Виховання дружніх стосунків у дітей старшого віку засобами творчої гри

Содержание: ВСТУП 3 1. Значення гри у вихованні дітей вміння діяти спільно та особливості керівництва творчими іграми старших дошкільників (аналіз науково-методичної літератури) 6 2. Аналіз психолого-педагогічних досліджень з питань виховання дружніх стосунків у дітей засобами творчої гри 13 3. Стан проблеми в практиці дошкільних закладів на основі констатуючого експерименту 21 4. Система роботи на виховання дружніх стосунків у дітей старшого віку засобами творчої гри (формуючий експеримент) 27 5. Аналіз результатів проведеної роботи (контрольний експеримент) 35 ВИСНОВКИ ТА ПЕДАГОГІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 38 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 42 ДОДАТКИ 45

Вступление: Актуальність теми курсової роботи. Дошкільний вік є періодом становлення особистості, інтенсивного формування емоційно-моральних основ її культури (Л.С.Виготський, Л.І.Божович, А.В. Запорожець, А.Н.Леонтьев, Д.Б.Ельконін та ін.). Моральний розвиток тісно пов’язаний з розвитком емоційної сфери і є однією із центральних ліній психічного розвитку дошкільника. При переході від раннього до дошкільного віку змінюється зміст емоцій, а також їхнє місце й роль у структурі діяльності (А.Д. Кошелева, Я.С. Неверович, Л.Н. Стрєлкова, Т.П. Хризман та ін.). Розвиток емоційної сфери дитини й виховання на цій основі його почуттів є першорядним завданням, не менш, а в якомусь змісті навіть більш важливим, ніж виховання його розуму. Проблема формування моральних якостей особистості дошкільників, звичок моральної поведінки стояла перед педагогами завжди. Як показують соціологічні дослідження, проведені серед батьків і вихователів, самими цінними якостями дітей, незважаючи на захоплення раннім інтелектуальним розвитком, і ті й інші вважають доброту й чуйність. Практично всі освітні програми для дітей дошкільного віку („Я у світі”, „Малятко”) містять розділ, що спеціально присвячений вихованню моральних якостей особистості, хоча називатися предмет такого виховання може по-різному: «соціально-емоційне» виховання, або «моральне» виховання, або формування гуманного відношення до інших людей та ін. Важливість цього завдання очевидна. Саме в дошкільному віці складаються основні етичні інстанції, оформляються й зміцнюють основи особистості й відношення до інших людей. Разом з тим, методи такого виховання далеко не настільки очевидні й представляють серйозну проблему. Проте відзначається наростання дитячої агресивності, проблемних вчинків, жорстокості, емоційної глухоти, замкнутості на собі й власних інтересах. Значні зміни, що відбуваються у житті всього нашого суспільства, пов’язані з багатьма труднощами не лише в економічній, політичній, соціальній сферах, а й в сфері виховання підростаючого покоління. Серед багатьох факторів, що визначають формування особистості дитини дошкільного віку, чільне місце посідають взаємини з іншими людьми. А одна з найбільш емоційно насичених, довірливих і плідних форм таких взаємин – це взаємини між однолітками. Метою курсової роботи є висвітлення теоретичних та методичних аспектів виховання дружніх взаємин у дітей старшого дошкільного віку засобами творчої гри. Об’єктом дослідження є діти старшого дошкільного віку дитячого садка №41 м. Києва, предметом дослідження є виховання дружніх взаємин у дітей старшого дошкільного віку засобами творчої гри. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: - розглянути значення гри у вихованні дітей вміння діяти спільно та особливості керівництва творчими іграми старших дошкільників; - здійснити аналіз психолого-педагогічних досліджень з питань виховання дружніх стосунків у дітей засобами творчої гри; - дослідити стан проблеми в практиці дошкільних закладів на основі констатуючого експерименту; - обґрунтувати систему роботи на виховання дружніх стосунків у дітей старшого віку засобами творчої гри (формуючий експеримент); - провести аналіз результатів проведеної роботи (контрольний експеримент). Теоретичною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної науки в галузі психології, педагогіки. 1) Методи дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися: ситуація розповіді (5 ситуацій з вибором способу поведінки); спостереження за способом поведінки в реальній ситуації, аналізу та порівняння. Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, звітні матеріали об’єкту дослідження, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у двох розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.

Выводы: Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та надати педагогічні рекомендації: Особливо активним є розвиток дітей під час ігор, які вони самі придумують. Такі ігри вважають творчими, оскільки ігрова діяльність у них має яскраво виражений самодіяльний і творчий характер. Творчі ігри – ігри, які придумують самі діти, відображаючи у них враження від пізнання навколишнього світу. Головною ознакою творчої гри є уявлювана ситуація, яку дитина створює замість реальної, діє в ній, виконуючи роль відповідно до тих значень, які вона надає предметам, що її оточують. Проблема формування моральних якостей особистості дошкільників, звичок моральної поведінки стояла перед педагогами завжди. Як показують соціологічні дослідження, проведені серед батьків і вихователів, самими цінними якостями дітей, незважаючи на захоплення раннім інтелектуальним розвитком, і ті й інші вважають доброту й чуйність. Практично всі освітні програми для дітей дошкільного віку містять розділ, що спеціально присвячений вихованню моральних якостей особистості, хоча називатися предмет такого виховання може по-різному: «соціально-емоційне» виховання, або «моральне» виховання, або формування гуманного відношення до інших людей та ін. Формування у дітей з ранніх років взаємин, які ґрунтуються на моральних цінностях демократичного суспільства – важливе завдання сучасного дошкільного виховання. Спілкування дітей, що засноване на співробітництві, взаємній приязні, доброзичливості, сприяє становленню особистості кожного вихованця й водночас впливає на психологічну атмосферу в групі дошкільного навчального закладу. Відтоді, коли дитина потрапляє в групу однолітків, її індивідуальний розвиток вже не можна розглядати і вивчати поза взаєминами з іншими членами дитячої групи. Саме на основі досвіду спілкування з іншими дітьми формуються моральні якості підростаючої особистості, які визначають її ставлення до людей. У контексті нашого дослідження вбачаємо доцільним розглядати становлення і розвиток дружніх взаємин у дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності, оскільки вона є провідною в дошкільному віці. Психологами встановлено, що позитивне емоційне ставлення дітей дошкільного віку один до одного обумовлюється характером їх спільної діяльності (О. Запорожець, Г. Лаврентьєва, Я. Неверович, Ю. Приходько та інші), яка, на думку науковців, є підґрунтям співробітництва. Виконання завдань, поставлених перед дітьми в процесі діяльності, потребує від них узгодження дій, об’єднання зусиль, турботи про партнера, про якість не лише своєї частини роботи, а й про спільний результат і своєчасне його досягнення. Це сприяє виникненню у дітей співпереживання, співчуття, дружби, почуття взаємної відповідальності. Добре коли вихователь не залишає поза увагою прояви дітьми турботи про інших, звертає на них увагу всіх малят. Дуже люблять діти хороводи. Ці ігри завжди супроводжуються віршованим текстом або пісеньками з характерними для народної творчості повторами. Діти швидко засвоюють їх, оскільки пісенний супровід значно полегшує виконання рухів та завдань. Усе це викликає в учасників хороводу піднесений емоційний настрій, який підсилює у них інтерес до гри, бажання продовжувати її, згуртовує дитячий колектив. Спостерігаючи за самостійними іграми дітей на майданчику, часто можна помітити таку картинку: кілька дівчаток і хлоп’ят, узявшись за руки, водять хоровод, якого вчора їх учила вихователька. Така самостійна гра може тривати досить довго. Підсумовуючи значення ігрової діяльності для виховання доброзичливих взаємин та взаємодопомоги дошкільників, можна виділити, що в процесі спілкування дітей можна з успіхом використовувати сукупність усіх видів ігор, оскільки кожна, з них, як слушно зазначала дослідниця О. П. Усова, має відповідний зміст і робить у життя дітей певний внесок. Для формування моральних вчинків, дружньої поведінки дітей старшого дошкільного віку в дитячому садку, використовуються наступні методи: бесіда, читання й аналіз художніх творів, гра, творча гра. У нашому дослідженні взяли участь 10 дітей старшої групи дитячого садка № 41 м. Києва (5 дівчат і 5 хлопчиків), вік обраних дітей - від 5 до 6 років. В констатуючому експерименті кожна дитина брала участь в 2-х експериментальних ситуаціях з ідентичним моральним змістом: - ситуація розповіді (5 ситуацій з вибором способу поведінки); - спостереження за способом поведінки в реальній ситуації. Оцінивши рівень сформованості деяких звичок морального поведінки дітей у старшій групі, вихователь може визначити напрямки групової й індивідуальної роботи з дітьми. Для даної групи дітей необхідне поліпшення знань про гарні й погані вчинки, тому що результати, хоч і є непоганими, можуть бути набагато кращими. Для цього нами запропонована корекційна програма для покращення поведінки дітей, їх вчинків. Як система цілеспрямованої психолого-педагогічної діяльності нами використовувалася програма, що вишиковує основні умови традиційної культури виховання в сім’ї. Експериментальна робота проводилася за участю наших 10 дітей. Пропонуємо дітям творчі ігри, наприклад, гра в ляльки з пошиттям одягу для ляльок, спільна робота по пошиттю речей для ляльки, що сприяє розвитку дружніх стосунків у дітей. У результаті корекційної програми в 80% дітей було зафіксоване формування уваги до оточуючих людей (одноліткам і близьким). Результати психолого-корекційної роботи позитивно позначилися на формуванні соціальних емоцій. Резюмуючи вищевикладене слід зазначити, що розроблена нами система роботи виховання дружніх взаємин дала позитивні результати. У взаєминах дітей стали більш помітними прояви турботи, піклування один про одного, їх стосунки стали носити доброзичливий характер. Шляхом педагогічних пошуків слід забезпечувати набуття такого досвіду дітьми. Найбільш адекватним для цього засобом виступає ігрова діяльність і поведінка дитини.

Литература: 1. Закон України про освіту. – К., 1999. 2. Абраменкова В.В. Сорадование и сострадание в детской картине мира. М.: ЭКО, 1999. 3. Арсеньев А.С. Научное образование и нравственное воспитание // Психологические проблемы нравственного воспитания детей / Под ред. Ф.Т. Михайлова, И.В. Дубровиной, С.Г. Якобсон. М.: Б.и., 1977. 4. Базовий компонент шкільної освіти в Україні. – К., 1999. 5. Бердяев Н.А. Философия свободного духа. М., 1994. 6. Бех І.Д. Відповідальність особистості як мета виховання// Початкова школа. – 1994. – №9. – С.4-8. 7. Боришевський М.Й. Моральні переконання та їх формування у дітей. – К.: Рад. школа. 1979. – 48 с. 8. Братусь Б.С. Образ человека в психологии // Психология с человеческим лицом / Под ред. Д.А.Леонтьева, В.Г.Щур. М.: Смысл, 1997. 9. Воспитание нравственных чувств у детей / Под ред. Виноградовой А.М. – М.: Просвещение, 1989. – 96 с. 10. Выготский Л.С. Педагогическая психология. М.: Педагогика, 1991. 11. Гаврилова Т.П. Экспериментальное изучение эмпатии у детей младшего школьного возраста // Вопр. психол. 1974. № 5. С. 107–114. 12. Деятельность и взаимоотношения дошкольников / Под ред. Т. А. Репиной. – М., 1987. – 73 с. 13. Діти і соціум: особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: Монографія / А. М. Богуш, Л. О. Варениця, Н. В. Гавриш та ін. – Луганськ. – Альма-матер, 2006. – 368 с. 14. Запорожец А.В. Об эмоциях и их развитии у ребенка. Развитие социальных эмоций у детей. – М.: Педагогика, 1986. -216с 15. Карпова С.Н., Лысюк Л.Г. Игра и нравственное развитие детей. М.: Изд-во МГУ, 1986. 16. Козлова С. А. Нравственное воспитание дошкольников в процессе их ознакомления с окружающим миром / С. А. Козлова. – М.: Просвещение, 1988. – 112 с. 17. Коломинский Я.Л. Психология детского коллектива: система личных взаимоотношений. Минск: Народная асвета, 1984. 18. Кошелівська О. І. Стимулювання морального вибору дошкільників у процесі педагогічного впливу: Дис. … канд. пед. наук: 13.00.08 / О. І. Кошелівська. – К., 2003. – 241 с. 19. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. – К.: Вища школа, 1974. – 355 с. 20. Мурзилка. – 2007. - №1-12. 21. Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні // Освіта України. – 2004. – 3 грудня. 22. Нравственное воспитание детей (младший и средний школьный возраст) / Под ред. В.Г. Нечаевой. М.: Педагогика, 1972. 23. Помінамська Т.І. Моральне виховання дітей – К.: Вища школа, 1993. – 111 с. 24. Репина Т.А. Отношения между сверстниками в группе детского сада. М.: Б.и., 1978. 25. Рубинштейн С.Л. Психолого-педагогические проблемы нравственного воспитания школьников. - М.: Просвещение, 1981. 26. Смирнова Р.А. Формирование избирательных привязанностей у детей: Автореф. канд. дис. М., 1981. 27. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка. – Навч.пос. – К.: ІСДО, 1996. – 288 с. 28. Стрелкова Л.П. Психологические особенности развития эмпатии сада // Взаимодействие семьи и детского сада в нравственном воспитании дошкольников. М., 1989. 29. Субботский Е.В. Формирование морального действия у ребенка // Вопр. психол. 1979. № 3. С. 47–55. 30. Сухомлинська О.В. Проблеми теорії виховання дітей і молоді в Україні // Педагогіка і психологія. – 1997. – №4. – С.109-125. 31. Терещук Р.К. Общение и избирательные взаимоотношения детей. Кишинев, 1989. 32. Ухтомский А.А. Доминанта. М.; Л.: Наука, 1966. 33. Формирование взаимоотношений дошкольников в детском саду и семье / В. К. Котырло, Т. М. Титаренко, Ю. А. Приходько. – М.: Педагогика, 1987. – 144 с. 34. Франк С.Л. Духовные основы общества. М.: Республика, 1992. 35. Шулигіна Р. А. Педагогічні передумови оптимізації комунікативної культури особистості у соціокультурному розвитку / Р. А. Шулигіна // Вісник Львівського національного університету: Серія педагогічна. – 2005. – Вип. 20. – С. 162-171. 36. Шулигіна Р. А. Проблема комунікативної культури у процесі виховання: психолого-педагогічний аспект / Р. А. Шулигіна // Мовна освіта в контексті Болонських реалій: Тези доповідей наукової конференції кафедри ЮНЕСКО КНЛУ, 24-25 лютого 2005 р. / Відп. ред. А. М. Чернуха. – К: Вид. центр КНЛУ, 2005. – С. 107-108. 37. Якобсон С.Г., Щур В.Г. Психологические механизмы усвоения детьми этических норм // Психологические проблемы нравственного воспитания детей / Под ред. Ф.Т. Михайлова, И.В. Дубровиной, С.Г. Якобсон. М.: Б.и., 1977.