Внесок видатних менеджерів-практиків у наукові здобутки теорії менеджменту

Содержание:Зміст Вступ 3 Розділ 1. Генеза теорії менеджменту 5 Розділ 2. Аналіз основних шкіл менеджменту 14 2.1. Класична школа менеджменту 14 2.2.Біхевіористська теорія 22 2.3. Нова (кількісна) школа науки управління 24 Розділ 3. Вплив наукових шкіл менеджменту на формування теорії організаційної культури 26 Висновки 33 Список використаної літератури 35  

Вступление: Вступ Менеджмент як наука виділився в самостійну область людських знань наприкінці XIX – на початку XX в. До цього ж часу відносять і перші роботи вчених та практиків, які узагальнили накопичений в області управління досвід та сформували основи наукового управління. Засновником школи наукового управління вважається Ф. Тейлор. Англійське слово “менеджмент”, тобто управління, виникло в тісному зв’язку з тим родом занять, яким займалася більшість населення цієї країни. Воно позначало вміння (дбайливо) вести домашнє господарство, поводитися із засобами і предметами праці, а також із зброєю, об’їжджати коней і управляти ними. Дієслово to manage – управляти і зараз відносять до процесу, за допомогою якого досягають цілі. Проте зі зміною роду занять населення, появою безлічі професій і видів праці виникла потреба в діяльності, що пов’язує в єдиному виробничому процесі різних виконавців, організації, соціальні групи. Зміст поняття “менеджмент” з часом трансформувався і відобразив в собі різні аспекти управлінської діяльності, його можна відносити до області людського знання, до осіб, що здійснюють управління, до процесу досягнення мети. У навчальних закладах колишнього СРСР вивчався курс управління (народним господарством у цілому, його галузями, окремими соціально-економічними системами та ін.). Досить часто виникає питання: чи можна вважати поняття “менеджмент” і “управління” синонімами? Відмінність між цими поняттями полягає у змісті, формах та методах здійснення управлінського впливу суб’єкта управління на об’єкт. Управління як наука вивчає зазначені складові в кожному випадку щодо конкретної системи відносин управління виробничо-господарською діяльністю. Отже, застосування терміна “управління” правомірне щодо загальної характеристики цього виду людської діяльності, а “менеджмент” – щодо змісту, форм і методів конкретного управлінського впливу суб’єкта на об’єкт управління в умовах ринкових відносин. Термін “управління” – це всеосяжне поняття, що містить в собі всі дії і всіх осіб, що приймають рішення, у які входять процеси планування, оцінювання, реалізації проекту і контролю. У певному значенні планові й оперативні рішення нерозрізнені, характерною ознакою слугує лише порядок їхнього проходження. Будучи не в силах справитися зі складними і важкими проблемами, ми схильні заміняти їх більш легкими. Класична школа управління вчить, що необхідними умовами забезпечення успішної роботи компанії є: вдале формулювання системи цілей компанії, чітке доведення її до кожного працівника, мотивація персоналу на основі оцінки внеску кожного працівника в досягнення поставлених цілей. Метою курсової роботи є дослідження внеску видатних менеджерів-практиків у наукові здобутки теорії менеджменту. Предметом курсової роботи є теорії менеджменту. Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання: - дослідити генезис теорії менеджменту; - проанілзувати основні школи менеджменту, засновків та їх здобутки в теорії менеджменту; - дослідити вплив наукових шкіл менеджменту на формування теорії організаційної культури. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.

Выводы: Висновки Теорія управління як наука (на відміну від її визначення) виникла наприкінці позаминулого століття і з тих пір значно змінилася. Розгляду сучасних напрямів розвитку науки управління має передувати усвідомлення принципових змін у характері функціонування і зовнішньому середовищі сучасних організацій, які пов’язані з процесами глобалізації, застосуванням сучасних інформаційних технологій, прискоренням змін у середовищі організацій, інноваційною спрямованістю та підприємницьким типом управління тощо. Саме ці фактори і зумовлюють сучасні тенденції у розвитку науки управління. Для початкової стадії розвитку наукових знань про управління (ранні теорії менеджменту) характерним був одновимірний підхід, за якого наголос і робився на дослідженні одного з таких елементів управління: управлінської задачі, власне управлінської діяльності, поведінки і взаємовідносин людей в організації, прийняття управлінських рішень. Залежно від прийнятого напрямку досліджень виділяють такі школи наукового управління: 1. Школа наукового управління (Ф. Тейлор, Г. Форд, Френк і Ліліан Гілбрейт, Г. Гантт). Теорії ґрунтувалися на механістичному розумінні людини, її місця в організації і сутності її діяльності та були спрямовані на вирішення проблем підвищення продуктивності праці шляхом удосконалення операцій ручної праці на основі її наукової організації 2. Школа адміністративного управління (А. Файоль, Г. Емерсон, Л. Урвік, М. Вебер). Представники школи опрацьовували підходи до ефективного управління організацією в цілому, концентрували увагу на вивченні сутності та змісту управлінської (адміністративної) діяльності, намагалися виділити принципи та закономірності управління організаціями. 3. Школа людських стосунків (Е. Мейо, М. П. Фоллетт, А. Маслоу, Д. МакГрегор). У центрі уваги теоретиків цієї школи знаходиться людина, її індивідуальна поведінка й міжособистісні стосунки. В основу концепції людських стосунків покладено ідею про те, що застосування прийомів управління міжособистісними стосунками, досягнення гармонії у взаємовідносинах між менеджерами і працівниками приводить до зростання продуктивності праці та ефективності роботи організації в цілому. 4. Школа організаційної поведінки (К. Арджирис, Р. Лайкерт, Ф. Герцберг). Дослідження теоретиків школи організаційної поведінки (біхевіоризм) також зосереджені на людині, але, на відміну від представників руху за людські стосунки, вони шукали відповіді на запитання щодо природи соціальної взаємодії в колективі, влади та авторитету, комунікацій, лідерства, організаційної культури, управління конфліктними ситуаціями, тобто різних аспектів групової поведінки. 5. Кількісна школа (Р. Аккоф, Г. Саймон, Л. В. Канторович). Представники кількісної школи розглядали управління як певний логічний процес, котрий можна відобразити за допомогою відповідних математичних моделей і на основі цього забезпечити прийняття оптимальних управлінських рішень. Фактично дослідження теоретиків цієї школи спрямовані на розробку кількісних методів обґрунтування управлінських рішень (дослідження операцій). Основна заслуга Тейлора як засновника школи “наукового управління” полягає в розробленні методологічних засад планування і нормування праці, стандартизації робочих операцій, впровадженні у практику наукових методів добору, розстановки і стимулювання праці робітників. А. Файоль розробив загальні принципи адміністративної діяльності, від яких, як він вважав, залежить успіх управління будь-якої організації. Внесок в управління представників кількісної школи: • поглиблення розуміння складності управлінських проблем завдяки використанню різних математичних моделей; • розвиток і застосування кількісних методів для надання допомоги менеджерам, які приймають рішення у складних і кризових ситуаціях, а також для звільнення їх від поточної рутинної управлінської роботи.

Литература: Список використаної літератури 1. Алексеева М. Планирование деятельности фирмы. — М.: Финансы и статистика, 1997. (3) 2. Андрушків Б. М., Кузьмін О. Е. Основи менеджменту / За ред. Е. В. Мних. — Львів: Світ, 1995. (4) 3. Ансофф И. Стратегическое управление: Пер. с англ. — М.: Экономика, 1989. (6) 4. Антикризисное управление: Учебник / Под ред. Э. М. Короткова. — М.: Инфра -М, 2000. (7) 5. Антикризисный менеджмент / Под ред. А. Г. Грязновой. — М.: ТАНДЕМ, ЭКМОС, 1999. (8) 6. Бакштановский В.И. Моральный выбор личности: альтернативы и решения // Личность. Моральное воспитание. - М.: Политиздат, 1983. - 224 с.(1) 7. Балабанова Л. В., Германчук А. М. Комерційна діяльність: маркетинг і логістика: Навч. посіб. — К.: Професіонал, 2004. (10) 8. Банківська справа: Навч. посіб. / За ред. Р. І. Тиркала. — Тернопіль: Картбланш, 2001. (11) 9. Барнард Ч. Функции руководителя: власть, стимули и ценности в организации / Честер Барнард; пер. с англ. В. Кошкина. - М., Челябинск: Социум, ИРИСЗН, 2009. - ХХХІІ -333 с. (7) 10. Бех І. Д. Виховання особистості: Навч.-метод. посіб. Т. 2. Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади. — К.: Либідь, 2003. (14) 11. Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень: Підручник. — К.: АБУ, 2002. (15) 12. Вебер М. Избранные произведения Пер. с нем. - М.: Прогресс, 1990. - 240 с. (2) 13. Губа А.В. Генеза теорії менеджменту // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Науковий журнал. – 2009. - № 2. – С. 50-54 14. Дафт Р. Менеджмент. 6-е изд. / Пер. с англ. - СПб.: Питер, 2007. - 864 с. (8) 15. Джільберт Ф. Азбука наукової організації праці // Наука управляти: з історії менеджменту. Хрестоматія / Упоряд. І. О. Слєпцов; Пер. з рос. Л. І. Козій, М. І. Матрохіна, П. Л. Пироженко. - К.: Либідь, 1993. - 304 с. - С.54-68 (3) 16. Джільберт Ф. Вивчення рухів, як спосіб підвищити продуктивність за будь-якої роботи // Наука управляти: з історії менеджменту. Хрестоматія / Упоряд. І. О. Слєпцов; Пер. з рос. Л. І. Козій, М. І. Матрохіна, П. Л. Пироженко. - К.: Либідь, 1993. - 304 с. - С.41-54 (2) 17. Дункан Джек У. Основополагающие идеи в менеджменте. Уроки основоположников менеджмента и управленческой практики: Пер. с англ. - М.: Дело, 1996. - 272 с. (3) 18. Евенко Л.И. Уроки американского менеджмента // Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основи менеджмента - М.: Дело, 1992. - С. 5 - 17. (4) 19. Елманова В.К. Висшее образование за рубежом(США, Великобритания, Франция, ФРГ, Япония, КНР): Учебное пособие / Ленингр. гос. ун-т. - М.: Изд-во МГУ, 1989. - 49 с. (5) 20. Емерсон Г. Дванадцять принципів продуктивності// Наука управляти: з історії менеджменту. Хрестоматія / Упоряд. І. О. Слєпцов; Пер. з рос. Л. І. Козій, М. І. Матрохіна, П. Л. Пироженко. - К.: Либідь, 1993. - 304 с. - С.69-102 (4) 21. Завадський Й.С. Менеджмент: У 3т. – Т. 1. – 3-тє видання, доповнене. – К.: Видавництво Європейського університету. – 2001. – 542с. 22. Карнеги Д. Как завоевать друзей и оказывать влияние на людей. Как выработать уверенность в себе и влиять на людей, выступая публично Как перестать беспокоиться и начать жить. Самара: Самарський дом печати, 1994. - 528 с. (6) 23. Кнорринг В.И. Искусство управления: Учебник. - М.: Бек, 1997. - 288 с. (7) 24. Кредисов А.И. История учений менеджмента. - Киев: Вира-Р, 2000. - 336 с. (8) 25. Лондон Дж. Собрание сочинений - Х.: Книжный клуб семейного досуга; Белгород 2007. - Т. 1: Сердца трех. - 2007. - 413 с. (9) 26. Маслоу А. Маслоу о менеджменте. Самоактуализация Просвещенный менеджмент. Организационная теория / пер. с англ.. - СПб.: Питер М И др., 2003. - 413 с. (10) 27. Менеджмент: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. Г. В. Щокіна, М. Ф. Головатого, О. В. Антонюка, В. П. Сладкевича. — К. : МАУП, 2007. — 816 с. 28. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. - М.: Дело, 1991. - 701 с.(11) 29. Операйло С.І. Теоретико - методологічні засади менеджменту культурологічним освітнім процесом. Харків, - 2006. - с.94 - 100. (12) 30. Операйло С.І. Університетський менеджмент. Теоретичні та методичні засади. Харків, 2004. - с. 123 -130. (13) 31. Основы современного социального управления: теория и методология: Учебное пособие / Под ред. В.Н.Иванова - М.: Экономика 2000. - 271 с. (14) 32. Питерс Т., Уотермен Р. В поисках еффективного управления: Опит лучших компаний. -М.: Прогресс, 1986. (9) 33. Попов А., Русинов Ф. Генезис менеджмента и управления // Высшее образование в России - 1995. - № 2. - С. 64 - 72. (15) 34. Рогова Т.В. Персоналізований підхід в управлінні педагогічним колективом школи - Харків: Нове слово, 2006. - 300 с. (16) 35. Русинов Ф.М., Никулин Л.Ф., Фаткин Л.В. Менеджмент и самоменеджмент в системе рыночных отношений - М.: ИНФРА-М, 1996. - 352 с. (17) 36. Тейлор Ф. У. Наукова організація праці // Наука управляти: з історії менеджменту. Хрестоматія / Упоряд. І. О. Слєпцов; Пер. з рос. Л. І. Козій, М. І. Матрохіна, П. Л. Пироженко. - К.: Либідь, 1993. - 304 с. - С.5-40 (1) 37. Тейлор Ф.У. Менеджмент / Пер. с англ. - М.: Контроллинг, 1992. - 137 с. (18) 38. Файоль А. Вчення про управління // Наука управляти: з історії менеджменту. Хрестоматія / Упоряд. І. О. Слєпцов; Пер. з рос. Л. І. Козій, М. І. Матрохіна, П. Л. Пироженко. - К.: Либідь, 1993. - 304 с. - С.139-152 (5) 39. Файоль А. Общее промышленное управление. - М.: Контроллинг, 1992. - 349 с. (19) 40. Харчишина О. В. Вплив наукових шкіл менеджменту на формування теорії організаційної культури // Економіка. Управління. Інновації. Електронне наукове фахове видання. – 2010. - № 1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/eui/2010_1/zmist.html 41. Черч Г. Основи управління виробництвом // Наука управляти: з історії менеджменту. Хрестоматія / Упоряд. І. О. Слєпцов; Пер. з рос. Л. І. Козій, М. І. Матрохіна, П. Л. Пироженко. - К.: Либідь, 1993. - 304 с. - С.103-138 (6)