Депозити як головне джерело формування банківських ресурсів

Содержание:ЗМІСТ Вступ 3 1. Необхідність ефективного формування банківських ресурсів 4 2. Поняття і види депозитних операцій банків 8 Висновки 14 Список використаної літератури 16  

Вступление: Вступ Можливості формування ресурсної бази комерційного банку під впливом зрушень на макроекономічному та мікроекономічному рівнях, ситуації на грошово-кредитному ринку, структурних коливань у доходах юридичних та фізичних осіб і, як наслідок, змін у регулюванні банківської діяльності не залишаються стабільними. Функції управління активами та пасивами на практиці безпосередньо пов’язані між собою. Залучені кошти формують переважну частину ресурсів, які використовуються для виконання активних операцій банків. Як основний елемент грошової маси залучені кошти банків відіграють важливу роль в економіці, тому вони є об'єктом державного регулювання, яке здійснюється у формах обмеження виплачуваної винагороди (процентів), установлення норм обов'язкового резервування і деяких нормативів регулювання банківської діяльності (платоспроможності, ліквідності тощо). Сьогодні великий комерційний банк України пропонує сво¬їм клієнтам близько 170 різноманітних послуг у розрахунковій, кредитній та інших сферах обслуговування. Все вищезазначене визначає актуальність обраної теми. Проблеми відносин у сфері банківської діяльності досліджували Синки Дж., Роуз П., Кемпбел Д., Стоунхаус Дж., Хьюстон Б., Боумен К., Томпсон А., Стрикленд А., Сенчагов В. К., Масленченков Ю. С., Лаврушин О. І., Новопашин О. І., Уткін Е. А., Тавасієв О. М., Люкшинов А. Н. та ін. Вони обґрунтували роль банківської системи у забезпеченні фінансової стабільності економіки, напрями розвитку правової бази та інфраструктури банківської діяльності.

Выводы: Висновки Отже, за результатами проведеного дослідження можемо зробити такі висновки. Банківські ресурси з точки зору джерел утворення поділяються на власні і залучені. До власних коштів банку належать статутний капітал, резервний та інші фонди, резерви на покриття різноманітних ризиків і нерозподілений прибуток. До залучених коштів відносяться кошти на депозитних рахунках банківських клієнтів, позики, отримані від інших банків, і кошти, отримані від інших кредиторів. Особливе значення в оптимізації структури капіталу має залучений капітал банку, тобто кошти клієнтів на рахунках. Розглянувши економічну сутність залучених ресурсів і їх місце в системі ресурсів комерційних банків, можемо зробити висновок, що можливості формування ресурсної бази комерційного банку під впливом зрушень на макроекономічному та мікроекономічному рівнях, ситуації на грошово-кредитному ринку, структурних коливань у доходах юридичних та фізичних осіб і, як наслідок, змін у регулюванні банківської діяльності не залишаються стабільними. Функції управління активами та пасивами на практиці безпосередньо пов’язані між собою. Комерційні банки залучають вільні грошові кошти юридичних та фізичних осіб шляхом виконання депозитних операцій, у процесі яких використовують різні види банківських рахунків. Проте, практично усі клієнтські рахунки відносяться до депозитних. Депозитним може бути будь-який відкритий клієнту у банку рахунок, на якому зберігаються його кошти. Стратегія розвитку банківської системи має спрямовуватися на посилення можливостей банків щодо акумулювання заощаджень і перетворення їх на інвестиції. Незважаючи на високий рівень відкритості економіки України, банківська сфера поки що не витримує конкуренції із закордонними банками, тому не може вважатися готовою до інтеграції у світову банківську систему. Через недосконалість банківського законодавства, що визначає правове становище банків, виникають такі проблеми: мала потужність; низький рівень довіри населення до комерційних банків; недосконалість державного регулювання банківської сфери. За певних умов ці проблеми перетворюються на серйозні загрози безпеці банківської системи та фінансовій безпеці країни.

Литература: Список використаної літератури 1. Про банки і банківську діяльність. Закон України вiд 07.12.2000 № 2121-III //Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 5-6, ст.30 2. Інформаційно-аналітичні матеріали «Розвиток економіки та банківської системи України». — К.: НБУ, 2008. — 64 с. 3. Кириченко А., Геленко І., Ятченко А. Банківський менеджмент. – К.: Основи, 2009 – 671 с. 4. Міжнародні розрахунки та валютні операції / За заг. ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2008. — 392 с 5. Мірошнікова О.С. Сучасний стан та проблеми забезпечення доходності комерційних банків в умовах фінансової кризи // http://www.rusnauka.com/14_NPRT_2010/Economics/66562.doc.htm 6. Парасій-Вергуненко І.М. Аналіз банківської діяльності: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни – К.: КНЕУ, 2007. – 374 с. 7. Примостка Л. О. Фінансові деривативи: аналітичні та облікові аспекти. — К.: КНЕУ, 2007. — 263 с. 8. Примостка Л. О. Аналіз банківської діяльності: Сучасні концепції, методи та моделі. — К: КНЕУ, 2008. — 316 с. 9. Романенко О. Управління активами та пасивами у процесі керівництва комерційним банком // Вісник НБУ. — 2005. — № 8. — С. 26—28. 10. Стойко О.Я. Банківські операції. Підручник. – К., 2004