Система електронних платежів НБУ, порівняння із закордонними аналогами

Содержание:ЗМІСТ Вступ 3 1. Основні елементи СЕП Національного Банку України 5 2. Системи міжбанківських розрахунків у США 11 3. Система банківських електронних термінових платежів Банка Росії 16 Висновки 21 Список використаних джерел літератури 24  

Вступление: Вступ Технологія роботи з інформацією, зокрема її обробки, у банківських і фінансових установах України останніми роками істотно змінилася: широке застосування комп’ютерної техніки та новітніх інформаційних технологій у банківській і фінансовій діяльності, у щоденній практиці фінансових і кредитних установ, як і будь-яких інших, стало реальністю. Проте впровадження автоматизованих інформаційних систем (АІС) у зазначених установах має принципові особливості. Відомо, що як вид вхідного матеріального потоку визначає характер виробничого підприємства (нафто- чи цукрозавод, виробництво безперервне, серійне і т. ін.), так і специфіка вхідних інформаційних потоків визначає специфіку інформаційних систем. Саме тому в цьому посібнику докладно розглядаються особливості фінансово-кредитної інформації, які багато в чому визначають загальну структуру й властивості автоматизованих інформаційних систем у фінансово-кредит¬них установах. Для фінансово-кредитних установ, і для банківських насамперед, важливою особливістю є те, що об’єкт управління («основне виробництво») пов’яза¬ний з виробленням і переробкою інформації. Адже основу діяльності таких установ в цілому становить робота з інформацією, яка є і предметом, і продуктом їх праці. У них автоматизація «основного виробництва» також зводиться до автоматизації операцій обробки відповідних документів, тобто до обробки інформації. Першочерговість автоматизації операцій «основного виробництва» є специфічною вимогою при створенні АІС у фінансово-кредитних установах (ФКУ) і суттєво відрізняє ці АІС від автоматизованих систем управління (АІС) виробництвом. АІС у ФКУ не лише обробляють управлінську інформацію, а й автоматизують операції з основної діяльності. АІС в ФКУ відрізняються від інших АІС також тим, що використовувана в них інформація має бути надійно захищена, а самі системи — бути підвищено «живучими» й безвідказними в роботі. Досвід і методи обробки банківських і фінансових документів, застосовувані в АІС ФКУ, можуть поширюватися й на роботу з документами підвищеної конфіденційності у інших АІС.

Выводы: Висновки Електронні системи банківських розрахунків забез¬печують не тільки пересилання повідомлень від одного учасника до інших, але і здійснюють облік і контроль їхніх взаємних зобов'язань. Найбільшими системами, що здійснюють ці функції, є мережа ФРС, FedWire і CHIPS, що обслуговують понад 90 відсотків усіх міжбанківських внутрішніх розрахунків у США. В Росії функціонує Система банківських електронних термінових платежів Банка Росії, яка російською мовою звучить як БЭСП Центробанка России. У системі ФРС беруть участь біля 5,5 тис. кредитно-фінансових інсти¬тутів. Принцип роботи електронної системи розрахунків ФРС обу¬мовлений самою її структурою. Кожний банк системи бере участь у мережі через свій регіональний федеральний резервний банк. Діючи від свого імені або від імені свого клієнта, один банк просто переміщає частину засобів із свого резервного рахунку на резервний рахунок банку бенефіціара. Останній приймає їх від свого імені або від імені бенефіціара, в залежності від того, кому адресований платіж. Такий спосіб розрахунків приводить до того, що засоби на резервному рахунку банка-учасника FedWire обертаються протягом дня 12 разів. На банківському рівні платіж виконується практично моментально - резервний рахунок одного банку дебетується, а іншого кредитується. Аналогічну схему дебетування та кредитування рахунків використовують і українська СЕП НБУ, і БЭСП Центробанка России. Кожний федеральний резервний банк обслуговує регіональну комп'ю¬терну мережу і балансує платежі і надходження банків усередині свого регіону. Якщо платіж адресований установі іншого регіону, то резервний банк платника звертається до резервного банку одержувача через центральний процесор у м. Калпепере. Кожний з учасників системи розрахунків ФРС обслуговує усі "нижчестоящі поверхи". Фактично система приймає на себе відповідальність тільки за рух засобів у феде¬ральних резервних банках і між ними, тобто в мережах першого і другого рівнів. Відповідальність за комп'ютерний зв'язок банків-учасників ФРС із клієнтами несуть самі банки. Платіж вважається завершеним із мо¬менту перерахування засобів на резервний рахунок банка-одержувача, і відкликати його неможливо. Сучасна тенденція децентралізації розрахунків торкнулася і системи ФРС. Введення в дію ФРКС-федеральної резервної комунікаційної системи - створює можливість прямого контакту кожних двох із 12 федеральних резервних банків. Причому на центральний процесор у Чикаго покладаються тільки функції збереження інформації і контролю за роботою мережі. В Російській Федерації з метою децентралізації та спрощення міжбанківських розрахунків було впроваджено регіональну автоматизовану банківську інформаційну систему (РАБІС-НП), суть якої полягає в тому, що вона забезпечує міжбанківські розрахунки та автоматизацію супутніх обліково-операційних та інформаційно-аналітичних функцій і використовується в регіональних установах Банку Росії (ГРКЦ, РКЦ); польових установах Банку Росії (ПР) - в частині «АРМ інтерфейсу з ПУ»; територіальних управліннях (ГУ, НБ) Банку Росії; територіальних (регіональних) центрах інформатизації Банку Росії (ТЦОІ); у колективному центрі обробки інформації Банку Росії (КЦОІ). СЕП НБУ забезпечує здійснення розрахунків у межах України між банками як за дорученнями клієнтів банків, так і за зобов’язаннями банків та інших учасників системи. В СЕП НБУ, як і в БСТП Банка Росії, виконуються міжбанківські перекази у файловому режимі та в режимі реального часу. Здійснення банком початкових платежів у файловому режимі є обов’язковим, а у режимі реального часу – за його вибором. Разом з тим, учасник системи, який працює в СЕП у файловому режимі, забезпечує приймання платежів у режимі реального часу. У файловому режимі обмін платіжними документами здійснюється шляхом приймання-передавання пакету відповідних документів, сформованих у файл. Тривалість технологічного циклу складає 15-20 хвилин. У режимі реального часу кошти зараховуються на рахунок отримувача негайно, у момент надходження платежу від відправника СЕП НБУ. Саме це є головною ознакою платіжних систем класу RTGS згідно з міжнародною класифікацією, якими є і БСТП Банка Росії, і система FedWire Федерального резервного банку США.

Литература: Список використаних джерел літератури 1. Єрьоміна Н. В. Банківські інформаційні системи.. — К.: КНЕУ, 2000. — 220 с. 2. Інформаційні системи і технології у фінансових установах. А.В.Олійник, В.М.Шацька - Навчальний посібник - Львів: "Новий Світ-2000", 2006 - 436 с. 3. Платежная система Банка России. Краткий обзор. Платежная система Банк // www.cbr.ru 4. Рогач І. Ф., Сендзюк М. А., Антонюк В. А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2001. — 239 с. 5. Саранцев В.Н. Cистема банковських электронных срочных платежей (БЭСП) на службе Федерального казначейства // http://isei.communityhost.ru/thread/?thread__mid=7065458 6. Система електронних платежів Національного банку України (СЕП) // http://bank.gov.ua 7. Banking from Home or Office // http://www.bankofamerica.com