Війна в Афганістані

Содержание:ВСТУП 3 1. Передісторія Афганської війни 4 2. Введення радянських військ в Афганістан 6 3. "В'єтнам Кремля" 8 4. Реакція світового співтовариства на введення радянських військ в Афганістан 10 5. Роль США в Афганській війні 13 6. ООН і ситуація навколо Афганістану 16 7. Міжнародно-правове врегулювання кризи. Вивід радянських військ 17 8. Положення в Афганістані після виводу радянських військ 20 ВИСНОВОК 22 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 24

Вступление:Афганська війна (1979-1989) - збройні зіткнення між частинами Радянської Армії й антирадянських партизанських формувань на території Афганістану. Вона тривала дев'ять років, один місяць і дев'ятнадцять днів. Колись Ф. Енгельс писав про афганців: «Тільки їхня неприборна ненависть до державної влади й любов до особистої незалежності заважають їм стати могутньою нацією». І всі, хто в різний час намагався підкорити Афганістан, терпіли невдачі, насамперед, через нерозуміння саме цієї влучно відміченої ще Енгельсом особливості афганського народу. Тричі приходили в Афганістан англійці, але щораз у результаті протидії волелюбного афганського народу здавалося б у скореній ними країні сили завойовників підточувалися, висихали й вони змушені були залишати її. Майже десять років перебували на території Афганістану радянські війська, але й вони не змогли нав'язати його народу бажаний для Радянського Союзу політичний режим. З обліком викладеного, ціль курсової роботи полягає в тому, щоб у міру можливості розповісти про найважливіші політичні події й воєнні дії, що відбувалися в Афганістані. Є потреба й у тому, щоб з деяких питань повернутися й до більш ранніх подій, оскільки вони іноді перекручуються на догоду новим політичним віянням і установкам, тому мною розглянуті і передумови Афганської війни. Основними завданнями курсової роботи є розкриття передумов виникнення війни, причин, ходу війни й наслідків і уроків, які можна витягти із цієї війни. Курсова робота складається із вступу, восьми пунктів, висновку й списку використаної літератури й джерел.

Выводы:Афганська війна є частиною великих подій, що відбувалися у світі, і однією з найбільш яскравих відбиттів «холодної війни» і її сьогоднішніх наслідків. Афганські події зробили також чималий вплив і на внутрішнє життя Радянського Союзу, вони виявилися одним з факторів, що підштовхнули катастрофу СРСР. Тому з досвіду підходу до рішення афганської проблеми в минулому випливають викладені вище досить важливі висновки як для встановлення миру в Афганістані, так і для рішення інших конфліктних ситуацій, які повинні враховуватися й у майбутньому. Досвід Афганістану, В'єтнаму, Югославії й інших конфліктів показує безперспективність втручання «наддержав» у внутрішні справи інших держав. Зокрема, сьогодні для всіх очевидно, що уведення радянських військ в Афганістан в 1979 р. був не продуманим, політично помилковим кроком, який приніс величезна втрати Радянському Союзу й афганському народу. Зокрема, для остаточного врегулювання обстановки в Афганістані потрібний більш зважений політичний підхід, врахування інтересів різних верств населення. У світлі всього пережитого, на обстановку в Афганістані треба дивитися новими очима, що враховують нові реалії. Афганістан тепер далеко не такий, як був раніше. Як показує досвід, не можна занадто спрощено уявляти собі й миротворчим операціям. Події в Афганістані, а тепер от і в Чечні, свідчать про те, що перш ніж роз'єднувати сторони й роззброювати так звані бандформування в ряді випадків потрібні організовані бойові дії по розгрому досить великих угруповань, що мають у своєму складі професійно навчених найманців і привабливою важкою сучасною зброєю. При всіх обставинах міжнародному співтовариству, США, Росії й середньоазіатським республікам СНД важливо сприяти в збереженні цілісності афганської держави, не допускати його ліванізації й розширення громадянської війни на етнічному ґрунті. Росія й інші країни СНД особливо зацікавлені в стабільності обстановки на Півдні, у створенні в Афганістані нейтральної дружньої держави. І світ у цілому тільки виграє, якщо цьому будуть сприяти також США, Пакистан, Іран, Саудівська Аравія й інші країни. При всіх обставинах основні зусилля тепер доцільно зосередити на шляхах політичного врегулювання афганської проблеми у взаємодії й співробітництві з усіма державами, зацікавленими в цьому, і конфронтуючими угрупованнями усередині Афганістану. Особливо хотілося б сподіватися на активізацію ролі ООН у рішенні афганської проблеми. Головне ж полягає в тому, щоб всі зацікавлені в афганському врегулюванні сторони й сили дали можливість самому афганському народу шляхом дійсно вільного волевиявлення визначити свою долю. І не в інтересах гордого й мужнього афганського народу дати втягти себе в авантюри, пов'язані з екстремістськими діями проти сусідніх народів Середньої Азії. Це принесе нові ще більш страшні нещастя для всіх народів цього регіону й у першу чергу для самого афганського народу. На закінчення хотілося б підкреслити необхідність погоджених позицій Росії й середньоазіатських республік стосовно Афганістану. Перехід від унітарної союзної держави до Співдружності незалежних держав не означає зникнення загальних для країн Співдружності інтересів і цінностей. У житті вони існують і неминуче будуть давати про себе знати як вираження об'єктивної потреби найбільш раціонального рішення загальних, взаємозалежних політичних, економічних і оборонних завдань. Афганська проблема увібрала в себе саме такі спільні інтерес і завдання. У цілому війна в Афганістані залишається однієї з найтрагічніших сторінок історії. Але тим більше важливо як можна повніше врахувати як політичний, так і військовий досвід цієї війни, щоб він послужив належним уроком для більше розумного рішення сьогоднішніх і майбутніх завдань забезпечення безпеки й мирного співіснування різних народів.

Литература:1. Абдуллаєв Є. Позивний - “Кобра”. - М.: Вимпел, 1997. - 384 с. 2. Виноградов В. М. Афганістан: 10 років очима ЗМІ. - М.: Гея, 1999. - 400 с. 3. Дроздів Ю. Потрібна робота. - М.: Владар, 2004. - 196 с. 4. Дроздів Ю.Ю. За це загинули наші хлопці. - Р.: Проф-Прес, 2005. - 446с. 5. Козлів С. Війна не закінчена, історія триває. - М.: Кедр, 1999. - 233 с. 6. Козлів С. П'ятдесят років історії, двадцять років війни. - М.: Кедр, 1992. - 208 с. 7. Котенєв А. А. Незакінчена війна. - М.: Міжнародні відносини, 2000. - 384 с. 8. Ляховський А.А. Афганістан. Незакінчена війна. - М.: Терра, 2006. - 336 с. 9. Ляховський А.А. Трагедія й доблесть Афгану. - М.: Центр-100, 2002. - 352 с. 10. Пластун В. Н., Андріанов В. В. Наджібулла. Афганістан у лещатах геополітики. - М.: Міжнародні відносини, 2003. - 336 с. 11. Ревський В.Є. Афганський синдром. - М.: Олма-Прес, 2000. - 416 с. 12. Сопряков В. Афганський синдром. - М.: АСТ, 2004. - 512 с. 13. Ютов В. Війна в Афганістані. - М.: Російський біографічний інститут, 2003. - 244 с. 14. Ютов В. Афганістан. - М.: Владар, 1999. - 128 с.