Выводы: Висновки
Пластикова картка – це персоніфікований платіжний інструмент, що надає можливість користувачеві карткою, здійснювати безготівкові розрахунки по оплаті товарів або послуг, а також отримання готівки в відділеннях банків і банківських автоматах (банкоматах). Прийняття картки до оплати і видача готівки по ній здійснюється підприємствами торгівлі (сервісу) і банками, які є членами платіжної системи, що обслуговує картки.
Для здійснення емісії та еквайрингу платіжних карток, призначених для застосування в Україні та за її межами, банки-резиденти мають право створювати міжнародні платіжні системи або укладати договори з платіжними організаціями відповідних міжнародних платіжних систем про членство або про участь у цих системах.
Банки – члени платіжних систем, якщо це не суперечить правилам відповідної платіжної системи, можуть укладати договори з іншими банками-резидентами, фінансовими установами-резидентами, що не є членами цих платіжних систем, і торговцями про видачу останніми готівкових коштів за платіжними картками через власні каси або банкомати.
Банк зобов’язаний у порядку, установленому законодавством України, ідентифікувати клієнтів, які відкривають карткові та інші рахунки в банку, та держателів платіжних карток, які здійснюють операції з їх використанням за цими рахунками.
Ідентифікація клієнта банку не є обов’язковою під час здійснення кожної операції, якщо клієнт був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Еквайр та емітент зобов’язані проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових і неналежних переказів, суб’єктів таких переказів та вжиття заходів із запобігання або припинення здійснення зазначених переказів.
Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).
Класифікувати пластикові картки можна по цілому ряді параметрів. Один з головних параметрів – цільове призначення картки. Пластикові картки можна розділити на банківські (іноді них називають платіжними), ідентифікаційні, клубні і дисконтні.
Правила обліку розрахунків фізичних осіб із використанням пластикових карток розроблені відповідно до Законів України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.08.2001 № 367, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.11.2001 за № 954/6145, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України і ґрунтуються на міжнародних стандартах бухгалтерського обліку та національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.
Банк самостійно розробляє порядок бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток з урахуванням особливостей внутрішньобанківської платіжної системи, дотримуючись основних принципів бухгалтерського обліку, визначених цими Правилами та положеннями внутрішньої платіжної системи.
Бухгалтерський облік операцій з використанням платіжних карток здійснюється на підставі первинних документів визначених Положенням про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженням постановою Правління Національного банку України від 27.08.2001 № 367 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.11.2001 за № 954/6145, та іншими нормативно – правовими актами Національного банку України.
Бухгалтерський облік операцій з використанням платіжних карток здійснюється згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків , затвердженим постановою Правління Національного банку України від 21.11.97 № 388 (із змінами і доповненнями).
Згідно з даними звітності (форма № 410 “Звіт про кількість клієнтів банків та кількість відкритих клієнтами рахунків”) за станом на 01.01.2010 року установи 180 банків обслуговують понад 127,2 млн. клієнтів-юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які відкрили поточні та вкладні (депозитні) рахунки), з них: 125,2 млн. – фізичні особи; 2 млн. – суб’єкти господарювання.
Упродовж 2008 – 2009 років кількість клієнтів, які обслуговуються в банках, зростає переважно за рахунок клієнтів-фізичних осіб.
Загальна кількість відкритих рахунків клієнтів на звітну дату склала 159,5 млн., у тому числі: поточних – 98,4 млн. (61,7% від загальної кількості рахунків, відкритих у банках), вкладних (депозитних) – 61,1 млн. (38,3%).