Економічні цілі суспільства

Содержание:Вступ 3 1. Економічні потреби як матеріальна основа системи економічного взаємо обміну 5 • поняття економічних потреб 5 • роль економічних потреб в суспільстві 5 • класифікація економічних потреб 6 2. Суб'єкти економічних відносин. Їхні економічні інтереси і цілі. 7 • сутність економічних відносин 7 • суб’єкти економічних відносин 7 • економічна структура суспільства 8 • економічні інтереси суспільства 8 Висновок 10 Список використаної літератури 12

Вступление:Життя людей у суспільстві надзвичайно багатоманітне. Воно охоплює всі його сфери: навчання, відпочинок, заняття спортом, оздоровлення, медичне обслуговування, науку, культуру, туризм, виробництво. Взаємодіючи і доповнюючи одна одну, ці сфери утворюють єдину суспільну систему. На думку Платона, суспільство є об'єднанням людей для задоволення своїх потреб і є засобом реалізації потреби людей одне в одному. Актуальність даної теми можна обґрунтувати наступними причинами: виникнення потреб в орієнтування в умовах ринку, відсутність чітких цілей і визначення мети їх досягнення і ін. Метою даної контрольної роботи є поглиблення теоретичних знань і практичних навичок з процесу визначення економічних цілей і інтересів суспільства та практичне їх застосування. Теоретичне уявлення про соціум як систему безпосередньо пов'язане з аналізом головних підрозділів і сфер суспільного життя, гармонійна взаємодія яких забезпечує цілісність суспільства і, навпаки, — дисгармонія яких веде до суттєвих конфліктів і деформацій. Теоретичне значення теми можна визначити наступним чином. У найзагальнішому вигляді суспільну систему поділяють на соціально-культурну, політико-адміністративну і економічну, або господарську, підсистеми. Водночас кожна з них є відносно самостійною і функціонує за своїми специфічними законами. Економічна (господарська) підсистема слугує задоволенню потреб, що пов'язані з виробництвом і споживанням різноманітних товарів та послуг. Вона регулює відносини виробництва, розподілу, обміну і споживання у суспільстві. Перелічені підсистеми доповнюють одна одну і водночас соціально-культурна і політико-адміністративна підсистеми спираються на економічну підсистему. Зумовлено це тим, що без останньої неможливі всі інші види життєдіяльності. Адже перш ніж займатися спортом, військовою справою тощо, слід подбати про те, щоб мати їжу, одяг, житло. І всі ці потреби створюються економікою, зупинка якої хоч на незначний час призвела б людство до катастрофи. Економіка є сферою життя суспільства, яка охоплює виробництво благ, обмін ними, розподіл і споживання їх. При цьому обов'язково треба враховувати, по-перше, що економіка не може бути реальністю без людей. По-друге, це не тільки і не просто люди, а й продукти їхніх думок (наука, технологія). Невід'ємною складовою економіки є природне середовище, на яке впливають і пристосовують для своїх потреб люди.

Выводы:Суспільство — надзвичайно складний і суперечливий предмет пізнання. Воно постійно змінюється, набуваючи все нових і нових форм. На зорі історії виникло первісне суспільство мисливців і збирачів. Пізніше його змінило рабовласницьке, згодом — феодальне, капіталістичне, соціалістичне суспільство. У процесі життєдіяльності люди вступають у певні стосунки між собою. Таким чином, суспільство — це реальний процес життєдіяльності людей, що має історичний характер, існує об'єктивно, тобто незалежно від свідомості та волі людей, хоч вони як носії свідомості й волі є головними дійовими особами суспільно-історичного процесу. Потреби характеризують лише можливість споживання. Однак для того щоб ця можливість перетворилася на дійсність, потрібно мати певні життєві засоби. Величезна роль економічних потреб полягає в тому, що вони спонукають людей до дії. У свою чергу, блага, створені у сфері матеріальної життєдіяльності, формують різноманітні потреби, які становлять предмет інтересу і стають стимулами до праці. Отже, економічні потреби народжуються насамперед у виробництві, в процесі праці та пов'язані з ним. На основі потреб та інтересів особистості надбудовуються, формуються її уявлення про цінності. Категорія цінності відображає соціальне і культурне значення матеріальних чи духовних явищ, предметів для задоволення потреб та інтересів людини. Одне слово, цінність предмета чи явища вирішальною мірою залежить від його об’єктивних якостей, від потреб, інтересів, емоцій особистості, від умов, місця і часу. Кожна людина – свідомо чи несвідомо – формує свою індивідуальну ієрархію цінностей і цілей. Така ієрархія в одних людей більш-менш стабільна, в інших більш рухлива. В залежності від умов, місця і часу конкретної життєвої ситуації особиста ієрархія цілей та цінностей може змінюватися, іноді кардинально. Одні люди не міняють своїх принципів і цілей, інші розстаються – іноді дуже легко – з ними, обирають для себе нові, часом кардинально протилежні, принципи. Відбудовується переоцінка цілей, переміщення у їхній особистісній ієрархії. Продуктивні сили, безперервно розвиваючись, не лише створюють умови для задоволення потреб, які склалися, а й стають ґрунтом для виникнення нових потреб. Цей процес розвитку суспільного виробництва свідчить про те, що в ньому діє об'єктивний закон зростання потреб. Рушійною силою розвитку сучасного суспільства є забезпечення умов для безперервного розвитку потреб. Свої економічні потреби людина реалізує у виробництві, вступаючи у певні економічні відносини. Тому пізнати економічні інтереси, їхній об'єкт можна лише через розкриття суб'єктів економічних відносин. Отже, у центрі суспільства — людина. Без неї воно не існує. Які б матеріальні цінності не нагромадили люди — будівлі, знаряддя праці тощо — все це вмирає після того, як його залишили люди. Людина — суб'єкт і головна дійова особа суспільства. Рушійна сила економічних цілей суспільства проявляється у тому, що людина зацікавлена у чомусь і за певних умов діє саме у цьому напрямі. Зацікавленість працівника у результатах виробництва, ефективності і діяльності заводу, фірми, установи є основою дієвості мотивів і стимулів до праці. Тому, впроваджувані в Україні ринкові відносини мають бути такими, щоб породжувати зацікавленість працівника приватного чи державного виробництва у підвищенні продуктивності та ефективності праці. Поліпшення якості продукції та послуг. У суспільстві має місце складна взаємодія найрізноманітніших, часто суперечливих цілей, і її результати бувають інколи несподіваними. Неодмінно умовою успішності політики, скажімо держави, є врахування цієї взаємодії, прогнозування її наслідків.

Литература:1. Філософія. Підручник / Під ред. проф.Надольного. – К., 1998. 2. Башнянин Г.І. Політична економія. – Київ: Ніка-Центр Ельга, 2000. 3. Борисов Е.В. Економічна теорія. – Москва: Юрайт, 1998. 4. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. – Київ: Вища школа, 1995. 5. Економічні засади розвитку та існування суспільства. – К., 1988.