Кант. Вчення про категорії

Содержание: Вступ 3 1. Філософська теорія І.Канта 4 2. Вчення І. Канта про категорії 7 3. Проблема розвитку категорій: урок Канта 10 Висновки 12 Список використаної літератури 13

Вступление: Іммануїл Кант тяжів до просвітнитницької програми. Позиція Канта мала явно матеріалістичне спрямування. Наша філософія пізнання, зазначає Кант, не може вийти за межі досвіду хоч це і найсуттєвіше завдання метафізики. Спочатку Кант вважав всяке знання має узгоджуватися з предметами. Але поки Кант доходить , що пізнання є не спогляданням, а конструюванням предмета, тобто предмет виявляється не вихідним а кінцевим продуктом пізнання. Кант зробив вихідним пунктом саме пізнання, а не предмет, суб’єкт, а не об’єкт. Кант обирає альтернативу що до своєї дотеперішньої орієнтації думки орієнтацію – ідеалістичну. Він так і називає відтепер свою позицію у філософії – критичний ідеалізм. Кант робить висновок, що загальність необхідність результатів пізнання не залежить від сваволі пізнання, або від досвіду. Ці результати мають своїм джерелом апріорні. За версією Канта світ відчуттів і сприйнять є повним хаосом, нагромадженням безладних відчуттів і подій. Потрібно навести в цьому хаосі лад. Цей світ перетвориться за допомогою апріорних форм чуттєвості, якими є час і простір. Час і простір не існують на реальному світі, а є формами нашого сприйняття, організуючими початковий в сприйняття хаос. Вони існують без досвіду і поза досвідом в тому сенсі, що властиві нашому плотському сприйняттю як такому, наявність сприйняття само по собі передбачає існування в нім механізмів впорядковування відчуттів в просторовому і тимчасовому вимірах. Накладення зв'язків в світі феноменів знаходиться за допомогою категорій розуму. За допомогою цих зв'язків той, що пізнає перетворює хаос на порядок і закономірний рухомий світ. Отже актуальність даної теми обумовила необхідність написання даної роботи, в якій проаналізовано філософію І.Канта та детально розкрито питання про категорії даного філософа.

Выводы: Віддаючи належне ролі досвіду у пізнавальному процесі, Кант, на відміну від емпіристів (зокрема Локка), вже усвідомлював неспроможність спроб визнати найзагальніші й первинні, апріорні, тобто такі, що передують досвіду й теоретичні, "чисті" поняття людського розсудку —філософські категорії, продуктом нагромадження й узагальнення пізнавального досвіду. Кант подає категорії за такою схемою. I. Кількості: єдність, множина, цілокупність. II. Якості: реальність, заперечення, обмеження. III. Відношення: присутність та самостійне існування, причинність та залежність, спілкування. IV. Модальності: можливість — неможливість, існування — неіснування, необхідність — випадковість. Вказаними категоріями, підкреслює Кант, володіє кожна людина, оскільки вони становлять структуру людського пізнання. Самі ж категорії не є знаннями, а лише формами мислення, які з наочних уявлень утворюють знання. Заперечуючи досвідне походження філософських категорій, Кант, однак, тлумачить їх апріорність передусім як незалежність від досвіду, як те, що вони становлять вихідні умови останнього, а не те, що вони є поняттями природженими, притаманними людині з народження у готовому вигляді. Природженими ж категорії, на думку Канта, можна було б визначити лише як задатки нашого мислення, що задаються нам з початком нашого існування, якби в цьому випадку категорії не позбувалися б необхідності, властивої їх поняттю.

Литература: 1. Введение в философию: Учебник для вузов. В 2 ч. / Фролов И.Т., Араб-Оглы Э.А., Арефьева Г.С. и др.. – М., Политиздат, 1989. – Ч.1 – 367с. 2. Воловик В.І. Вступ до філософії: Навч. посібник. – Запоріжжя, Просвіта, 2001. — 160с. 3. История философии: Энциклопедия /сост. А. Грицанов – Минск, Интерпрессервис, 2002. – 1376 с. 4. Канке В.А. Философия. – М., Логос, 2001. – 272 с. 5. Кузнецов В.Г., Кузнецова И.Д., Миронов В.В., Момджян К.Х. Философия Учебник. – М., ИНФРА-М, 2004. – 519 с. 6. Охріменко О. Г. Фундаментальні філософські проблеми: Навч. посіб./ Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., Парапан, 2002. — 112с. 7. Сартр Жан-Поль. Буття і ніщо: Нарис феноменологічної онтології / В.Лях (пер.). – К., Основи, 2001. – 855с. 8. Современная западная философия: Словарь. – М., 1991. – 516с. 9. Філософія: Підручник / І.В.Бичко, І.В.Надольний, ін. – К., 2002. – 408c. 10. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини: Навч. посібник для студ. вузів / Міжнародний фонд "Відродження". – К., Абрис, 1995. – 336с. 11. Хайдеггер Мартин. Бытие и время / В.Бибихин (пер.с нем.). – М.. Ad Marginem, 1997. — 452с. 12. Якушев А. В.Философия: конспект лекций. – М., Приор-издат, 2004. – 224с