Використання дитини для заняття жебрацтвом

Содержание:ЗМІСТ ВСТУП 3 Розділ І. Поняття використання дитини для заняття жебрацтвом 5 1.1. Характеристика жебрацтва як соціального явища 5 2. Історичні аспекти формування заняття жебрацтвом як злочину 7 Розділ ІІ. Характеристика складу злочину 10 2.1. Об'єкт злочину 10 2.2. Об'єктивна сторона злочину 12 2.3. Суб'єкт злочину 13 2.4. Суб'єктивна сторона злочину 15 Розділ ІІІ. Відповідальність за використання дитини для заняття жебрацтвом 19 3.1. Захист прав дитини як один із напрямків државної політики 19 3.2. Юридична відповідальність за використання дитини для заняття жебрацтвом 25 ВИСНОВКИ 31 Список використаних джерел 33  

Вступление: ВСТУП Людина не народжується злочинцем, а стає ним через певні життєві обставини. Часто діти і підлітки думають, що за скоєний ними злочин ніякої відповідальності не буде, бо вони ще неповнолітні. Проте гуманне ставлення до дітей у суспільстві аж ніяк не означає, що треба потурати їм у всьому. Навпаки, слід перевиховувати. Адже багато дорослих злочинців починали свою «кар'єру» ще в підлітковому віці. Постійно зростає кількість молодих людей, які не вчаться й не працюють, що призводить до зростання числа молоді, чия поведінка виходить за межі моральних і правових норм. Усе виразніше проявляється омолодження злочинності: дедалі зростає частка правопорушників, які не досягли 16 років. Неблагополучне побутове оточення, важке матеріальне становище сімей, не контрольованість з боку дорослих, педагогічна непідготовленість батьків до виховання, професійна непридатність педагогів як вихователів, байдужість до дітей - усе це сприяє активізації кримінальної ситуації. Діти вимушені йти на вулицю, вступати в неформальні об'єднання, переважно негативного спрямування, злочинні групи, зокрема групи вимагачів, що набувають усе більшого поширення в навчальних закладах. Особливого загострення набуває проблема учнівської бездоглядності та безпритульності. Вдаючись до бродяжництва й жебрацтва, учні юнацького віку нерідко скоюють крадіжки самі, або їх залучають до кримінальних груп дорослі. Аналіз причин зростання юнацької злочинності свідчить, що послаблення виховної ролі сім'ї, кризовий стан освіти, занепад культури за втрати суспільних цінностей призводять до різкого зменшення, а то й утрати зацікавленості до знань і праці, зростання невпевненості в собі, в завтрашньому дні, виникнення почуття роздратування й агресивності. Звертаючи основну увагу на виховання в молоді поваги до закону, почуття непримиренності до зла й насильства, важливо перейти від адміністративно-правового впливу до надання учнівській молоді педагогічної допомоги. Знання неповнолітніми певних законів, норм поведінки, своїх обов'язків перед суспільством, усвідомлення ними шкоди, відповідальності й вироблення у них правової свідомості зобов'язує поводитись у певних рамках, утримує від порушень правил поведінки. Предметом роботи є нормативні акти, міжнародно-правові документи, правові інститути і правові явища, що пов’язані з використанням дитини для заняття жебрацтвом. Об’єктом роботи є питання забезпечення застосування правових норм та характеристика правовідносин, що виникають при використанні дитини для заняття жебрацтвом. Методи дослідження, що були використані в роботі: історичний, порівняльно-правововий, формально-юридичний.

Выводы: ВИСНОВКИ Жебраки з немовлятами та маленькими дітьми на руках стали звичним явищем життя великих міст України. Слід визнати, що зараз існує розгалужена система жебрацького “бізнесу” (в тому числі – в організованих системних формах), що робить ставку саме на дітей. Причому, чим меншим є вік дитини, тим більший прибуток вона може принести особі, яка її фактично експлуатує, спекулюючи на її віці. Незважаючи на об’єктивні економічні труднощі, сучасна Українська держава здійснює заходи щодо викорінення зазначеного явища, бореться з причинами та обставинами, що сприяють втягненню неповнолітніх в злочинну чи іншу антигромадську діяльність. Стратегія подолання дитячої безпритульності та бездоглядності, запобігання неправомірним діям дорослих щодо дітей та молоді детально розроблена у державних програмних документах та нормативно-правових актах. Зокрема це нова стаття 150–1 у Кримінальному кодексі України, яка передбачила відповідальність за використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. У цій статті йдеться про особливий спосіб експлуатації дитини певноговіку з метою отримання прибутку. Основний безпосередній об’єкт злочину – воля, честь і гідність дитини. Його додатковим факультативним об’єктом можуть бути фізичне і психічне здоров’я дитини. Останнє означає, що у разі, коли дії винного завдали шкоди (певного ступеню) здоров’ю дитини, такі дії можуть охоплюватись відповідною частиною статті 150–1 КК і додаткової кваліфікації за статтями розділу ІІ. З об’єктивної сторони злочин, передбачений ст. 150–1 КК, полягає в суспільно небезпечних діях – використанні малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Суб’єкт злочину спеціальний. У ч. 1 ст. 150–1 КК – це батьки або особи, які їх замінюють, а у ч. 2 ст. 150–1 КК – будь-які інші особи, крім батьків та осіб, які замінюють батьків. З суб’єктивної сторони злочин – оскільки обов’язковою ознакою його складу є мета – характеризується прямим умислом. Метою використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом є отримання прибутку. У ст. 150–1, як і у ст. 150 КК, під прибутком розуміють усі доходи, отримані у зв’язку з використанням дитини – у цьому випадку для заняття жебрацтвом.

Литература: Список використаних джерел 1. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К.: Україна, 1996. 2. Кримінальний кодекс України (зі змінами та доповненнями станом на 1 вересня 2009 року). – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. 3. Кримінально-виконавчий кодекс України. Офіц. вид. – К.: ТОВ «Одіссей», 2003. 4. Кримінально-процесуальний кодекс України. - К., 2007. 5. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. Потребенька М.О., Гончаренка В.Г. – К., - «форум», 2009, у 2-х ч. 6. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року/ За ред. М.І.Мельника, М.І.Хавронюка. – К.,2009. 8. Кримінальне право України: Навч. посібник: С.Г.Волкотруб, О.М.Омельчук, В.М. Ярін та ін. – За ред. О.М. Омельчука. – К.: Наукова думка; Прецедент, 2008. – 297 с. 9. Кримінальне право України: Загальна та Особлива Частини: Навч. посібник / В.О. Кузнєцов, М.П. Стрельбицький, В.К. Гіжевський – К.: Істина, 2009. – 380 с. 10. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М.І.Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов; за ред. професора М.І.Бажанова, в.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 2-е вид. перероблене та доповнене. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 480 с. 11. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник ( Ю.В.Александров, В.І. Антипов, М.В. Володько та ін.). Вид.3-тє переробл. та допов. / За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименко. – К.: Юридична думка, 2008. – 352 с. 12. Курс кримінології: Особлива частина: Підручник: У 2 кн./ М.В.Корнієнко, Б.В. Романюк, І.М.Мельник та ін./ За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 480 с. 13. Кузнєцов В.О., Гіжевський В.К. Кримінальне право України ( повний курс у схемах та таблицях): Навч. посібник. – К.: Кондор, 2005. – 459 с. 14. Матишевський П.С. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студ. юрид. вузів і факультетів. –К.: А.С.К., 2007. – 352с. 15. Савченко А.В. Сучасне кримінальне право України: Курс лекцій / А.В. Савченко, В.В. Кузнєцов, О.Ф. Штанько/ – 2-е вид. виправ. та доповн. - К.: Вид. Паливода А.В., 2006.- 636 с. 16. Селецький С.І. Кримінальне право України. Загальна частина. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 248 с. 17. Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: Учебник под ред. д.ю.н, профессора Е.Л.Стрельцова. – Х.: ООО «Одиссей», 2008. – 672 с. 18. Чернишова Н.В. Кримінальне право України (Загальна частина). Навч. посібник. – К.: Атіка, 2007. – 288 с. 19. Гончаренко Т. Жебрацтво: злочин і покарання // Адвокатура, 2008, п.2 – с.2 20. Голіна В. Про склад злочину // Вісник Академії правових наук України, 2003, п.2 – 3, - с.256 21. Голіна В. Окремі аспекти розмежування жебрацтва і бродяжіння// Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. 2004 - №3 – с.26 22. Голицина В. Понятие банды и основные черты бандитизма в Украине // В кн. Новий Кримінальний Кодекс : питання застосування і вивчення. – К., 2002, с.213 23. Живова Ю.В. Кримінільно – правові ознаки жебрацтва за новим ККУ// Вісник ЛАВС – 2002 – спецвипуск – част.1 – с.118 25. Іваненко І.В. Використання дитини для заняття жебрацтвом// Вісник Одеського інституту ВС, 2010 – вид.4 – с.123 26. Іваненко І.В. Проблеми вивчення соціальних причин бандитизму в Україні // Вісник Одеського інституту ВС – 2004 - №3 – с.77 27. Радіонов І.І. Використання дитини для заняття жебрацтвом: стадії вчинення злочину // Вісник Національного університету ВС, 2010, п.23 – с.58