Жорстко детерміновані моделі факторного аналізу

Задание:1. На підставі наведених у таблиці даних визначити суму валового, операційного, чистого прибутку та прибутку до оподаткування. Також здійснити прогноз фінансових результатів діяльності підприємства на 1-й квартал третього року. Оцінити тенденції зміни прибутковості підприємства. Таблиця 1 Показники 1-ий рік 2-ий рік на 01.01. на 01.04. на 01.07. на 01.10. на 01.01. на 01.04. на 01.07. на 01.10. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2536 2689 2451 2569 2687 2794 2851 3015 Податок на додану вартість 423 448 409 428 448 466 475 503 Чистий доход (виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 2113 2241 2042 2141 2239 2328 2376 2512 Собівартість реалізованої продукції 1045 947 1146 1289 1311 1364 1378 1502 Валовий прибуток (збиток) Адміністративні витрати 56 23 31 34 38 42 54 59 Витрати на збут 168 179 185 214 201 216 234 246 Фінансовий результат від операційної діяльності Фінансові витрати 23 21 18 15 9 7 4 0 Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування Податок на прибуток 201 248 189 163 178 154 189 186 Чистий прибуток (збиток) 2. Розрахувати та оцінити показники: 1. співвідношення власного та позикового капіталу 2. темп накопичення власного капіталу 3. темп накопичення фінансової заборгованості 4. співвідношення темпів накопичення власного капіталу та фінансової заборгованості 5. власний оборотний капітал 6. маневреність швидко ліквідних активів 7. коефіцієнт покриття (коефіцієнт поточної ліквідності, поточної платоспроможності) 8. коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості 9. рентабельність активів 10. коефіцієнт приросту основних засобів

Содержание:Вступ 3 1.Основні типи моделей, використовуваних у фінансовому аналізі і прогнозуванні 4 2.Факторний аналіз, його види і задачі. 5 3.Детермінований факторний аналіз 7 Висновок 11 Завдання 1 12 Завдання 2 16

Вступление:Факторний аналіз – метод багатомірного статистичного аналізу, що дозволяє на основі експериментального спостереження ознак об'єкта виділити групу перемінних, визначальний кореляційний взаємозв'язок між ознаками. Наприклад, при проведенні елементного аналізу граничних вуглеводнів можна окремо вимірювати масову частку вуглецю і масову частку водню - дві ознаки. Однак, ці ознаки не є незалежними (корелюють між собою) і обоє визначаються довжиною вуглецевого ланцюга. У цьому і складається суть факторного аналізу - на основі дослідження кореляційних взаємозв'язків ознак знаходити причини, що визначають ці взаємозв'язки.

Выводы:Головними цілями факторного аналізу є: скорочення числа перемінних (редукція даних) і визначення структури взаємозв'язків між перемінними, тобто класифікація перемінних. Тому факторний аналіз використовується або як метод скорочення даних або як метод класифікації. Факторний аналіз часто застосовується при рішенні задач класифікації, а також при побудові багатомірних градуйованих моделей. Як недоліки цього методу можна виділити наступні: 1. Немає однозначного підходу до визначення числа значимих перемінних. Експериментальні дані, як правило, містять випадкову помилку, що викликає появу додаткових факторів, що по суті марні й описують похибку виміру - відхилення результату виміру від дійсного значення вимірюваної величини. Існує безліч способів відділення значимих перемінних від незначущих, однак у кожному конкретному випадку потрібен індивідуальний підхід. 2. Складність інтерпретації перемінних – перетворення можна провести нескінченною безліччю способів, при цьому з'ясувати фізичну суть кожної нової перемінної досить складно, а часто і неможливо.