Выводы:Фінансова стратегія представляє собою визначення довгострокової мети фінансової діяльності підприємства, вибір найбільш ефективних способів і шляхів їх досягнення. Завданнями фінансової стратегії є: • визначення способів проведення успішної фінансової стратегії та використання фінансових можливостей; • визначення перспективних фінансових взаємовідносин із суб’єктами господарювання, бюджетом, банками та іншими фінансовими інститутами; • фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності на перспективу; • вивчення економічних та фінансових можливостей імовірних конкурентів, розробка та здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стійкості; розробка способів виходу із кризового стану та методів управління за умов кризового стану підприємств. Розробка фінансової стратегії – це галузь фінансового планування. Як складова частина загальної стратегії економічного розвитку, вона має узгоджуватися з цілями та напрямками останньої. У свою чергу, фінансова стратегія справляє суттєвий вплив на загальну економічну стратегію підприємства. Зміна ситуації на макрорівні та на фінансовому ринку спричиняє коригування як фінансової, так і загальної стратегії розвитку підприємства. Теорія фінансової стратегії, досліджуючи об’єктивні економічні закономірності ринкових відносин, розробляє форми та способи виживання й розвитку за нових умов. Фінансова стратегія включає методи та практику формування фінансових ресурсів, їх планування та забезпечення фінансової стійкості підприємства за ринкових умов господарювання. Фінансова стратегія охоплює всі форми фінансової діяльності підприємства: оптимізацію основних та оборотних засобів, формування та розподіл прибутку, грошові розрахунки, інвестиційну політику. Процес формування фінансової стратегії підприємства включає наступні основні етапи: • визначення періоду реалізації стратегії; • аналіз факторів зовнішнього фінансового середовища підприємства; • формування стратегічної мети фінансової діяльності; • розроблення фінансової політики підприємства; • розроблення системи заходів по забезпеченню реалізації фінансової стратегії; • оцінка розробленої фінансової стратегії. Важливим моментом при розробленні фінансової стратегії підприємства є визначення періоду її реалізації. Тривалість цього періоду залежить в першу чергу від тривалості періоду формування загальної стратегії розвитку підприємства. Крім того, на нього діють такі фактори: динаміка макроекономічних процесів, зміни, що відбуваються на фінансовому ринку, галузева приналежність і специфіка виробничої діяльності підприємства. Поточне фінансове планування є складовою частиною перспективного і являє собою конкретизацію його показників. Результатом поточного планування є розробка основного фінансового документа - фінансового плану. Система поточного планування фінансової діяльності базується на розробленій фінансовій стратегії і фінансовій політиці по окремих аспектах фінансової діяльності. Основними видами поточних фінансових планів, розроблюваних на підприємстві, є : план доходів і витрат від операційної діяльності, план доходів і витрат від інвестиційної діяльності, план фінансової діяльності. Система оперативного планування фінансової діяльності заключається в розробці комплексу короткострокових планових завдань по фінансовому забезпеченню основних напрямків господарської діяльності підприємства. Головною формою такого планового фінансового завдання є бюджет. Бюджет – це оперативний фінансовий план короткострокового періоду, який розроблюється, зазвичай до одного року (як правило, в рамках наступного кварталу або місяця), який відображає витрати і надходження фінансових коштів в процесі здійснення конкретних видів господарської діяльності. Створення систем внутрішнього контролю є невід'ємною складовою частиною побудови всієї системи управління підприємством з метою забезпечення його ефективності. Внутрішній фінансовий контроль являє собою організовуваний підприємством процес перевірки, виконання і забезпечення реалізації всіх управлінських рішень в галузі фінансової діяльності з метою реалізації фінансової стратегії і попередження кризових ситуацій, що призводять до його банкрутства. Впровадження на підприємстві системи фінансового контролінгу дозволяє суттєво підвищити ефективність всього процесу управління його фінансової діяльності. Досліджуване підприємство – товариство з обмеженою відповідальністю комерційна фірма „Укрвино” – засновано у 1995 році у м. Києві. Основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля горілчаними виробами. Якість продукції відповідає міжнародним стандартам, так як постачальники відбираються з ретельністю серед найкращих виробників продукції України. З проведеного аналізу фінансового стану видно, що прибуток у звітному році збільшився на 34,08% у порівнянні із попереднім роком. Таким чином бачимо, що при зростанні валюти балансу на 2,91% прибуток від реалізації продукції збільшився на 34,08%, тобто темп приросту прибутку від реалізації більший за темп приросту валюти балансу, що є позитивним явищем. Не дивлячись на те, що за звітний рік коефіцієнт фінансової незалежності зменшився на 0,32 %, на 0,69% збільшився коефіцієнт фінансового ризику, ступінь зниження ринкової стійкості підприємства можна вважати незначним. Але керівництву слід звернути увагу на зменшення коефіцієнту фінансової незалежності та виявити причини цього. Баланс не можна вважати абсолютно ліквідним, адже найбільш ліквідні активи не перекривають суми найбільш термінових зобов'язань. Але, слід відмітити, що швидкореалізовуваних активів вистачить на перекриття як короткострокових так і найбільш термінових зобов'язань Але підприємство є ліквідним, оскільки поточні активи перевищують поточні зобов'язання як на початок так і на кінець року. Підприємство має досить високі показники ліквідності, які зростають у динаміці. Коефіцієнт абсолютної ліквідності зріс на 0,02 та дорівнює на кінець року 0,26, що означає – підприємство найближчим часом може погасити свої поточні зобов'язання на 26%. Коефіцієнт швидкої ліквідності на кінець року зростає на 0,06 і дорівнює 1,37, що означає – у критичному стані підприємство може повністю погасити короткострокові зобов'язання. Коефіцієнт покриття збільшився на 0,04 та дорівнює 2,2, що означає – на кожну гривню поточних зобов'язань підприємства припадає 2,2 гривні поточних активів. Прибутковість реалізації збільшилась на 0,078 і склала на кінець звітного року 0,236, тобто кожна гривня виручки від реалізації приносить 23,6 копійки чистого прибутку. Рівень прибутковості загального, оборотного та власного капіталу також зростає. Прибутковість власного та оборотного капіталу зростає на 0,025 і складає на кінець звітного року відповідно 0,077 та 0,091. У звітному періоді одна гривня власного капіталу приносила 7,7 копійок чистого прибутку, а одна гривня оборотного капіталу приносила 9,1 копійки чистого прибутку. Резервами підвищення прибутковості будуть, по-перше, підвищення коефіцієнту обертання капіталу і, по-друге, підвищення виручки від реалізації. Для підвищення показника обертання капіталу підприємства необхідно установити контроль за проведенням розрахунків, так як основними факторами швидкості обертання коштів є терміни обертання кредиторської та дебіторської заборгованості. Керівництву слід звернути увагу на скорочення термінів повернення дебіторської та кредиторської заборгованості. Для підвищення виручки від реалізації слід звернути увагу на політику знижок, що надає підприємство, адже фактором скорочення виручки від реалізації виступило не зменшення обсягів проданої продукції, а зниження цін на продукцію. Основними напрямками планування фінансової діяльності підприємства ТОВ КФ „Укрвино” є планування закупок та продаж. Відділ збуту для можливості планування продаж на наступні періоди заключає договори із клієнтами підприємства. На основі договорів з клієнтами відділ збуту складає план поставок на наступні періоди. Відділ постачання на основі плану поставок складає план закупок. План поставок та закупок передається до фінансового відділу, який планує потоки надходжень та витрат грошових коштів. У даному плані відображаються надходження від продаж та витрати, які здійснить підприємство для обслуговування такого обороту. Система планування на підприємстві ТОВ КФ „Укрвино” не є досконалою. Можна виділити декілька недоліків. По-перше, підприємство не ставить перед собою плани продаж на наступний період, а використовує дані замовлень покупців. Тобто фінансовий план продаж не передбачає перспективний розвиток підприємства. По-друге, система фінансового планування підприємства передбачає тільки оперативне планування (в межах місяцю, кварталу). По-третє, на підприємстві не складається платіжний календар, тобто не враховуються витрати на сплату обов'язкових платежів та податків. Ці дані для фінансового відділу має надавати бухгалтерія. По-четверте, на підприємстві не визначається фінансова стратегія та фінансова політика підприємства, це веде до того, що працівники підприємства не мають орієнтиру для своєї діяльності. На даному етапі метою відділу продаж є збільшення продаж, а відділу постачання – зменшення витрат на поставки. Тобто, їх праця знаходить своє відображення лише у пошуку нових покупців та постачальників. Працівники повинні мислити системно та загальними зусиллями досягати головної мети підприємства. Для цього необхідно провести ряд змін в організації фінансового планування на підприємстві