Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Діловодство»Документознавство»

Кінодокумент: історія, сучасний стан, перспективи розвитку

Карточка работы:2679Б
Цена:
Тема: Кінодокумент: історія, сучасний стан, перспективи розвитку
Предмет:Документознавство
Дата выполнения:2011
Специальность (факультет):Документознавство та інформаційна діяльність
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Академія Муніципального Управління (АМУ)
Содержание:ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ І СУЧАСНОГО СТАНУ КІНОДОКУМЕНТІВ 5 1.1. Сутність та основні характеристики документу 5 1.2. Поняття кінодокументу 15 1.3. Історія і сучасний стан кінодокументу 16 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ІСТОРІЇ І СУЧАСНОГО СТАНУ КІНОДОКУМЕНТІВ 20 2.1. Історія і сучасний стан кінодокументів (на прикладі ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного) 20 2.2. Чорнобильська трагедія у кінодокументах ЦДКФФА України 25 РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КІНОДОКУМЕНТІВ 28 3.1. Сучасний попит на кінодокументи 28 3.2. Впровадження в архіви практики інформаційних та телекомунікаційних технологій 30 ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 35 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ 38 ДОДАТКИ 40  
Курс:1
Реферат:
Язык:Укр.
Вступление: ВСТУП Актуальність теми курсової роботи. До архівних документів на плівкових носіях належать кінодокументи, фотодокументи, фонодокументи на магнітній стрічці, мікрофільми, відеодокументи. Для їх виготовлення застосовують чорно-білі і кольорові кіно- і фотоплівки, роликові і форматні фотоплівки, магнітні стрічки. За своєю будовою кінофотоплівки і магнітні стрічки становлять основу з будь-якого полімеру, на котру нанесено фоточутливий або робочий шар. Документальне кіно – вид кіномистецтва, матеріалом якого являються зйомки справжніх подій. Прагнучи звільнити зображення від організованої дійсності документалісти світу шукають різноманітні способи і засоби показу справжнього життя. Досліджувана тема є досить актуальною, адже кінодокументи вміщують величезний об’єм інформації, яка може використовуватися в найрізноманітніших галузях науки і культури. Це серйозний чинник для подальшого формування документування. Актуальність теми також полягає в тому, що нові технології в кіно з’являються ледве не щодня, і кожний наступний проект дивує нас новими можливостями й спецефектами, тому цікаво й корисно оглянутися назад, і подивитися, із чого ж усе починалося. Метою курсової роботи є розгляд та аналіз історії, сучасного стану та перспектив розвитку кінодокументів. Об’єктом дослідження є Центральний державний кінофотофоноархів ім. Г.С.Пшеничного (ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного), предметом дослідження є історія та сучасний стан кінодокументів. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: - розглянути теоретично-методологічні основи дослідження історії і сучасного стану кінодокументів; - здійснити аналіз історії і сучасного стану кінодокументів (на прикладі ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного); - обґрунтувати перспективи розвитку кінодокументів. Теоретичною та методологічною основою даного курсового дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної і зарубіжної науки в галузі документознавства. Визначенням сутності, функцій, типології документів займалися представники таких наукових дисциплін як інформатика та документалістика: О. І. Михайлов, О. Й. Чорний, Р. С. Гіляревський, Г. Г. Воробйов, А. В. Соколов та ін. Особливу увагу приділяли дослідженню документальних джерел наукової інформації С. Г. Кулешов, М. С. Слободяник, словацька дослідниця М. Новакова, болгарська – З. Петкова, польська – М. Дембовська та ін. Методи дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у трьох розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.
Объём работы:
32
Выводы: ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Кінодокумент – аудіовізуальний або зображувальний документ, зміст якого передано за допомогою кінематографічної техніки. На зберігання, як правило, приймається комплект кінодокумента, до якого входять негатив-зображення, негатив-фоно, проміжний позитив, контрольна позитивна копія, що входить до фонду користування та установочні ролики і паспорти для кольорових кінодокументів. Основа кінодокумента – це кіноплівка, що являє собою багатошарову систему. Чорно-білі кіноплівки складаються з полімерної основи і желатинового шару, в якому дисперговані кристали солей світлочутливого срібла. Кольорові кіноплівки складаються з основи, підшару, емульсійних розподільників кольору і захисних шарів. У кінодокументах знаходять широке відбиття всілякі події й факти реальної дійсності. Не випадково протягом от уже більше ніж сторіччя кінодокументи широко використовуються для фіксації інформації в різних галузях науки й техніки, соціально-економічного, політичного, культурного життя. Багато тисяч метрів кіноплівки в жанрі кінохроніки, кінопубліцистики стали своєрідним літописом вітчизняної й світової історії. Кінодокументування з’явилося завдяки винаходу фотографії. Кіно - це по суті динамічна фотографія. У результаті кінозйомки на плівці виходить зображення, що представляє собою ряд фотографічних знімків. При проекції цих зображень на екран, внаслідок швидкої зміни кадрів, рух сприймається як безперервний (24 кадри в секунду). У стрімкому розвитку кінематограф довів свою заможність і став невід’ємною частиною суспільно-культурного життя. Новий вид мистецтва нікого не залишив байдужим. На сьогоднішній день джерелом інформації є кіно й телебачення. Саме телебачення й кіно сьогодні роблять, мабуть, величезний вплив на суспільство. Кіно й телебачення - це, насамперед, джерело інформації. Події Другої світової війни знайшли яскраве відображення в кінодокументах, що зберігаються в ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного. Завдяки своїй специфіці хронікально-докуменальна кінозйомка умовно долає часовий бар’єр, переносить нас у воєнні роки і робить безпосереднім свідком минулого. Ще однією особливістю даного виду документів є те, що за допомогою кіно- або телеекрану доступ до інформації одночасно може мати широке коло користувачів. Сьогодні кінодокументи архіву користуються підвищенним попитом у національних кіно- та телестудій, серед яких постійними користувачами документної інформації є представники ТРК "Студія 1+1", ЗАТ "ММЦ СТБ", Української незалежної ТВ корпорації "Інтер" та ін. Кінодокументи використовуються ними при створенні різноманітних телепередач, репортажів, інформаційно-аналітичних випусків, тематичних заставок, програм, присвячених як окремим подіям, так і подіям Другої світової війни. Результатом майже дворічної роботи (2002-2003 рр.) творчої групи ТРК "Студія 1+1", став докуметальний телесеріал "Війна. Український рахунок", що демонструвався телеканалом у програмі "Документ". Його автор - режисер С. Буковський став лауреатом Шевченківської премії. Центральний державний кінофотофоноархів ім. Г.С.Пшеничного налічує сьогодні в своїх фондах понад 12 тисяч кінодокументів. Архів було створено 1932 року – тоді він називався фотокіноархівом і комплектувався фотодокументами. Працівники кіно, телебачення, радіо практично щодня працюють у кіноархівах. Тих, хто пише історію кіно, на жаль, ми бачимо не так часто. Архів продовжує комплектуватися і нині, попри те, що з середини 1990-х років документальне кіно перебуває в занепаді. У Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г. С. Пшеничного (далі – ЦДКФФА України) зберігається більше 100 кінодокументів, які висвітлюють чорнобильську проблематику. Серед них – кінофільми, кіножурнали, окремі телесюжети. Документи продовжують своє життя в сучасних фільмах, телепередачах: у 2009 р. було зареєструвано понад 1090 відвідувачів – користувачів документної інформації, для яких ми записали понад 95 годин кінодокументів. За обсягом це більше 90 повнометражних фільмів. Протягом останніх десятиліть деякі фільми записувались за технологією аналогового відео. Ця технологія використовувалась також у телевізійному виробництві. Поступово вкорінюються цифрові камери та проектори. Ці досягнення можуть бути дуже вигідними для кіновиробництва, тому що монтаж й оцінка довжини фільму може бути здійснена раніше, ніж будуть оброблені плівки. В перспективі буде відбуватися перехід на цифрові технології. Впровадження в архіви практики інформаційних та телекомунікаційних технологій дало можливість подати електронні версії документальних фондів в Інтернеті на web-порталі «Архіви України». Сьогодні два каталоги виставлені на ньому. Новою формою видавничої діяльності архівів також мають стати мультимедійні публікації – компактдиски як додаток до традиційних видань.
Вариант:нет
Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Базанова М. М. Кінофотодокументи свідчать. До 30-річчя героїчної оборони міста Києва//Архіви України. - К., 1971. - № 5. - С. 75. 2. Базанова М.М. Битва за Дніпро і визволення України. За кінофотодокументами ЦДАКФФД УРСР//Архіви України. - К., 1973. - № 5. - С. 30. 3. Дело № 7. Переписка по использованию документальных материалов по кинофотоотделу (02.12.43 - 20.12.45). 4. Кушнаренко Н. Новий етап інституалізації науки про документ // Cтудії з архівної справи та документознавства - К., 2004. Т. 12. 5. Ларин М.В. Развитие понятия «документ» // Делопроизводство. 2000. № 1. С. 5-9. 6. Пількевич Л.Б. Кінодокументи про боротьбу за визволення західних областей України//Архіви України. - К., 1974. - № 4. - С. 31. 7. Скарбовійчук С.М. Визволення Криму. За кінофотодокументами ЦДАКФФД УРСР//Архіви України. - К., 1974. - № 2. - С. 47. 8. Слободяник М. Структура сучасного документа //Вісник Книжкової палати. 2003. – №4. – С.18-21. 9. Слободяник М. Структура сучасного документознавства // Вісн. Кн. палати. - 2003. - № 4. - С. 18-21. 10. Слончак Н.М. Кінофотодокументи ЦДАКФФД УРСР про звільнення Лівобережної України//Архіви України. - К., 1973. - № 3. - С. 34; № 4. - С.52. 11. Сокова А.Н. Документоведение и его роль в исторической науке и управленческой деятельности // Документоведение – 2004. – №4. – С. 29 – 35. 12. Сокова А.Н. Документоведение как научная дисциплина: объект, предмет, основные задачи // Документирование управленческой деятельности. М., 1986. С.5-30. 13. Степанов Е. Что такое документ? Виды и системы документов // Служба кадров. 2001. № 11. С. 82–83. 14. Столяров Ю. Від діловодства – до документознавства, від документознавства – до документології // Вісн. Харк. держ. акад. культури. – 2004. – Вип. 14. – С. 96 – 104. 15. Столяров Ю. О новой научной дисциплине - документологии - и ее предмете // Інформаційна та культурологічна освіта на зламі тисячоліть: Матеріали міжнар. конф. до 70-річчя ХДАК / Харк. держ. акад. культури. - Х., 1999. - Ч. 2. - С. 66-71. 16. Філіпова Л. Про наукові дослідження з сучасного документознавства та бібліотечно-бібліографічних наук // Вісн. Кн. палати. - 2004. - № 3. - С. 22-23; 17. Філіпова Т.П. Відбудова народного господарства у визволених районах Радянської України в 1943 -1944 рр. за кінофотодокументами ЦДАКФФД УРСР//Архіви України. - К., 1974. - № 3. - С. 26. 18. Хоменко М.Ф., Грабар О.В. Посібник з діловодства. Видання друге, випр. І доп. – К.: Ґенеза, 2003. – 104 с. 19. Швецова-Водка Г. Значення поняття "документ" у документаційно-інформаційних науках // Культура України: історія і сучасність: Респ. наук.-теорет. конф., 26-28 жовт. 1992 р.: Тези доп. / ХДІК. - Х., 1992. - С. 324-326. 20. Швецова-Водка Г. Співвідношення понять "документ" та "історичне джерело" // Архіви України. - 2001. - № 4-5. - С. 33-56. 21. Швецова-Водка Г. Типологія документа. – К.: Книжкова палата України, 1998. – 67 с. 22. ЦДКФФА України, кінодокументи.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (196)