Організація медичного забезпечення потерпілих від аварії на ЧАЕС

Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Огляд охорони здоров’я України в теперішній час 5 Розділ 2. Нові економічні відносини в охороні здоровя 9 Розділ 3. Стандартизація – як підвищення рівня наданих послуг 14 Розділ 4. Проблема ліквідаторів аварії на ЧАЕС 18 Розділ 5. Надання стаціонарної допомоги 29 Розділ 6. Шляхи удосконалення стаціонарної допомоги для ліквідаторів аварії на ЧАЕС 34 Висновки 38 Список літератури 40

Вступление:З моменту аварії на Чорнобильській АЕС пройшло багато років, але дотепер вона залишається в центрі уваги української і міжнародної громадськості. Наслідки цієї аварії торкнули мільйони громадян України, що опинилися на радіоактивно забруднених територіях, що приймали участь у ліквідації її наслідків. Ці люди не залишаються без уваги і підтримки держави. Уряд України приділяє велику увагу питанням медичного, соціального і психологічного захисту населення і реабілітації громадян, що піддалися впливу радіації. В даний час реалізується цільова програма по захисту населення України від впливу наслідків чорнобильської катастрофи. У реалізації програм беруть участь міністерства і відомства, а також органи виконавчої влади. На Міністерства покладені функції державного замовника цільових програм, пов'язаних з ліквідацією наслідків радіаційних аварій і катастроф. Незважаючи на скрутний економічний стан України, державою виділяються кошти на мінімізацію наслідків аварії на ЧАЕС, радіаційний, медичний, соціальний захист і реабілітацію громадян. Реформи в економіці нерозривно пов’язані зі зміцненням стереотипів управління, методів та підходів у плануванні і здійснюванні перетворень. Сутність цих перетворень полягає в швидкому та фундаментальному змінені діючих процедур. В історії людського суспільства не було такої економічної системи, розвиток якої здійснювався б без усілякої дії з боку зацікавлених суб’єктів чи певних структур управління. В значної мірі успіх або поразка здійснених зусиль залежить від вдосконалення організації управління та його найважливішої функції – планування . Ліквідатори аварії на ЧАЕС, які мають обмежені можливості щодо роботи і нормального способу життя, складають значну частку суспільства. Значна частка кількісного складу цієї групи є результатом чорнобильської аварії. Наукове значення цієї роботи полягає в тому, що беручи до уваги всі проведенні зміни в галузі медичного забезпечення, та зважаючи на те, що ці зміни далеко не завершені, без фундаментального наукового обґрунтування таких понять, як інститут органів медичного забезпечення, визначення їх структури та підпорядкування, а також визначення обсягів їх компетенції неможливо знайти наукові обґрунтування критеріїв перевірки доцільності вже реалізованих змін по подальшому вдосконаленню соціального захисту населення, зокрема осіб, що постраждали внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС, нормативних актів, які присвячені соціальній політиці нашої держави, а також розробити нові обґрунтовані пропозиції, направленні на вдосконалення як самих нормативних актів, які регулюють діяльність органів соціального захисту населення, так і всієї системи державних заходів щодо соціального захисту населення. Отже тема даної роботи є актуальною та своєчасною. Метою даної роботи є аналіз сучасного стану медичної допомоги в Україні, аналіз рівня надання медичної допомоги ліквідаторам на ЧАЕС та пропозиції щодо вдосконалення обслуговування даної групи пацієнтів.

Выводы:На рівень госпіталізації в розрізі відділень значною мірою впливає забезпеченість ліжковим фондом і його структура. Рівні, структура та динаміка числа госпіталізованих з окремих профілів характеризуються значною різноманітністю. Найвищі рівні госпіталізації виявлено в стаціонарі загального терапевтичного профілю, що відповідає реальним потребам населення. Процент госпіталізованих у відділеннях хірургічного профілю становить 9—13%. Не спостерігається будь-якої визначеної динаміки рівнів госпіталізації у хірургічні стаціонари, за винятком сільських районів, де цей показник зменшився за період спостереження на 20,7%, але все ще перевищує такий у містах на 21,0%. Зважаючи на відносно слабшу матеріальну базу сільських лікарняних закладів, подібне співвідношення викликає сумніви щодо доцільності та обґрунтованості високої госпіталізації хворих у сільські хірургічні стаціонари. При значному різноманітті рівнів госпіталізації у неврологічні відділення в поселеннях різного типу виявлена тенденція до їх зростання (у сільських районах динаміка практично відсутня), що є реакцією на збільшення поширеності відповідної патології при незмінних підходах до призначення лікування. Тож з результатів аналізу видно: рівні госпіталізації, як у цілому, так і за окремими спеціальностями, високі і не мають тенденцій до скорочення. Однією з важливих проблем є підвищення ефективності медичного обслуговування (скорочення строків лікувального процесу, поліпшення його результативності, точність встановлення діагнозу та ін.). В останні роки знижується інтегральний показник якості здоров’я населення — це тривалість життя. Одна з основних причин скорочення тривалості життя — летальність у результаті різних захворювань, отриманих під час ліквідації аварії на ЧАЕС (серцево-судинних, онкологічних, органів дихання тощо).

Литература:1. Битран Рикардо Спрос на медицинскую помощь и приоритезация в здравоохранении // Гл. врач. - 2002. - №11. - С.50-52. 2. Глуховский В.В. Вся влада - пацієнтам // Нова медицина. - 2002. - №5. - С. 8-9. 3. Гордон Ю. Керівник в охороні здоров'я: моральні аспекти, стиль, методи // Ваше здоров'я.- 2002.- №. 46, 5 грудня.- С. 14. 4. Григорьев И.Ю., Григорьев Ю.И., Суворов Е.Г. Управление в сфере охраны здоровья населения //Вестн. нов.мед.технологий.-2002.- Т.IX, №2.-С.90-91. 5. Дубинин С. А., Гуров А. Н. Некоторые положения экономической теории развития здравоохранения // Эконом. здравоохранения.-2002.-№5-6.-С.29-32. 6. Канюка Г. Психологические особенности управленческой деятельности руководителей медицинских учреждений // Гл.врач. 2002. - №2. С.50-51. 7. Коваленко В.М. .Кардіологія в Україні: вчора, сьогодні і в майбутньому // Український кардіологічний журнал. - №2.- 2003.- с. 9 –16 . 8. Лещук Н.М. Особенности трансформации структуры нормативно-правовых актов, касающихся различных направлений деятельности здравоохранения Украины // Вісник соц. гіг. та організ. охорони здоров'я України. - 2002.-№2.-С.45-50. 9. Непроизводственная сфера в условиях перехода к рыночной экономике. - К.: Наукова думка, 1993.-196с. 10. Охорона здоров'я в Україні: проблеми та перспективи/Заг. Ред. В.М.Пономаренко. Тернопіль: Укрмедкнига. - 1999. -С.68. 11. Слабкий Г.О. Стан фінансування спеціалізованої медичної допомоги міському населенню та перспективи його покращання // Вісник соц. гіг. та організ. охорони здоров'я України. - 2002. - №3. - С.67-71. 12. Сорокина Т.С. История медицины. Т. 1 - М., Изд-во РУДН, 1992 – с. 85-110. 13. Ужва В.П., Суміна З.Г., Сулима В.П. Правовий шлях удосконалення системи охорони здоров'я в Україні // Медичні перспективи. - 2002. - №1. - С.161-163. 14. Бугаенко В.В., Моисеенко О.И., Евтушенко А.В. Распространенность сердечно-сосудистых заболеваний среди лиц, проживающих в контролируемой зоне. /Чернобыль и здоровье людей. - Киев. - 1993. - С. 43. 15. Матюхин В.А., Гончарик И.И. Корытько С.С. Нейро-циркуляторная дистония у людей, проживающих на загрязненной радионуклидами территории и у ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС.//Здравоохранение Белоруссии. - ©3.-1992.-С. 4-7. 16. Москалев Ю.И. Отдаленные последствия воздействия ионизирующих излучений. - М.: Медицина. - 1991. - 440 С. 17. Симонова Л.И., Кузьминова И.А. Абрамова Л.П. Особенности дислипопротеинемий у лиц Чернобыльского контингента. //Актуальные проблемы ликвидации медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС. - Киев. - 1992. - С. 207. 18. Стрельцова В.Н., Москалев Ю.И. Отдаленные последствия радиационного поражения. Бластомогенное действие. // Итоги науки и техники. -Сер. Радиационная биология. -М. -ВИНИТИ. -1985. -Т. 5.- С. 29-51. 19. Показники здоров'я та надання медично? допомоги потерпiлим вiд наслiдкiв аварii на ЧАЕС.. Ч. I. - Ки?в. - 1994. - С.5. 20. Чаяло П.Т. Чоботько Г.М. Клинико-биохимический мониторинг в оценке состояния здоровья людей, подвергшихся радиационному воздействию при аварии на АЭС. /Чернобыль и здоровье людей. - Киев. - 1993. - С. 311. 21. Чернобыльская атомная станция - Славутич: Медицинские аспекты / Под ред. В.Г. Бебешко, А.В. Носовского, Д.А. Базыки. - Киев: Вища школа, 1996. - 367 с.