Заголовок в текстах публіцистичної прози, його структура, основні функції та проблеми перекладу

Содержание:ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВІ ЗАГОЛОВКУ В ТЕКСТАХ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ 6 1.1. Поняття публіцистичного стилю 6 1.2. Основні функції заголовка в текстах публіцистичної прози 9 1.3. Мовні особливості та виражальні засоби, що визначають структуру публіцистичних заголовків 14 РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ГАЗЕТНИХ ЗАГОЛОВКІВ 19 ВИСНОВКИ 25 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 28  

Вступление: ВСТУП Заголовок – це обличчя публіцистичного твору, він впливає на його популярність, сприйманість. Заголовок – найважливіший компонент газетної інформації і засіб впливу. Він фіксує увагу читача на найцікавішому і важливішому моменті статті, часто не розкриваючи повністю її суті, чим спонукає читача ознайомитися з пропонованою інформацією більш детально. Економний, точний вираз думки – найважливіша вимога стилістики. Особливо важлива яскравість і точність для заголовка, адже заголовок – перше, з чим стикається читач газети, а або іншого публіцистичного твору, перше, на що звертає увагу, проглядаючи газетну смугу. Передуючи тексту, заголовок несе певну інформацію про зміст публіцистичного твору. В той же час заголовок газетної смуги, газетного номера мають емоційне забарвлення, які збуджують читацький інтерес, привертають увагу. Дослідження психологів показали, що близько 80% читачів уділяють увагу тільки заголовкам 1, c. 110. Тому так важливо публіцисту вибрати заголовок для своєї публікації. В декількох словах, одним реченням потрібно не тільки передати основне значення статті, її зміст, але і привабити, зацікавити читача. В словнику С.І. Ожегова заголовок визначений як назва невеликого твору, статті, як заголовок літературного твору, що в тому або іншому ступені розкриває його зміст 12, с. 202. Безумовно, визначення вірно і для публіцистичного заголовка, оскільки він є частиною загального поняття “заголовок”, але заголовок публіцистичного твору має свою специфіку. Багато газетних заголовків в короткій спресованій формі відображають єство подій, що відбуваються. Газетний заголовок як перший елемент публіцистичного тексту дає читачу загальне уявлення про зміст журналістської статті, а також нерідко містить в собі основну думку автора. Будучи частиною тексту, найважливішим структурним його елементом, заголовок впливає на побудову і зміст тексту і його сприйняття читачем. За вірним зауваженням В.П. Жукова, «здатність мовної одиниці впливати на організацію тексту залежить перш за все від інформативної місткості семантично реалізовуваної одиниці. Чим інформативніше та або інша одиниця, чим вище її пізнавальна цінність, тим вище тексто утворююча здатність таких виразів, і навпаки» 5, c. 31. Проблема дослідження заголовків систем масової інформації привертала багато вчених (Єржанова Г.А., Богословська, Е.І. Глинчевський 2005, Негрішев 2006, Шостак 1998 тощо). В.Г.Костомаров вважає, що «розмовний синтаксис дає особливо багатий матеріал для вироблення структур заголовків – специфічної і малодослідженої області газетної мови» 8, c. 58. Питання перекладу заголовків в публіцистиці розглядалися Комісаровим В.Н., Орлом М. А. та іншими. Орел М.А. розглядає переклад газетного заголовка з позицій функціонально-прагматичної (функціонально-комунікативної) адекватності. Згідно даної концепції, ключовим є відтворення домінантної функції оригіналу відповідно до комунікативної інтенції автора початкового тексту для необхідного впливу на одержувача перекладу. Як вказував В.В. Сдобніков, в перекладі повинен відтворюватися прагматичний потенціал оригінала, під яким розуміється «здатність тексту справляти на одержувача комунікативне враження, викликати у нього певне прагматичне відношення до того, що повідомляється, здійснювати прагматичний вплив на одержувача інформації» 7, c. 209. Переклад заголовка можна вважати окремою перекладацькою проблемою, від рішення якої в значній мірі залежить доля всього тексту перекладу в іншомовній культурі. При перекладі газетної та журнальної статі, а тим більше їх заголовків, недостатньо лише передати зміст статті та значення її назви – необхідно зберегти центральну функцію заголовка, здатність привернути увагу до теми статті, зацікавити, деколи навіть заінтригувати читача. Актуальність дослідження обумовлена високою соціально-культурною значущістю заголовка у наш час. На масштабні зміни в культурі чутливо реагують мова та мовлення, перш за все – в засобах масової інформації. Швидкі зміни в сучасних заголовках може побачити навіть людина, що рідко стикається з публіцистикою. Новим явищам в заголовках та їх перекладу присвячений ряд наукових досліджень останніх роки, але питання про механізми і закономірності цих змін залишається відкритим. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей структури, функцій та перекладу заголовку в текстах публіцистичних творів. Об’єкт дослідження – заголовки публіцистичних творів. Предмет дослідження – проблема перекладу газетних заголовків. Наявність поставленої мети дослідження дозволяє визначити наступні завдання дослідження: • визначення поняття публіцистичного стилю; • огляд теоретичних основ заголовку в текстах публіцистичного стилю; • характеристика мовних особливостей та виражальних засобів, що визначають структуру публіцистичних заголовків; • аналіз основних функцій заголовка в текстах публіцистичної прози; • дослідження проблеми перекладу газетних заголовків. Методи дослідження обумовлені метою і задачами дослідження. Основоположні - методи спостереження і опису. На етапі аналізу фактичного матеріалу використовується прийом трансформації.

Выводы:ВИСНОВКИ Заголовок тексту публіцистичного твору розглядається в роботі як «згусток» інформації і репрезентує в стислому вигляді значення твору. Особливістю заголовка є те, що він грає роль медіатора між даним текстом, сукупністю попередніх текстів і людиною, її емоційно-ціннісним середовищем, досвідом і об'ємом фонових знань, що є у неї. Будь-який газетний заголовок характеризується номінативною, графічно-видільною, інформативною і рекламною функціями. В конкретному заголовку на передній план висувається або інформативна, або рекламна функція. Залежно від того, яка з них є переважаючою, можна говорити про рекламний або інформативний тип заголовка. Інформативні заголовки в короткій формі виражають зміст текстів. Інформативність, як правило, в деякій мірі властива і рекламним заголовкам. Вибір типу газетного заголовка (рекламного або інформативного) повинен здійснюватися з урахуванням специфіки тексту, компонентом якого є заголовок. Таким чином, вживання лексико-граматичних, стилістичних засобів мови в заголовку пов'язано з прагматичною функцією заголовка, оскільки їх актуалізація виявляється в пристосуванні лексичних засобів і синтаксичних структур до конкретної комунікативної мети вислову, а також в індивідуально-авторському використанні цих засобів. Лінгвістичні особливості газетних заголовків полягають у вживанні коротких, емоційно забарвлених слів, термінів і слів, що використовуються в їх спеціальному значенні, неологізмів і оказіоналізмів, слів-синонімів, антонімів, омонімів. Для заголовків характерним є використання парадоксів, гри слів і трансформованих фігур мови: метафор, фразеологізмів та стійких поєднань. З погляду синтаксису заголовки є короткими реченнями або фразами з використанням еліптичних конструкцій, парцеляції, неособових форм дієслова. Перераховані особливості підтверджують твердження про те, що в заголовках чітко виявляються загальні особливості публіцистичного стилю. Газетний заголовок разом із статтею є таким смисловим простором, в якому заголовок вводить наочний задум тексту, що відображається в різноманітті його функцій. Одним з синтаксичних засобів створення виразності можна назвати вибір авторами в заголовок речень, різних за метою вислову, тобто питальних, оповідних, спонукальних, а також різних за емоційною забарвленістю. Питальні речення служать власне питанням - роздумом, підкреслюють потрібну думку, виражають припущення. Окличні речення можуть виражати в публіцистичній мові: оцінку (презирство, іронію, жаль, віру, захоплення), спонуку до дії, безпосередній емоційний відпочинок тощо. Окличне речення не обов'язково повідомляє сенсацію, в більшості своїй такі заголовки – перефразовані відомі вирази, цитати з фільмів і інтерв'ю. Заголовки – оповідні речення, в більшості повноінформативні. Вони відразу називають тему публікації, рідше дають аналітичну оцінку. З лексичних засобів виразності, саме в оповідних реченнях, частіше ніж в інших, використовується багатозначність слова, метафоричність, фразеологізми. Часто в заголовку обіграється багатозначність слова, створюється деяка двозначність. Англомовні заголовки представляють особливу трудність для перекладу. В процесі аналізу були розглянуті деякі труднощі перекладу англійських заголовків. Так наприклад, були досліджені такі проблеми перекладу: в заголовках часто опускається допоміжне дієслово; іноді опускається і знаменне дієслово, тобто присудок в цілому, при перекладі заголовків іноді доводиться міняти граматичну конструкцію; заголовок за формою є ствердним реченням, але в кінці нього стоїть знак питання; в заголовках використовуються складні атрибутивні конструкції; в заголовках можуть цитуватися чиїсь слова; для правильного перекладу заголовків необхідно знати специфічне вживання деяких слів; в заголовках зустрічається велика кількість скорочень, власних імен, різного роду реалій, властивих англійській дійсності; в заголовках використовуються різні стилістичні прийоми: метафора, метонімія, гра слів, іронія тощо. Перекладач повинен постійно стежити за всіма новими тенденціями в мові вибраної їм області. Перекладачу важливо також знати типову, стандартну газетну лексику, що позначає реалії англомовного друку. Існує своєрідна "мова друку", яку перекладачу необхідно добре знати в межах обох мов.  

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Богословская О.И. Парцелляция в структуре газетного заголовка / О.И. Богословская, Л.И. Гузачева // Стилистика текста в коммуникативном аспекте. - Пермь, 1987. - С. 110-123. 2. Ворошилов В.В. Журналистика. СПб.: изд-во Михайлова В.А., 2002. – 656с. 3. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. – М.:Изд. лит-ры на ин. яз., 1958. – 459 с. 4. Ержанова Г.А. Синтаксические и когнитивные основы газетных заголовков (на материале русского и английского языков): автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 «Теория языка» / Г.А. Ержанова. - Алматы, 2010. – 29 с. 5. Жуков В.П. Словарь русских пословиц и поговорок. 4-е изд-е, испр. и доп. М.: Русский язык, 1991. 6. Кайда Л.Г. Эффективность публицистического текста/ по ред. Я.Н. Засурского. – М.: изд-во МГУ, 1989. – 182 с. 7. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. - М.: Высш. шк., 1990. - 253 с. 8. Костомаров В. Г. Русский язык на газетной полосе. – М.: Изд-во: МГУ, 1971. - 267 с. 9. Кухаренко В. А. Практикум з стилістики англійської мови: Підручник. — Вінниця: Нова книга, 2000. – 160 с. 10. Негрышев А.А. Прагматика газетного заголовка // Вестник МГУ. - № 1. – 2006. 11. Лазарева Э.В. Заголовок в газете / Э.А. Лазарева. – Свердловск: изд-во Уральского университета, 1989. – 94 с. 12. Ожегов С.И., Шведов Н.Ю. толковый словарь русского языка. – М.: «Азъ», 1999. – 956 с. 13. Орёл М. А. Новые тенденции в переводе газетных заголовков // Вестник Нижегородского государственного лингвистического университета им. Н. А. Добролюбова. Вып. 2. Серия «Лингвистика и межкультурная коммуникация». Н. Новгород: НГЛУ им. Н. А. Добролюбова, 2008. – С. 53–71. 14. Орёл М. А. Перевод газетных заголовков: история, терия, культурная традиция: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание» / М. А. Орёл. – Москва, 2009.– 22 с. 15. Рецкер Я И. О закономерных соответствиях при переводе на родной язык. В сб.: «Вопросы теории и методики учебного перевода». М., 1950. 16. Сдобников В. В. Проблемы передачи функций стилистически сниженной лексики в переводе художественного текста : диссертация ... кандидата филологических наук : 10.02.19 Москва, 1992. – 238 c. 17. Средства речевого воздействия в языке СМИ Текст / Э. И. Глинчевский // Вестник Московского университета. Сер. 19, Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2005. - N 4. - С. 18-27. 18. Терехова Г.В. Теория и практика перевода: Учебное пособие. -Оренбург: ГОУ ОГУ, 2004. - 103 с. 19. Федоров А. В. Основы общей теории перевода (лингвистический очерк). Изд. 3., М., 1968. 20. Швейцер А. Д. Семантико-стилистические и прагматические аспекты перевода. «Иностранные языки в школе», 1971, № 3. 21. Шостак М.А.: Сочиняем заголовок // Журнал «Журналист». - Москва, 1998.