Поняття та система колізійних норм у міжнародному приватному праві

Содержание: Вступ 3 Розділ I Поняття та передумови колізій в міжнародному приватному праві 5 1.1. Поняття та характеристика колізій у міжнародному приватному праві 5 1.2. Виникнення колізійних норм у міжнародному приватному праві. 10 Розділ ІІ Система колізійних норм у міжнародному приватному праві 15 2.1. Класифікація колізійних норм у міжнародному приватному праві. 15 2.2. Загальна характеристика видів колізій міжнародно-правових норм 19 Розділ ІІІ Розв’язання колізій за міжнародним приватним правом 27 3.1. Спосби розвязазання колізій у міжнародному праві 27 3.2. Уніфікація норм у міжнародному приватному праві 34 Висновки 38 Список використаних джерел 40

Вступление: Здатність встановлювати закони у межах певної території є невід'ємною ознакою державного суверенітету. Наявність, співіснування і співробітництво суверенних держав, у яких діють різні матеріальні закони, зумовлюють, своєю чергою, необхідність прийняття норм міжнародного приватного права (колізійних норм), які б розмежовували компетенцію національного й іноземних законів. Однак різні за змістом і специфікою системи матеріального права можуть діяти і в межах території однієї суверенної держави. Існування різних за змістом нормативних актів, що регулюють ті самі відносини в територіальних одиницях однієї суверенної держави, є передумовою виникнення колізій особливого типу — інтерлокальних або міжобласних. Питання про те, котрий із місцевих законів підлягає застосуванню, повинно вирішуватися за допомогою норм так званого інтерлокального приватного права, які мають багато спільного, а нерідко й ототожнюються з колізійними нормами МПрП. Згідно із загальноприйнятою концепцією міжнародного приватного права (далі – МПрП) головною метою цього права є розв’язання колізій між матеріальними нормами національного приватного права (цивільного, сімейного, трудового тощо) різних держав. З іншого боку, в літературі з МПрП немає цілковитої визначеності стосовного того, між чим саме виникають колізії в рамках МПрП, оскільки якщо одні автори говорять про колізії між законами різних країн, то інші – про колізії між нормами національного приватного права або між системами приватного права різних держав. Однак, на наш погляд, питання щодо того, між якими саме правовими явищами мають місце колізії в сфері МПрП, є однією з ключових проблем сучасної науки МПрП. Питання колізій міжнародно-правових норм висвітлені у працях Ануфриєвої, С.О. Голунського, А. Дайсі, Р. Давида, Ф. Діспаньє, Г.К. Дмитрієвої, А.С. Довгерта, О.Н. Жильцова, В.П. Звєкова, І.В. Зуба, Е.В. Кабатової, В.І. Кисіля, І.Я. Кисельова, З. Кучери, Х. Коха, Л. Лене, М. Лаббе, І. Лусуарна, У. Магнуса, Г.К. Матвєєва, Н.І. Маришевої, О.І. Мінакова, Б.С. Стичинського, М.С. Строговича, Г.С. Фединяк, Л.С. Фединяк, Г.Ф. Шершеневича та інших вчених. Предметом роботи є нормативні акти, міжнародно-правові документи, правові інститути і правові явища, що пов’язані з забезпеченням застосування колізійної норми в МПрП. Об’єктом роботи є питання забезпечення застосування колізійної норми та характеристика правовідносин, що виникають при застосуванні колізійної норми. Методи дослідження, що були використані в роботі: історичний, порівняльно-правововий, формально-юридичний.

Выводы: Відомо, що законодавство є високоорганізованою, цілісною системою, яка повинна мати такі інтегруючі ознаки, як гнучкість, гармонійність і несуперечність усіх її елементів. Водночас слід зазначити, що чинному законодавству, як і будь-якій іншій системі, властива певна неузгодженість. Одним з видів такої неузгодженості є формальні, або внутрішні неузгодженості — суперечності всередині правової системи. Вони мають суб'єктивну природу і виникають головним чином внаслідок помилок законодавця, передусім порушень правил формальної логіки. Для позначення формальних суперечностей здебільшого використовуються терміни «юридична колізія» або «колізія в праві». До них відносять, зокрема, колізії між різними нормами законодавства, колізії між нормами права й актами тлумачення, колізії, між окремими актами тлумачення, а також суперечності між законодавством та іншими джерелами права. Колізії в законодавстві є різновидом юридичних колізій, що виникають за наявності розбіжності (зокрема, суперечності) між реально або формально-чинними нормами права, які закріплені в законодавстві і регулюють однакові фактичні відносини. Отже, колізії часто є наслідком одночасної дії декількох вище перелічених причин. Після аналізу суб’єктивних і об’єктивних причин виникнення колізій маємо підстави вважати: специфіка об’єктивних причин полягає у тому, що, якщо для усунення колізій, спровокованих дією суб’єктивних причин, треба вжити систему заходів щодо їх усунення і запобігання, то відносно колізій, що є наслідком дії об’єктивних причин, можливе лише ухвалення комплексу правових засобів, що пом’якшують дію негативних наслідків, породжених ними, але усунути повністю вплив об’єктивних причин неможливо, оскільки вони є невід’ємними атрибутами життєдіяльності суспільства. Універсальними правовими засобами є правове виховання і тісно пов’язане з ним правове навчання. Вони у механізмі розв’язання правових колізій забезпечують передачу правової культури, досвіду, поглядів з розв’язання правових колізій від одного покоління людей до іншого. Завдяки політиці правового виховання, спрямованій на підви­щення загальної правової культури суб’єктів правозастосування, згладжується полярність рівнів правосвідомості, що зумовлює виникнення правових колізій, підвищується рівень правової культури і освіти суб’єктів права, що сприяє своєчасному розв’язанню нових правових колізій, і подоланню існуючих. Тому для запобігання появи, подолання і усунення колізій важливе значення має формування, за допомогою правового виховання, у суб’єктів права правової аксіології, орієнтованої лише на правові засоби розв’язання правових колізій, формування активної цивільної позиції у громадян з приводу необхідності проведення всебічної, обґрунтованої політики по попередженню виникнення колізій, своєчасному вживанню заходів по їх усуненню і ефективному подоланню.

Литература: 1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141. 2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року за № 436-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР) – 2003. - № 18, № 19-20, № 21-22. – ст..144. 3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року за №435-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. - № 40-44. – ст.356. 4. Закон України від 29 червня 2004 року «Про міжнародні договори України» // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 50. – Ст. 540. 5. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. - № 29. 6. Ануфриева Л.П. Международное частное право: Учебник / Л.П. Ануфриева, К. А. Бекяшев, Г. К. Дмитриева и др.; Отв. ред. Г. К. Дмитриева. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2003. – 167 с. 7. Баймуратов М.О. Міжнародне право. — X. «Одіссей», 2001.— 672 с. 8. Бєлоглавек О. К. Міжнародне контрактне право. - К.: Таксон, 2000. – 195 с. 9. Богуславский М. М. Международное частное право. – М.: Междунар. отношения, 2004. – 412 с. 10. Боярська З. І. // Міжнародне комерційне право: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2006. – 143 с. 11. Буткевич В.Г. Міжнародне право: Основи теорії: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. //– К.: Либідь, 2004. – 605 с. 12. Довгерта А.Т. Міжнародне приватне право. Актуальні проблеми– К.: Укр. центр правничих студій, 2001. – 334 с. 13. Данилькевич Н. И., Федоров О. Н. Международное частное право. – Днепропетровск: Арт-Пресс, 2007. – 543 с 14. Жушман М.К. Міжнародне приватне право /. – К.: Юрінком Інтер, 2005. –315 с. 15. Звеков В.П. Международное частное право.//– М.: Издательство НОРМА,2001. –595 с.. 16. Кисіль В.І. Міжнародне приватне право: питання кодифікації. – К.: Україна, 2000. – 315 с. 17. Колосов Ю.М. Международное право: Учебник для студ.вуз./ Дипломат.академия МИД РФ, МГИМО (Ун-т) МИД РФ; Отв. ред., Колосов Ю.М., В.И.Кузнецов. - 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Межд. отношения, 2006. – 617 с. 18. Пронюк Н.В. Сучасне міжнародне право: навч. посіб. - 2-ге вид., змін, та доп. – К.: КНТ, 2010. – 280 с. 19. Фединяк Г. Принцип УНІДРУА в міжнародному праві // Право України. – 2004. - № 11-12. – С. 37-40. 20. Фединяк Г.С., Фединяк Л.С. Міжнародне приватне право. – К.: Атака, 2005. – С.23-30.