Вступление: З переходом до комплексної автоматизації виробництва зростає роль людини як суб'єкта праці й управління. Вивчення й проектування таких систем створили необхідні передумови для об'єднання технічних дисциплін і наук про людину і її трудової діяльності, обумовили появу нових дослідницьких завдань:
По-перше, завдання, пов'язані з описом характеристик людини як компонента автоматизованої системи. З погляду забезпечення ефективності діяльності людини важливе значення мають такі фактори, як стомлення, монотонність операцій, перцептивне й інтелектуальне навантаження, умови роботи, фізичні фактори навколишнього середовища, біомеханічні і фізіологічні фактори. По-друге, завдання проектування нових засобів діяльності, що ставляться переважно до забезпечення взаємодії людини і машини. По-третє, завдання системного характеру, пов'язані з розподілом функцій між оператором і машиною, з організацією і оптимізацією трудового та виробничого процесу, а також завдання підготовки, тренування й відбору операторів. Ергономіка це галузь науки, що вивчає рухи людського тіла під час роботи, витрати енергії й продуктивність конкретної праці людини. Область застосування ергономіки досить широка: вона охоплює організацію робочих місць: як виробничих, так і побутових, а також промисловий дизайн.
Метою ергономічних досліджень є полегшення адаптації працівника до фізичних, соціально-психологічних і техніко-організаційних умов виробництва. У центрі уваги ергономіки – діяльність людини в конкретних умовах виробництва, шляхи й методи пристосування виробничого середовища до особливостей і можливостей людського організму. На базі комплексних знань ергономіка дає рекомендації з поліпшення умов праці й реорганізації трудового процесу.