Вступление: У сучасній науці вже нема розподілу між «економікою» та «математичною економікою». Майже всі дослідження використовують математичний апарат для опису тих або інших економічних процесів. Це моделювання, емпірична перевірка гіпотез засобами кореляційного і регресивного аналізу, прогнозні викладки або навіть просто залучення зручної символіки. Впевнене володіння математичним апаратом давно вже стало ознакою якісної економічної освіти.
XXI століття це час переходу розвинутих країн в інформаційне суспільство. Зміни в світовій макроекономіці, удосконалення національних економічних інститутів ведуть до значного збільшення інформативності сучасних технологій, що підвищує вимоги до всіх, хто має відношення до формування економічної політики, планування, побудови економічного та фінансового простору країни. Безумовно, зростають вимоги до математичної грамотності фахівців, їхніх здібностей обробляти інформацію, аналізувати, класифікувати, інтерпретувати данні, тобто, моделювати.
Найбільш складною в математичному моделюванні економічних процесів є етап переходу від реальних даних до математичної моделі. Задача економіста – створити доступну та прозору математичну модель, яка дозволить вирішувати проблему з необхідною точністю.
Сутність методики економічного прогнозування з допомогою трендів полягає в їхній екстраполяції. Основна мета такого прогнозу - показати, яких результатів можна досягнути в майбутньому, якщо рухатися до нього з тією ж швидкістю, прискоренням і т. д., що і в минулому. Якщо така оцінка буде незадовільною, то тенденція, що склалася в минулому, повинна бути змінена з урахуванням факторів, які на неї впливають.
Метою написання даної роботи є висвітлення питання стосовно означення часового ряду як прикладу загальної лінійної економетричної моделі та визначення тренду часового ряду.