Політична реклама в Україні та її особливості

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1.РОЛЬ ПОЛІТИЧНОЇ РЕКЛАМИ В ЕЛЕКТОРАЛЬНОМУ МАРКЕТИНГУ 5 1.1.Історичний аспект політичної реклами 5 1.2.Поняття та функції політичної реклами 8 РОЗДІЛ 2.ВИКОРИСАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ РЕКЛАМИ В УКРАЇНІ 11 2.1.Методи реалізації політичної реклами 11 2.2.Етичні норми політичної реклами та їх особливості в ЗМІ 18 РОЗДІЛ 3.УДОСКОНАЛЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ РЕКЛАМИ В УКРАЇНІ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ 22 3.1.Застосування політичної реклами під час виборчої кампанії 2006 року 22 3.2. Напрямки удосконалення використання політичної реклами в Україні 26 ВИСНОВКИ 35 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 37  

Вступление: На сучасному етапі політичного розвитку України вже можна підбити деякі підсумки становлення політичної реклами. Проблема використання політичної реклами особливої актуальності набула після прийняття у 2003 р. нової редакції Закону «Про рекламу» і значного її зростання під час останніх виборчих кампаній, освоєнням усе більшої кількості каналів комунікації, використанням нових різноманітних типів рекламних звернень. Зауважимо, що в Україні ще немає окремого Закону про політичну рекламу, а відповідний законопроект, який знаходиться у парламенті викликає багато дискусій. Дослідження доцільності фінансування політичної реклами у різних каналах комунікацій є дуже актуальною для України проблемою в період постійних перестановок в уряді, революцій та змін влади. Ні для кого не є секретом той факт, що великі суми грошей витрачаються на передвиборчі агітації, в тому числі на рекламу у засобах масової інформації (ЗМІ). Та чи виправдовують себе такі витрати, тим паче, що вони фінансуються з бюджету країни. З іншого боку, важливо визначити в якому напрямку розвивається такий вид рекламної діяльності як політична реклама. Основні теоретико-методологічні засади політичного рекламування як елемента виборчих технологій сформувалися в контексті теорій комунікації, маркетингу, електоральної поведінки. Дослідження політичної реклами здійснюється в рамках основних міждисциплінарних напрямків – культурологічного, іміджевіго, соціологічного тощо. В Україні поки що наукові дослідження політичної реклами відстають від процесів, що розгортаються на практиці, а теоретична база політичної реклами вимагає глибинного розроблення, узагальнення й адаптації до реалій сучасного етапу становлення цієї сфери політичних комунікацій. Існує також потреба чітко визначити структурний зміст політичної реклами, докладно розглянути її комунікативні особливості і адресний вплив на різні групи населення в рамках виборчих кампаній. Наукові публікації свідчать, що дослідженню різних аспектів політичної реклами приділяють увагу такі автори, як Ф.Котлер, Б.Брюс, А.Дейан, В.Ченяховський, А.Ковлер, С.Лісовський та інші. Необхідно відзначити, що фундаментальні наукові розробки вітчизняних авторів майже відсутні. Метою дослідження є визначення напрямків удосконалення використання політичної реклами в Україні та її особливостей. Завданнями дослідження є: - дослідження теоретичних основ політичних реклами; - аналіз практики використання політичних реклами в Україні; - визначення напрямків удосконалення використання політичних реклами в Україні. Об’єктом дослідження є політичне середовище в Україні. Предметом дослідження є політична реклама в Україні. Курсова робота складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 15 джерел.

Выводы: Підсумовуючи вищевикладене можна говорити, що політична реклама – це форма політичної комунікації в умовах вибору, адресний вплив на електоральні групи в лаконічній, оригінальній, що легко запам’ятовується формі. Політична реклама відображає суть політичної платформи певних політичних суб’єктів, спрямовує виборців на їхню підтримку, формує й впроваджує в масову свідомість певне подання про характер цих політичних суб’єктів, створює бажану психологічну установку на голосування. Комунікативна сутність політичної реклами полягає в тому, що вона встановлює контакт між носіями влади або претендентами на місця у владних структурах і масою, здійснює певним чином спрямований адресний зв’язок між ними, використовуючи гранично доступну для сприйняття й адекватну йому знакову систему. Політична реклама – це свого роду провідник ідей, ретранслятор образів, символів, міфів. Вона виконує також інформаційну функцію, оскільки одне із завдань, що стоять перед нею, – оповіщення, ознайомлення аудиторії з партією, кандидатом, їхніми поглядами, акціями, пропозиціями, їхніми перевагами перед конкурентами. Політична реклама функціонує в умовах політичної конкуренції, вона виділяє власний об’єкт із числа інших, тому можна говорити про те, що вона соціально-орієнтує. Ціль політичної реклами та інших маркетингових комунікацій полягає в тому, щоб спонукувати людей брати участь у тих або інших політичних процесах, включаючи делегування різних повноважень, у тому числі шляхом виборів. Предмет політичної реклами – партія, кандидат, їхні програми, а також політична акція, рух підтримки або протесту й т. д. Суб’єктом політичної реклами є рекламодавець (політична організація або діяч), об’єктом – учасники політичного процесу, що роблять той або інший вибір, що визначають для себе, якої політичної орієнтації дотримуватися (у кожному конкретному випадку вони становлять конкретну цільову групу). Політична реклама користується як раціональними, так й емоційними способами впливу на аудиторію, що орієнтуються як на усвідомлювані, так і на неусвідомлювані реакції реципієнтів. До основних понять політичної реклами відносяться також характеристики кандидата, якість кандидата, зовнішнє середовище передвиборчого маркетингу, внутрішнє середовище передвиборного маркетингу, ринок кандидатів, конкурентоздатність кандидата, пропозиція, попит, «ціна» кандидата, позиціювання. Отже, політична реклама входить у комунікативний комплекс політичного маркетингу (що включає також організацію суспільної думки, «особистий продаж», «стимулювання збуту», пропаганду) і працює разом з іншими його елементами на основі варіативної додатковості всіх елементів. Специфіка політичної реклами полягає, насамперед, у чіткій визначеності її завдань і предмета, в активному, «силовому» характері її комунікативного впливу. Політична реклама – свого роду акумулятор стратегічних ідей і розробок рекламної кампанії, регулятор електоральної поведінки.

Литература: 1. Актуальные проблемы Европы. Средства массовой информации и демократия в современном мире: Сб. статей и рефератов / РАН ИНИОН. - М., 2002. – 465 с. 2. Бебик В. М. Політичний маркетинг і менеджмент / В. М. Бебик - К.: МАУП, 2006.-144 с. 3. Викентьев И. Л. Приемы рекламы и Public Relations / И. Л. Викентьев. – СПб., 2005. – 342 с. 4. Денисюк С.Г. Комунікативні аспекти політичного іміджу / С.Г. Денисюк //Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – Випуск 20. – с. 505-510. 5. Иванова Т.В. Политичекий PR / Т.В. Иванова : Учеб.-метод. пособие / Академия украинской прессы; Центр свободной прессы. — К. : ЦВП, 2006. — 147 с. 6. Имидж лидера. Психологическое пособие для политиков / Под. ред. Е. В. Егоровой-Гантман.- М.; Об-во „Знание” России, 2004. - 437 с. 7. Катлип Скотт М. Паблик рилейшенз: Теория и практика / М. Катлип Скотт : Пер. с англ. / Катлип Скотт М., Центер Аллен Х., Брум Глен М.. — 8.изд. — М. : Издательский дом "Вильямс", 2005. — 614 с. 8. Кочубей Л. О. Виборчі технології: політологічний аналіз (на прикладі виборів до парламенту сучасної України) / Л. О. Кочубей: Монографія. - К.: Юридична думка, 2006.-280 с. 9. Крилов И.В. Теория и практика рекламы в России / И.В. Крилов. – М., 2006. – 463 с. 10. Кузнєцова О. Професійна етика журналістів / О. Кузнєцова: Навчальний посібник. – Львів, 2005. - 210 с. 11. Малкин Е. Б., Сучков Ε. Б. Основы избирательных технологий и партийного строительства / Е. Б. Малкин, Ε. Б. Сучков. - К.: Основні цінності, 2005.- 524 с. 12. Ольшанский Д. Политический PR / Д. Ольшанский. - СПб. : Питер, 2003. – 544 с. 13. Політологія: навчально-методичний комплекс / за ред. Φ. Μ. Кирилюка.- К.: Центр навчальної літератури, 2005.-650 с. 14. Почепцов Г. Паблік рилейшнз / Г. Почепцов: Навч. посіб. — К., 2006. – 463 с. 15. Сучасний виборчий PR : Навчальний посібник / Керівник В.В. Лісничий.- К.: Видавничий дім «Професіонал», 2004.- 384 с