Выводы:ВИСНОВКИ
Заголовок тексту публіцистичного твору розглядається в роботі як «згусток» інформації і репрезентує в стислому вигляді значення твору. Особливістю заголовка є те, що він грає роль медіатора між даним текстом, сукупністю попередніх текстів і людиною, її емоційно-ціннісним середовищем, досвідом і об'ємом фонових знань, що є у неї.
Будь-який газетний заголовок характеризується номінативною, графічно-видільною, інформативною і рекламною функціями. В конкретному заголовку на передній план висувається або інформативна, або рекламна функція. Залежно від того, яка з них є переважаючою, можна говорити про рекламний або інформативний тип заголовка.
Інформативні заголовки в короткій формі виражають зміст текстів. Інформативність, як правило, в деякій мірі властива і рекламним заголовкам.
Вибір типу газетного заголовка (рекламного або інформативного) повинен здійснюватися з урахуванням специфіки тексту, компонентом якого є заголовок. Таким чином, вживання лексико-граматичних, стилістичних засобів мови в заголовку пов'язано з прагматичною функцією заголовка, оскільки їх актуалізація виявляється в пристосуванні лексичних засобів і синтаксичних структур до конкретної комунікативної мети вислову, а також в індивідуально-авторському використанні цих засобів.
Лінгвістичні особливості газетних заголовків полягають у вживанні коротких, емоційно забарвлених слів, термінів і слів, що використовуються в їх спеціальному значенні, неологізмів і оказіоналізмів, слів-синонімів, антонімів, омонімів. Для заголовків характерним є використання парадоксів, гри слів і трансформованих фігур мови: метафор, фразеологізмів та стійких поєднань.
З погляду синтаксису заголовки є короткими реченнями або фразами з використанням еліптичних конструкцій, парцеляції, неособових форм дієслова. Перераховані особливості підтверджують твердження про те, що в заголовках чітко виявляються загальні особливості публіцистичного стилю.
Газетний заголовок разом із статтею є таким смисловим простором, в якому заголовок вводить наочний задум тексту, що відображається в різноманітті його функцій.
Одним з синтаксичних засобів створення виразності можна назвати вибір авторами в заголовок речень, різних за метою вислову, тобто питальних, оповідних, спонукальних, а також різних за емоційною забарвленістю. Питальні речення служать власне питанням - роздумом, підкреслюють потрібну думку, виражають припущення. Окличні речення можуть виражати в публіцистичній мові: оцінку (презирство, іронію, жаль, віру, захоплення), спонуку до дії, безпосередній емоційний відпочинок тощо. Окличне речення не обов'язково повідомляє сенсацію, в більшості своїй такі заголовки – перефразовані відомі вирази, цитати з фільмів і інтерв'ю. Заголовки – оповідні речення, в більшості повноінформативні. Вони відразу називають тему публікації, рідше дають аналітичну оцінку.
З лексичних засобів виразності, саме в оповідних реченнях, частіше ніж в інших, використовується багатозначність слова, метафоричність, фразеологізми. Часто в заголовку обіграється багатозначність слова, створюється деяка двозначність.
Англомовні заголовки представляють особливу трудність для перекладу. В процесі аналізу були розглянуті деякі труднощі перекладу англійських заголовків. Так наприклад, були досліджені такі проблеми перекладу: в заголовках часто опускається допоміжне дієслово; іноді опускається і знаменне дієслово, тобто присудок в цілому, при перекладі заголовків іноді доводиться міняти граматичну конструкцію; заголовок за формою є ствердним реченням, але в кінці нього стоїть знак питання; в заголовках використовуються складні атрибутивні конструкції; в заголовках можуть цитуватися чиїсь слова; для правильного перекладу заголовків необхідно знати специфічне вживання деяких слів; в заголовках зустрічається велика кількість скорочень, власних імен, різного роду реалій, властивих англійській дійсності; в заголовках використовуються різні стилістичні прийоми: метафора, метонімія, гра слів, іронія тощо.
Перекладач повинен постійно стежити за всіма новими тенденціями в мові вибраної їм області. Перекладачу важливо також знати типову, стандартну газетну лексику, що позначає реалії англомовного друку. Існує своєрідна "мова друку", яку перекладачу необхідно добре знати в межах обох мов.