Выводы: Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення:
У ході написання роботи було з’ясовано, що принципи митного регулювання – основні ідеї, що пронизують всю митну систему і є визначальними при здійсненні митної політики. Вони закріплені у ст.4 МК України. До них належать 8 принципів - виключної юрисдикції України на її митній території, виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної політики, законності – загального принципу діяльності всіх осіб, державних органів. Він має два прояви: функціональний щодо певного виду діяльності та правовий – як загально правовий принцип побудови регулювання суспільних відносин окремими галузями права, єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, системності – полягає у структурі митної справи, структурі митних органів та їх взаємозалежності, етапах митного оформлення і його наслідках, підборі кадрів тощо, ефективності – принцип перетинається із принципом доцільності і функціональності, додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб, гласності та прозорості.
Що стосується ролі уряду в розвитку конкурентноздатності промислових фірм, то було визначено, що завдання розвитку промислового комплексу України, які визначені в Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, враховують це. Вони мають на меті підвищення конкурентоспроможності промисловості і забезпечення входження України в коло економічно розвинутих країн світу за рахунок створення сучасного, інтегрованого у світове виробництво і здатного до інноваційного розвитку промислового комплексу.
У практичному завданні була розроблена зовнішньоекономічна угода з торговопосередницької операції – дистриб’юторська угода. Взагалі дистриб’ютори є відносно великими фірмами, що мають власні склади. Вони займаються продажем товарів від свого імені і за свій рахунок, вони самі несуть всі ризики, пов’язані з псуванням або втратою товарів, а також неплатоспроможності покупців.