Правовідносини

Содержание:ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПРАВОВИХ ВІДНОСИН 5 1.1. Поняття та ознаки правовідносин 5 1.2. Види правовідносин 15 РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА ПРАВОВИХ ВІДНОСИН 18 2.1.Загальна характеристика структури правовідносин 18 2.2. Суб’єкти правових відносин 21 2.3. Об’єкти правових відносин 25 2.4. Зміст правовідносин 26 РОЗДІЛ 3. ЮРИДИЧНИЙ ФАКТ ЯК ПІДСТАВА ВИНИКНЕННЯ ПРАВОВІДНОСИН 30 3.1. Поняття юридичних фактів 30 3.2. Класифікація юридичних фактів 31 ВИСНОВКИ 34 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 36  

Вступление: ВСТУП Розбудова і зміцнення незалежної України як демократичної, правової держави, входження її до міжнародного економічного і правового простору, створення соціально орієнтованої ринкової економіки, приєднання до міжнародних договорів, інтенсивна законотворчість, становлення нових правових інститутів кардинально змінюють структуру, специфіку, зміст такого динамічного явища як правові відносини. Їх характер і динаміка пов’язані з усіма зазначеними життєвими обставинами, що мають певні юридичні наслідки. Доцільність дослідження такої правової категорії як правовідносини сучасного суспільства визначається тим, що вони займають провідне місце в механізмі правового регулювання. Загальнонауковий, теоретичний аналіз зазначених проблем правовідносин сприятиме вирішенню багатьох питань по удосконаленню вітчизняного законодавства, допоможе визначити нові напрямки правотворчості, особливо з урахуванням ринкових відносин. Окремі питання правовідносин є предметом дискусій великої кількості вчених. Сучасні наукові проблеми правовідносин висвітлені у межах галузевих юридичних наук головним чином у підручниках для юридичних вузів та окремих наукових статтях М. Агаркова, К. Волинки, А. Венгерова, О. Зайчука, М. Кельман, В. Лазарева, О. Підопригора, В. Селіванова, О. Скакун, Р. Халфіної, М. Цвіка, О. Черданцева та інші. Метою дослідження є комплексний загальнотеоретичний аналіз правовідносин як динамічного і складного правового явища. Відповідно до поставленої мети були сформульовані наступні завдання: - дослідити зміст поняття “правовідносини”, визначити їх види та структуру; - проаналізувати й систематизувати основні загальнотеоретичні підходи до розуміння і сутності правовідносин, розкрити їх зв’язок з юридичними фактами; - дати характеристику змісту правовідносин; - охарактеризувати суб’єктів та об’єктів правовідносин; - з’ясувати місце юридичних фактів в механізмі правового регулювання та означити основні вимоги до юридичних фактів. Об’єктом дослідження є правовідносини як явище правової дійсності. Предметом дослідження є теоретико-правові основи та прикладні аспекти аналізу та систематизації правовідносин в сучасній теорії права. Методи дослідження складає система загальнофілософських, загальнонаукових та спеціальнонаукових методів, що забезпечують об’єктивний аналіз досліджуваного предмету.

Выводы: ВИСНОВКИ Отже, на підставі викладеного можна зробити наступні висновки: Правовідносини – це врегульовані норми права суспільні відносини, що забезпечені державою, учасники яких є носіями суб’єктивних прав і юридичних обов’язків. Основні ознаки правовідносин: а) вони виникають на основі норм права; б) характеризуються наявністю сторін, які мають суб'єктивні права та юридичні обов'язки; в) є видом суспільних відносин фізичних чи юридичних осіб, організацій і спільностей; г) здійснення суб'єктивних прав чи додержання юридичних обов'язків у правовідносинах контролюється і забезпечується державою. Групувати правовідносини можна за такими підставами: залежно від кількості суб'єктів (прості та складні); за предметом правового регулювання (адміністративні, цивільні, земельні, кримінальні, фінансові, трудові та ін.); за дією в часі (довго- й короткотривалі); за методом правового регулювання (договірні та керівні); за змістом поведінки зобов'язаної сторони (пасивні та активні); залежно від функціонального призначення (регулятивні та охоронні). Правовідносини мають складну будову і охоплюють: 1) суб'єктів; 2) об'єкти; 3) зміст правовідносин. Підставами виникнення, зміни чи припинення правовідносин е юридичні факти. Суб'єктами правовідносин уважають тих учасників, які е носіями суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Суб'єкти правовідносин можна поділити на: а) фізичних і юридичних осіб; б) державні та громадські організації; в) різні спільності (трудовий колектив, нація, народ, населення відповідного регіону та ін.); г) громадянське суспільство. Суб'єкти правовідносин повинні володіти правосуб’єктністю, тобто здатністю бути носіями прав та обов'язків, здійснювати їх від свого імені та нести юридичну відповідальність за свої дії. Об'єкти правовідносин - ті реальні соціальні блага, що задовольняють інтереси й потреби людей і з приводу яких між суб'єктами виникають, змінюються чи припиняються суб'єктивні права та юридичні обов'язки, їх поділяють на матеріальні, духовні блага, дії суб'єктів правовідносин, результат їхньої діяльності. Зміст правовідносин характеризується синтезом фактичного і юридичного. Юридичний зміст - суб'єктивні права та юридичні обов'язки суб'єктів правовідносин, тобто можливість певних дій уповноважених суб'єктів і необхідність відповідних дій зобов'язаних суб'єктів. Фактичний зміст - сама поведінка суб'єктів, їхня діяльність, у якій реалізуються суб'єктивні права та юридичні обов'язки сторін. Зміст суб'єктивного права криє в собі можливості: діяти відповідно до свого бажання; вимагати певних дій від обов'язкової сторони; користуватися соціальним благом, що закріплене суб'єктивним правом; звернутися до компетентного органу чи посадової особи за захистом свого права.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Алексеев С.С. Общая теория права: Учебник: В 2-х т. – Т 2. – М.: Юрид. лит., 1982. – 359 с. 2. Волинка К. Г. Теорія держави і права: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. – 240 с. 3. Гаврилов Е.В. Склад правовідносин з працевлаштування // Проблеми законності. – 2010. – № 108. – С. 233-240. 4. Гревцов Ю.И. Проблемы теории правового отношения. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1981. – 82 с. 5. Дмитрик О.О. Зміст та класифікація фінансових правовідносин: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Нац. юрид. акад. України. – Х., 2003. – 187 с. 6. Євсікова О.В. Поняття та зміст одаткових правовідносин // Кримський юридичний вісник. – Вип. 3 (10). – 2010. – С. 9-12. 7. Загальна теорія держави і права / Під ред. В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 284с. 8. Загальна теорія держави і права: Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів / М.В. Цвік, О.В. Петришин, Л.В. Авраменко та ін.; За ред. М.В. Цвіка, О.В. Петришина. – Харків: Право, 2009. – 584 с. 9. Загальна теорія держави і права: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Богачова та ін.; За ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. - Харків: Право, 2002. - 432 с. 10. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: Підручник. – К.: Кондор, 2006. – 477 с. 11. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. – М.: Изд-во АН СССР, 1958. – 187 с. 12. Кикоть Г. Проблема класифікації юридичних фактів у сучасній теорії права. – Право України. – 2003. – № 7. – С. 13-16. 13. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Учебник – 4е изд., переработанное и дополненное. – М.: Юрайт, 1998. – 540с. 14. Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій: Навч. посібник для юрид. фак. вузів. – К.: Вентурі, 1996. – 208 с. 15. Крестовська Н.М., Матвєєва Л. Г. Теорія держави і права: елементарний курс/ Н. М. Крестовська, Л. Г. Матвєєва. –Х. : Одисей, 2007. -432с. 16. Куций О. А. Адміністративно-правові засоби забезпечення прав фізичних осіб у податкових правовідносинах: дис. к.ю.н. 12.00.07/ Куций Олександр Артемович / Одеська національна юр. академія. - О., 2004. -192с. 17. Малько А. В. Теория государства и права в вопросах и ответах: Учебно-методическое пособие. 4-е изд., пере раб. и доп. / Малько А. В. – М. : Юристъ, 2002. – 300 с. 18. Общая теория государства и права: Академический курс в 3-х томах. - 2-е изд., перераб. и доп. / Отв. ред. проф. М. Н. Марченко. Том 1. – М.: ИКД "Зерцало – М", 2002. – 528 с. 19. Общая теория права и государства : учебник / Афанасьев В. С., Герасимов А. П., Гойман В. И. и др. ; под ред. В. В. Лазарева. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Юристъ, 1999. – 520с. 20. Пилипенко П. Щодо проблеми об’єктів у правовідносинах довкілля // Вісник Львівського університету. – 2008. – Вип. 47. – С. 145-152. 21. Поляков А.В. Общая теория права: Проблемы интерпретации в контексте коммуникативного похода: Курс лекций. – СПб.: Изд. дом СПбГУ, 2004. – 864 с. 22. Правознавство: Підручник / За редакцією В. В. Копєйчикова, А. М. Колодія К.: Юрінком Інтер, 2006 – 542с. 23. Прилипко С.М., Ярошенко О.М. Трудове право України: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Х.: Вид-во ФІНН, 2009. – 728 с. 24. Проблемы общей теории права и государства / Под общ. ред. В.С. Нерсесянца. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 832с. 25. Протасов В. Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства / В. Н. Протасов. - 2-е изд., перераб. и доп. -М.: Юрайт - М, 2001.- 346с. 26. Сердюк І.А. Сучасна парадигма дослідження поняття «правовідносини» // Наук. вісник Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. справ. – 2009. – № 3. – С. 59-70. 27. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. – Харків: Консум, 2001. – 656 с. 28. Спиридонов Л.И. Теория государства и права. – М.: Юрист, 1995. – 413с. 29. Теория государства и права / Под ред. М.И. Матузова и А.В. Малько. – М.: Юрист, 1997. – 742с. 30. Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. – М.: НОРМА, 2002. – 616с. 31. Теория права и государства: Учебник / Под ред. Г.Н. Манова. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 336 с. 32. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 688 с. 33. Толстой Ю.К. К теории правоотношения. – Л.: Изд-во ЛГУ. – 1954. – 86с. 34. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юрид. лит., 1974. – 351 с. 35. Черданцев А.Ф. Теория государства иправа: Учебник для вузов. – М.: Юрайт, 2000. – 432с. 36. Юридичні факти в системі правовідносин: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Г.В. Кикоть; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2006. – 19 с. 37. Явич Л.С. Право и общественные отношения. – М.: Юрид.лит., 1971. – 152с.