Ідея подвійності світу як основа релігійної свідомості

Содержание:Зміст Вступ 3 1. Ідея подвійності світу, як головна риса релігійної свідомості 5 2. Релігія як шлях поєднання людини та Бога 12 3. Безсмертя людини та релігія 17 Висновок 22 Список використаної літератури 23  

Вступление:Вступ Релігія - є світогляд і світовідчування, а також відповідне поводження й специфічні дії (культ), які ґрунтуються на вірі в існування одного або декількох Богів, "священного", тобто того або іншого різновиду надприродного. Надприродна дія виходить безпосередньо від Бога, тільки Бог знає, у чому воно полягає, а ми можемо довідатися про нього лише тоді, коли Бог нам це відкриє. Інакше кажучи, усе, що зв'язано з надприродним, може бути пізнано тільки в результаті Відкровення. Разом з тим, не слід забувати, що саме поняття надприродне є не що інше, як недолік наукових знань про явище, нерозуміння сутності й законів його прояву. В основі наукового пізнання лежить усвідомлене відношення людини до навколишньої дійсності. Закономірності розвитку світу в науковому пізнанні розглядаються тільки на основі суворих наукових положень, перевірених на практиці. На відміну від релігії, що базується на вірі, науковий підхід до пізнання світу спирається на знання. Протягом століть багато з людей шукали відповіді на питання про організацію світобудови в релігії, інші зосереджували свою увагу на науці, відкидаючи релігію й Бога як пережитки минулого. Незалежно від поглядів, питання про життя і його зміст залишаються актуальними й донині. Взаємини релігії й науки за всіх часів складалися по-різному. Так, до утворення перших держав, релігія й наука "співробітничали", взаємно збагачуючи один одного. Кожний шаман, жрець і т.д. був, свого роду, і вченим-дослідником (подальша розробка релігії вимагали наукових досліджень, що дозволяють "творити чудеса"). В античний період і в часи середньовіччя релігія безроздільно панувала в сфері з і протистояла розвитку науки. У цей час ми вже бачимо процес зближення науки й релігії. Сьогодні багато вчених, описуючи пристрій світобудови вводять фігуру Бога, як творця Всесвіту. Сьогодні людство знає декілька світових релігій. Незважаючи на зовнішні розходження, всі вони мають загальні принципи. Усе релігії намагаються пояснити пристрій світобудови, кожна із сучасних релігій є фактично вченням про світобудову. Усе релігії розділяють світ на матеріальний і духовний початок, зв'язавши їх воєдино при першості останнього. У більшості з них якесь єдине всемогутнє Божество духовного світу створило все у нашому матеріальному світі. Ця духовна сутність і управляє створеним ним світом за своїм розсудом і розумінням. Усі релігії засновані на сліпій вірі в це всемогутнє божество й строге підпорядкування його волі.  

Выводы: Висновок Таким чином, характерною рисою релігійного мислення є дуалізм, що затверджує ідею подвійності світобудови. Релігія, поряд із земним матеріальним світом будує ще один протилежний йому світ вищої реальності, населений парфумами й богами. Цей світ підкоряє собі все в матеріальному світі й у той же час він незалежний від нього, тобто світ у цілому характеризується однобічним зв'язком між двома світами. Вищий, "божественний" світ карає й милує, а нашому земному, матеріальному світу залишений лише прояв покірності, терпіння, благання й любові до своїх "хазяїв". Ці ідеї продовжують залишатися основою сучасних релігій. Наукове ж мислення виходить із того, що все у світі взаємозалежне й відносно, усе у світі підкоряється єдиним законам розвитку. Отже, і зв'язок між двома світами, якщо він існує, повинен бути "двостороннім". Сучасні релігії принесли багато позитивного розвитку людства. Саме головне, вони сприяли об'єднанню людей. Не можна не відзначити також, що релігія як форма суспільної свідомості - це не тільки релігійне знання й релігійне пізнання, але й основа культури, і століттями відпрацьований механізм оздоровлення суспільного організму, застосовний до будь-якого ладу, у тому числі й антирелігійному. Саме релігія на сьогоднішній день є найбільш діючим засобом масового виховання моралі. Сьогодні тільки релігія дає загальнодоступне уявлення про надраціональне упорядкування світу, без чого мораль важко собі представити.

Литература: Список використаної літератури 1. Академічне релігієзнавство: підручник для студентів вузів / /За наук. ред проф. А.Колодного. - К. : Світ Знань, 2000. - 862 с. 2. Бублик С.А. Релігієзнавство: Навчальний посібник. - К., 2002 р. - 496с. 3. Лубський В.І. Релігієзнавство: підручник: / В.І. Лубський, В.І. Теремко, М.В. Лубська; за ред. В.І.Лубського. — 3-те вид., пере роб. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2008. - 431 с. 4. Пивоваров Д.В. Онтология религии / Д. В. Пивоваров. - СПб. : Владимир Даль, 2009. - 505 с. 5. Черній А.М. Релігієзнавство. Навчальний посібник / К. : Академвидав, 2003.- 351 c.