Державний нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства

Содержание: Вступ 3 1. Поняття та основні види державного нагляду і контролю 4 за додержанням законодавства про працю 4 2. Суб’єкти контролю за додержанням законодавства про працю та їх повноваження 8 3. Нагляд та контроль за додержанням законодавства про охорону праці: поняття, сутність, суб’єкти 16 Висновки 25 Список використаних джерел 27

Вступление: Праця є основним джерелом фінансових надходжень для переважної більшості працездатних громадян нашої держави. Прийняття працівників на роботу відбувається в наслідок укладення між роботодавцем та працівником відповідного трудового договору. Стаття 24 Кодексу законів про працю (надалі – «КЗпП») встановлює, що: «трудовий договір укладається як правило у письмовій формі», але дане положення не виключає можливості укладення усного трудового договору з працівником. Слід відмітити, що ч.1 ст. 24 КЗпП визначає перелік обставин, що виключають можливість укладення усного трудового договору, а підпункт 6 переліку зокрема, зазначає що трудовий договір працівника з фізичною особою (в тому числі і з суб’єктом підприємницької діяльності) повинен бути укладений виключно у письмовій формі. Суб'єктами правовідносин щодо наглядової діяльності є власники або уповноважені ними органи підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності та господарювання, та спеціально уповноважені органи державної виконавчої влади, наділені такими повноваженнями, як можливість давати власникам (уповноваженим ними органам) вказівки про усунення виявлених порушень, невиконання яких тягне за собою матеріальну, дисциплінарну, адміністративну, а в деяких випадках і кримінальну відповідальність. Загальність нагляду і контролю полягає в тому, що нагляд і контроль поширюються на усі підприємства незалежно від форми власності та виду господарювання. Стан підпорядкованості, в якому перебувають суб'єкти правовідносин з нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, є характерним для адміністративно-правових відносин. Правовідносини з нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю та охорону здоров'я на виробництві виникають не за згодою сторін (що характерно для трудових правовідносин), вони можуть виникати і всупереч бажанню другої сторони. Про адміністративно-правовий характер правовідносин з нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю свідчить і зміст цих правовідносин, який полягає в тому, що наглядовий орган може дати власникові підприємства, установи, організації (уповноваженому ним органу) від імені держави владні розпорядження, які той повинен безумовно виконати, а у разі порушення законодавства про працю та охорону здоров'я на виробництві цей орган може застосувати заходи адміністративного стягнення. Таким чином, слід зазначити, що правовідносини з нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю і про охорону праці на виробництві є адміністративно-правовими і щодо трудових правовідносин виступають як зовнішні. Виняток становлять лише правовідносини з громадського контролю за додержанням трудового законодавства, оскільки його суб'єктами є власник підприємства, установи, організації і трудові колективи через вибраних ними уповноважених (ст. 46 Закону України "Про охорону праці"), а також професійні спілки, їх об'єднання при здійсненні громадського контролю за додержанням законодавства про працю (ст. 21, 38 та ін. Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності").

Выводы: Реалізація гарантій трудових прав громадян, передбачених Конституцією, Кодексом законів про працю України та іншими законами, неможливе без існування системи державного контролю та нагляду у цій сфері. відповідні функції здійснює Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд). Одним із основних завдань Держгірпромнагляду є організація та здійснення державного нагляду за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці тощо в межах його компетенції. Тобто до сфери контролю посадових осіб Держгірпромнагляду та його територіальних органів належать такі питання, як забезпечення безпечних умов праці, профілактика професійних захворювань, попередження аварій та інші питання охорони праці на підприємстві. Але перевірка додержання законодавства про відпустки та оплату праці, виконання колективного договору тощо знаходяться поза сферою повноважень цього органу та його посадових осіб. Нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства в Україні покладено на інший орган — Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю (далі — Держнаглядпраці), положення про який затверджене постановою Кабміну від 18.01.2003 р. № 50 (далі — Постанова № 50). Також Держнаглядпраці здійснює нагляд за додержанням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення прав і гарантій працівників. Посадовими особами Держнаглядпраці є головні державні інспектори праці, їхні заступники, державні інспектори праці. Називатимемо їх скорочено: інспектори з праці. Їхня компетенція визначена вже згадуваною Постановою № 50, а також Порядком проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженим наказом Мінпраці від 21.03.2003 р. № 72.

Литература: 1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141. 2. Кодекс законів про працю вiд 10.12.1971 № 322-VIII // Відомості Верховної Ради УРСР вiд 17.12.1971 - 1971 р., / Додаток до N 50 /. 3. Закон України „Про зайнятість населення” від 1 березня 1991 р. №803 // Відомості Верховної Ради України. 4. Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар. — Харків: Консум, 2003. — 832 с. 5. Бабаскін А.Ю., Баранюк Ю.В., Дріжчана С.В., Зуб І.В. та ін. Трудове право: академичний курс / За ред. Хуторян Н.М. - К.: А.С.К., 2004. – 608 с. 6. Бойко М.Д. Порівняльне трудове право: курс лекцій. - К.: Олан, 2006. – 381 с. 7. Бойко М.Д. Трудове право України. - К.: Атака, 2006. – 312 с. 8. Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник. — К.: Вікар, 2008 р. 9. Гирич О.Г. Трудове право: Курс лекцій. — К.: Вілбор, 2003 р. 10. Карлицький С.М. Трудове право України. - К.: Прецедент, 2006. – 210 с. 11. Кривов В. Трудові правовідносини на сучасному етапі // Юридичний журнал. - №6. – 2006. – С.45-47. 12. Трудове право: основні нормативно-правові акти України / Укл. Поінкаров В.Д., Андрійченко Ж.О., Назаренко Д.В. - Х.: ИНЖЭК, 2006. – 248 с. 13. Гетьманцева Н. Д. Конвенції та рекомендації міжнародної організації як міжнародні договори про працю // Держава і право. — Спецвипуск. — 2003.