94-103. 28. WorldCat. Window to the World’s Libraries. Електронний ресурс. — Режим доступу:http://www.oclc.org/worldcat/ — Заголовок з екрана.