Контрольна робота з предмету "Портфельне інвестування", 5 курс, КНЕУ

Содержание:Зміст 1.Які цілі ставить перед собою фінансова установа, здійснюючи портфельне фінансування? З’ясувати пріоритети цих цілей для фінансової установи 3 2.Якими нормативними і внутрішніми документами керується фінансова установа, здійснюючи інвестиційні операції? 7 3.Яким чином установа здійснює комплексний моніторинг портфельного інвестування? 9 4.Дослідити типізацію портфелів, сформованих фінансовою установою, і зміни, що спостерігається протягом останніх п’яти років? 14 Висновки 16 Список використаної літератури 19  

Выводы:Висновки В Україні немає значного досвіду сприяння банками залученню іноземних інвестицій. Ефективність процесу сприяння банками залученню інвестицій залежить від державного регулювання фінансової діяльності та від розроблення і впровадження у практику відповідних сучасних інструментів банківського інвестиційного менеджменту. Важливим складником банківського інвестиційного менеджменту в цьому випадку є механізм інвестиційної взаємодії банків і його ділових партнерів – інвестиційних, консалтингових, лізингових, страхових, аудиторських, маркетингових та інших компаній, а також методи сприяння залученню інвестицій, організаційного забезпечення спільної інвестиційної діяльності з метою отримання прибутку. Такі чинники, як формування структури процесу сприяння залученню інвестицій, створення ефективного механізму взаємодії банків з інвесторами, активізація діяльності банківських менеджерів у розробленні та реалізації інвестиційних проектів, потребують подальшого розвитку з урахуванням особливостей національної економіки України. Вільний оборот капіталу на фондовому ринку забезпечується через обіг цінних паперів. З метою диверсифікації активних операцій, розширення джерел отримання додаткових доходів та підтримки ліквідності балансу здійснюються інвестиційні операції з цінними паперами. Ключовими характеристиками інвестиційної діяльності комерційних банків виступають очікуваний дохід від інвестування та ризик проведення інвестиційних операцій. Ризик банку-інвестора пов’язаний з тим, що доход може виявитись нижчим, ніж передбачено. Головним завданням банківського менеджменту виступає вибір ефективної інвестиційної стратегії з наявних альтернативних варіантів – спосіб найбільш вигідного розміщення банківських ресурсів, який дозволяє одержати максимальний дохід при забезпеченні прийнятного рівня ризику. На сучасному етапі розвитку українського фінансового ринку розглянуті класичні методи оцінки ефективності банківських інвестиційних операцій і визначення дохідності окремих цінних паперів не завжди і не повною мірою можуть бути використані внаслідок слабкої розвиненості внутрішнього первинного ринку цінних паперів, практичної відсутності вторинного фондового ринку, нерозвиненості системи інформаційного забезпечення, відсутності стабільної законодавчої бази. Комплексний підхід до вдосконалення управління банківською інвестиційною діяльністю охоплює такі напрями: - SWOT аналіз інвестиційних можливостей банку (визначення сильних і слабких сторін, а також можливостей і загроз); - вдосконалення планування інвестиційної діяльності; - оптимізацію організаційної структури банку; - вивчення наявних і потенційних ринків для здійснення інвестицій; - розроблення нових і вдосконалення наявних продуктів і послуг банку; - пропонування продуктів і послуг таким чином, щоб привернути увагу до інвестиційної діяльності банку якомога більшої кількості клієнтів; - активізацію роботи із залучення клієнтів; - постійний контроль за підвищенням якості обслуговування клієнтів; - вдосконалення структури інвестиційних ресурсів; - використання реінжинірингу і бенчмаркінгу з метою вивчення і впровадження кращого досвіду здійснення інвестиційної діяльності вітчизняними та іноземними банками; - використання можливостей банківської інвестиційної діяльності як фінансово-інвестиційного моста міжнародного економічного співробітництва та інструменту сприяння підприємствам у залученні іноземних інвестицій, у якому провідна роль належить банку; - створення та організацію ефективної діяльності фінансово-інвестиційного супермаркету як елемента процесу сприяння підприємствам у залученні інвестицій. Банківський сектор є найбільшою складовою фінансового ринку України з активами, що складають майже 90% активів усіх фінансових посередників. Протягом останніх п’яти років загальні банківський сектор збільшилися в п’ять разів і став співрозмірними з банківськими секторами більш успішних перехідних економік.  

Литература: Список використаної літератури 1. Болдирєв О.О. Управління ризиками як головна складова антикризового управління банком / О.О. Болдирєв // Науково-технічна інформація. – 2008. – № 4. – С. 31–34. 2. Заруцька О.П. Управління ризиками – провідний чинник фінансової стійкості вітчизняних банків / О.П. Заруцька // Фінанси України : науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал. – 2006. – № 3. – С. 94–105. 3. Сац Б.Б. Організаційне забезпечення інвестиційного ризик-менеджменту банку / Б.Б. Сац, А.О. Тимків // Фінанси України. – 2008. – № 12. – С. 97–106. 4. Сєрік Ю.В. Специфіка ризик-менеджменту у банках України / Ю.В. Сєрік //Економіка і управління : науковий журнал. – 2006. – № 4. – С. 51–54. 5. Шарп У. Инвестиции : пер. с англ. / У. Шарп, Г. Александер, Дж. Бэйли. – М. : ИНФРА-М, 2003. – 1028 с.