Фінанси акціонерних товариств

Содержание:ЗМІСТ ВСТУП 4 Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСІВ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ 7 1.1. Акціонерне товариство як форма підприємницької діяльності 7 Рис. 1.1. Система пакетів акцій акціонерного товариства 11 1.2. Особливості організації і функціонування фінансів акціонерних товариств 14 1.3. Формування та розподіл прибутку в акціонерних товариствах 19 Розділ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА 24 2.1. Аналіз фінансової стійкості акціонерного товариства 24 Показник 31 Значення на початок 31 2.2. Аналіз ліквідності і платоспроможності акціонерного товариства 32 Аналіз показників ліквідності АТЗТ «Фарбіс» 33 Показник 33 2.3. Оцінка запасу фінансової стійкості акціонерного товариства 35 2.4. Аналіз майнового стану акціонерного товариства 38 2.5. Аналіз ділової активності та ефективності управління акціонерного товариства 42 ІІІ. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ І ОПОДАТКУВАННЯ В АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВАХ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ 53 3.1. Зарубіжний досвід акціонування і управління акціонерним капіталом 53 3.2. Проблеми залучення інвестицій для формування капіталу акціонерних товариств 58 3.3. Шляхи вирішення фінансового забезпечення діяльності акціонерного товариства 65 ВИСНОВКИ 71 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 76 ДОДАТКИ 79  

Вступление: ВСТУП Підприємство у формі акціонерного товариства – найвигідніший і най-поширеніший тип організації підприємства у країнах з розвинутою ринковою економікою. Ця популярність грунтується на трьох важливих перевагах, які корпорація має над власною справою і товариством з обмеженою відповіда-льністю. По-перше, корпоративна форма забезпечує мобілізацію великих грошових сум шляхом реалізації акцій серед населення. По-друге, вона за-безпечує передачу окремих інтересів власності, оскільки акції можуть легко продаватися іншим особам. По-третє, вона накладає на акціонера відповіда-льність тільки у межах свого капіталу. Масова приватизація, що здійснюється в Україні, трансформувала ти-сячі великих та середніх підприємств у акціонерні товариства. Це дало змогу мільйонам громадян стати власниками та створило необхідну мотивацію і за-цікавленість в ефективному функціонуванні приватизованих підприємств та зробило цей тип організації підприємства найпоширенішим й у нашій країні. Соціально-економічні зміни в Україні обумовлені становленням ринко-вих відносин. Обрана тема дослідження на даному етапі цього становлення є дуже актуальною та важливою, оскільки за роки впровадження нагальних економічних реформ підприємства України зіткнулися з чималими пробле-мами, які базуються не тільки на об’єктивних чинниках. Насамперед це сто-сується господарювання в нових економічних відносинах, пов’язаних із змі-ною форм власності. Зокрема суттєвими недоліками є відсутність достатніх знань для управління підприємствами в нових, ринкових умовах, та невміння багатьох підприємств за стислий термін перебудувати свою діяльність відпо-відно до вимог часу. Дослідження, проведені в даній роботі, мають велике теоретичне та практичне значення, оскільки містять досвід західних консультантів, наявну в Україні нормативну базу, а також методику проведення аналізу фінансової діяльності акціонерних товариств. Метою даної роботи є вивчення та дослідження фінансової діяльності акціонерних товариств та проведення аналізу їх фінансового стану. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних за-вдань: – розкриття суті та форм акціонерних товариств; – вивчення фінансових ресурсів акціонерних товариств; – формування та розподіл прибутку в акціонерних товариствах; – проведення аналізу фінансової діяльності акціонерних товариств; – дослідження проблем формування фінансових ресурсів в акціонерних товариствах та шляхи їх вирішення; – розкриття зарубіжного досвіду акціонування та управління акціонер-ним капіталом. Необхідно відмітити досить значне висвітлення даної теми в зарубіж-ній економічній літературі. Серед найбільш вагомих робіт з питань створення та діяльності корпорацій, можна назвати праці Ван Хорн Джеймса, М.Дж. Такера. В Україні досить тривалий час при командно-адміністративній системі управління економікою питання про різні форми власності не мали права на існування. Із визнанням України незалежною державою та першими кроками до ринкових відносин з’явились праці на тему роздержавлення та створення корпоративної власності. Це праці відомих в Україні вчених, таких як: Бор-зунова В.І., Голови С.О., Лупенко Ю.О., Родіонової В.М., Суржика В.Г., Су-торміної В.М., Довгань Л.П. та інших. Для досягнення поставленої мети та вирішення намічених завдань за об’єкт дослідження обрано фінансова діяльність акціонерного товариства за-критого типу (АТЗТ) «Фарбіс», яке займається виробництвом та реалізацією сільськогосподарських знарядь та інструментів. АТЗТ «Фарбіс» має статут-ний фонд в розмірі 1103,1 тис. грн., який поділений на прості акції номіналь-ною вартістю 0,25 грн. (Додаток 5). Теоретичну та методологічну основу дослідження склали сучасні еко-номічні теорії, фундаментальні праці стосовно створення та діяльності акціо-нерних товариств. При проведенні аналізу фінансової діяльності використо-вувались методи економічного аналізу. Інформаційну базу дослідження склали законодавчі акти України сто-совно даної теми, монографічна література українських та зарубіжних авто-рів, статті в періодичних виданнях, статистичні збірники, фінансова звітність АТЗТ «Фарбіс». Робота складається з трьох розділів, вступу, висновків, списку викорис-таної літератури та додатків.

Выводы: ВИСНОВКИ Функціонуючи в ринковій економіці, як суб’єкт підприємницької дія-льності, кожне підприємство має забезпечувати такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно стабільно зберігало б здатність безперебійно викону-вати свої фінансові зобов’язання перед своїми діловими партнерами, держа-вою, власниками, найманими працівниками. Колективне підприємництво – єдиний сектор економіки в Україні, що має тенденцію до зростання. При цьому частка недержавних підприємств у промисловості становить 70 % і на них припадає майже дві третини виробле-ної продукції. Більшість підприємств недержавного сектора становлять акці-онерні товариства – у минулому державні підприємства. На початок 2008 року в Україні створено і діє більше 70 тис. акціонер-них товариств, із них близько 29 тисяч – відкриті. При цьому акціонерні то¬вариства сьогодні виробляють майже 56 % від загального обсягу промислової продукції. Крім цього, більша частина послуг в Україні також надається акці¬онерними товариствами, зокрема товариствами, що діють у фінансово-кре¬дитному секторі економіки. Загальний обсяг емісії акцій, зареєстрованих Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку, становить майже 21,5 млрд. грн. (у т. ч. в 2007 році – 11,5 млрд. грн. ). Із загального обсягу емісії акцій у 2009 році близько 20 % припадало на реально залучені кошти. Решта складалася з емісій при здійсненні корпоратизації та акціонуванні державних підприємств і збільшення статутних капіталів підприємств у ре-зультаті індексації основних фондів. В Україні сьогодні налічується до 35 млн. власників акцій приватизо-ваних підприємств. Отже, відродження акціонерного підприємництва вважа-ється однією з необхідних умов переведення економіки на шлях цивілізова-ного, перевіреного історичним досвідом розвитку. Ні макроекономічні, ні рі-зноманітні валютно-фінансові та інші заходи не зможуть позитивно вплинути на економічні процеси в країні. Вони наберуть сили тільки тоді, коли держа-ва реально стимулюватиме власне підприємництво, яке веде ефективну гос-подарську діяльність. Що стосується зовнішньої заборгованості, то слід зазначити, що вона постійно зростає. Така ситуація негативно може вплинути на фінансовий бік діяльності акціонерних товариств тому, що значні кредитні ресурси будуть спрямовані на обслуговування зовнішнього боргу. Отже, назріла необхідність термінового перегляду ефективності вико-рис¬тання запозичених коштів, пошуку нових внутрішніх джерел фінансуван-ня економіки. Інша проблема, що її необхідно розв’язати, – це структурна перебудова економіки, яка вважається реальним кроком до ринку і яку рекомендують провести міжнародні фінансово-кредитні організації. Зокрема, розширене фі¬нансування України Міжнародним валютним фондом за програмою IFF, яке почалося у 2008 році й розраховане на три роки, в сумі близько 2,5 млрд. дол. зобов’язує нашу країну спрямовувати ці кошти на структурну перебудову. Пріоритети структурної перебудови визначені в програмі уряду «Укра-їна-2010». Проте в цій програмі зазначені тільки загальні напрями, не підкрі-плені ні джерелами фінансування, ні будь-якими розрахунками. Для забезпечення ефективної структурної перебудови необхідно при-скорити темпи приватизації, що дасть змогу залучити у виробництво додат-ковий капітал, необхідний для розширення господарської діяльності. Біль-шість інвесторів, як національних, так і іноземних, зацікавлені у прид¬банні акцій наших флагманів економіки, які поки що перебувають у власності дер-жави, не даючи ніякого прибутку. Вартість державних активів в акціях, паях, частках становить понад 9 млрд. грн., при цьому понад 80 % статутних фондів не проіндексовано. У 2009 році за результатами роботи цих підприємств держава отримала менш ніж 0,5 % дивідендів на свої корпоративні права. А от мобілізація коштів че-рез акції була б джерелом додаткового фінансування економіки. Загальнові-домо, що акціонування дає можливість подолати обмеженість власних і по-зичених коштів для значних капітальних вкладень, а також для їх спрямуван-ня в найприбутковіші та найперспективніші галузі. Це і є реальним ринковим механізмом регулювання процесів суспільного виробництва. Перетворення частки заощаджень населення в акції допоможе стримуванню інфляції, оскі-льки зменшиться тиск грошової маси на валютний ринок, ринок товарів і по-слуг, він переміститься на ринок недержавних цінних паперів (оскільки дер-жавні цінні папери себе скомпрометували, викликавши фінансову кризу в 2008 році). Важливо також і те, що акціонерне товариство є найзручнішою і най¬зрозумілішою для іноземних інвесторів формою спільної діяльності з вітчиз-няни¬ми підприємцями. Важливим при інвестуванні в акціонерне товариство є той факт, що до валових доходів емітента, який є об’єктом оподаткування відповідно до За-кону України 2, не включаються суми коштів або вартість майна, які надхо-дять платникові податку (емітенту) як прямі інвестиції або реінвестиції у кор¬поративні права. Отже, практично прямі інвестиції не підлягають оподатку-ванню, що є додатковим стимулом вкладання коштів у акції суб’єктів госпо-дарювання. Водночас просто інвестиція у вигляді внесення коштів на розра-хунковий рахунок підприємства невигідна, оскільки відразу оподаткову-ється ПДВ – 20 % і податком на прибуток – 30 %. І хоч як дивно, такі інвес-тиції досить часто вимагаються при виконанні інвестиційних зобов’язань, які ще називають поповненням обігових коштів підприємства. Хоч акціонерне товариство може використати й запозичені кошти, проте підсумкові втрати на податках залишаються подібними. Будь-які інвестори закономірно вимагають також гарантій, а вони, за інших рівних умов, достатньо надійні там, де вкладання капіталу підкріплене правами власності, в тому числі й спільної. Акціонерна форма підприємницт-ва надає таку можливість, що в майбутньому, буде основним стимулятором надходження у вітчизняну економіку додаткових фінансових ресурсів. Нерозв’язаною проблемою, яка безпосередньо впливає на структурну перебудову і розвиток акціонерного підприємництва, є створення ринкової інфраструктури та її основної ланки – повноцінного фондового ринку. На сьогодні роль фондового ринку суттєво відрізняється від тої, яку він відіграє у ринковій економіці, а його сегмент, ринок акціонерного капіталу, не втілює головної мети акціонерного підприємництва – оптимального розподілу фі-нансових ресурсів із метою максимізації прибутку. Ефективність же прийня-тих рішень в акціонерних товариствах не знаходить свого відображення у зміні цін на акції, що котируються на біржах, оскільки більшість підприємств в Україні не платить дивідендів і, як наслідок, не зростає попит на цінні па-пери і не збільшуються в перспективі обсяги торгів. До того ж податкова си-стема України також не стимулює цього сег¬мента ринку. Аналізуючи проблеми, які виникли за час проведення ринкових реформ у нашій державі, можна зробити висновок, що для їх успішного подолання необхідні кардинальні зміни у пріоритетних напрямах фінансово-економічних реформ. Зокрема, слід реально перебудовувати структуру еко-номіки. При цьому необхідно переорієнтувати централізоване фінансування на підприємства з ризиковим капіталом, які, крім виробничої діяльності, за-ймаються дослідженнями у сфері електроніки, нових матеріалів, біотехноло-гій, програмного забезпечення. Як переконує світова практика, такі підпри-ємства є надійним джерелом економічного зростання в майбутньому. Як законодавча, так і виконавча влада мають надавати пільги компані-ям, що виробляють експортноспроможну високотехнологічну продукцію, а не тим, які займаються експортом сировини і напівфабрикатів. Наступним кроком у впровадженні реформ повинно стати вирівнюван-ня в правах як національного, так і іноземного інвесторів, створення для них більш «прозорих» правил гри на ринку. При цьому необхідно законодавчо відрегулювати діяльність акціонерних товариств, які є привабливою формою бізнесу для нерезидентів і фондових бірж, що зобов’язані обслуговувати цей сектор ринку. Для цього треба на певний строк звільнити від оподаткування будь-які операції з цінними паперами, зокрема скасувати утримання держав-ного мита, податку на прибуток від операцій із цінними паперами. Реалізація запропонованих заходів дасть змогу в перспективі підвищи-ти ліквідність цінних паперів та довіру інвесторів до національного фондово-го ринку. Зменшення загальної суми фінансових ресурсів підприємства (валюти балансу), потребує аналізу того, за рахунок яких факторів це відбулося. Се-ред причин цього зменшення найважливіші такі: – збитки від реалізації продукції і від позареалізаційних операцій; – нестачі, крадіжки, псування товарно-матеріальних цінностей у разі невіднесення їх на винних; – витрати за рахунок прибутку на матеріальне заохочення працюючих, на виплату дивідендів, на соціальні заходи у розмірах, які перевищують но-востворені відповідні цільові фонди; – зменшення суми короткотермінових і довготермінових кредитів ко-мерційних банків, інших позикових ресурсів.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. зі змінами та доповненнями. 2. Закон України «Про підприємства в України» від 27.03.1991 р. 3. Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.07.1991 р. № 1201 -XII зі змінами та доповненнями. 4. Закон України «Про національну депозитарну систему та особливості еле-ктронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.09.1998 р. 5. Бородина Е.І. Фінанси підприємств. – М.: Банки і біржі, 2000 р. 6. Безгубенко Л.М. До запитання про суть фінансів //Фінанси України, 2000 р., № 1. 7. Жуков Е.Ф. Цінні папери та фондові ринки. – М.: Банки і біржі, 1995 p. 8. Кондратьєв О.Д. Фактори забезпечення фінансової стійкості підприємства //Фінанси України, 2001 p., № 9. 9. Коробов Н.В. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприя-тий. – К.: Вища школа, 2000 г. 10. Кравченко В.І. Фінанси місцевих органів влади України. Монографія. Нац. ін-т. стратегічних досліджень. – К.: 2004. 11. Критик А.Б. Основы финансовой деятельности предприятия. – Санкт-Петербург, 2004. 12. Мозговой О.Н. Фондовый рынок Украины. – К.: Феникс, 2001. 13. Лайком К. Управление финансами предприятия //Журнал для акционеров, 2009, № 2. 14. Лупенко Ю.О. Формування контрольних пакетів акцій акціонерного това-риства //Фінанси України, 2001 p., № 9. 15. Поддєрьогін A.M. Фінанси підприємств. – К.: КНЕУ, 2008 р. 16. Портнов А.В. Удосконалення законодавчої бази акціонерних товариств // Фінанси України, 2007 р. №12. – С.22-24. 17. Статистичний збірник за 2008 p. 18. Статистичний збірник за 2009 p. 19. Стецько М.В. Фінанси AT: проблеми і перспективи //Фінанси України, 2008 р. №4. – С.54-56. 20. Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій, К.: Либідь, 2001 p. 21. Суржик В.Г. Фінансове прогнозування доходів та витрат акціонерного товариства //Фінанси України, 2007 p. – № 12. 22. Суржик В.Г. Акціонування й управління акціонерним капіталом //Фінанси України, 2007 р. – С.82-84. 23. Третяк О.Д. Прогнозування фінансового стану AT //Фінанси України, 2008 р. – № 11. – С.38-40. 24. Рубцов Б.Г. Зарубежные рынки : инструменты, структура, механизм фун-кционирования (гл.1., §1.2). – М.: ИНФРА-М. – 2004. 25. Мозговой О.С каждым годом важность регулирования рынка ценных бу-маг возрастает //Инвест-газета. – №7. – 2008 г. 27. Общая теория финансов / Под ред. Л.А.Дробозиной. – М.: ЮНИТИ, 2003. 28. Опарін В.М. Фінанси. – К.: КНЕУ, 2008. 29. Суторміна В.М., Федосов В.М., Рязанова Н.С. Фінанси зарубіжних корпо-рацій. Навч. посібн. – К.: Либідь, 2001. 30. Финансы Учебное пособие /Под ред. А.М.Ковалевой – М.: Финансы и ста-тистика, 2008. 31. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятия: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 2008. 32. Фондовий ринок України / Керівник авт. кол. – В.В. Оскольський – К.: УФБ, Скарбниця, 2008. 33. Білорус О. Г., Рогач В. І. Акціонерні товариства: організація і управління. - К.: Техніка. – 1992. – 144с. 34. Петруня Ю. Є. Непрофесійні суб”єкти ринку акцій України. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. – 262с. 35. Гольцберг. Акционерные общества. Фондовая биржа, Операции с ценны-ми бумагами. – К.: Текст. – 1992. – 94с. 36. Акціонерні товариства.// “Українська Інвестиційна Газета”. – К. – 1997. – 344с. 37. Мельник В.А.Ринок цінних паперів. Довідник керівника підприємства. Спеціальний випуск. – К.:А.Л.Д., ВІРА-Р, 1998. – 560с. 38. Володин А.А. Справочник финансиста предприятия. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 368с. 39. Закон України “Про господарські товариства”, №1576-12, від 19/09/1991 40. Закон України”Про власність”, №697-12, від 07/02/1991 41. Закон України”Про підприємства в Україні”, №887-12, від 27/03/1991 42. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”, №1201, від 18/06/1991