Оптимізація трудового та виробничого процесу з позиції ергономіки

Содержание: ВСТУП 3 1. Сутність та теоретичні основи поняття ергономіки 5 2. Оптимізація трудового процесу з позиції ергономіки 10 3. Ергономічний аналіз на підприємствах 14 ВИСНОВКИ 16 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 17

Вступление: Ергономіка як прикладна наука виникла під впливом практичних потреб виробництва, підвищення ролі людського фактора в діяльності підприємства, у результаті розвитку науково-технічного прогресу. Вона виросла з експериментальної психології, фізіології й гігієни праці й з'єднує в собі дані й методологію медицини, біології, біомеханіки, антропометрії, психофізіології, соціології, математики, інженерних і технологічних знань, принципів організації й нормування праці, пов'язана із загальною й соціальною психологією, економікою праці, економіко-математичним моделюванням. Мета ергономічних досліджень – полегшити адаптацію працівника до фізичних, соціально-психологічних і техніко-організаційних умов виробництва. У центрі уваги ергономіки – діяльність людини в конкретних умовах виробництва, шляхи й методи пристосування виробничого середовища до особливостей і можливостей людського організму. На базі комплексних знань ергономіка дає рекомендації з поліпшення умов праці й реорганізації трудового процесу. По мірі переходу до комплексної автоматизації виробництва зростає роль людини як суб'єкта праці й управління. Людина відповідає за ефективну роботу всієї технічної системи й допущена нею помилка може призвести в деяких випадках до дуже важких наслідків. Вивчення й проектування таких систем створили необхідні передумови для об'єднання технічних дисциплін і наук про людину і її трудової діяльності, обумовили появу нових дослідницьких завдань: По-перше, завдання, пов'язані з описом характеристик людини як компонента автоматизованої системи. Мова йде про процеси сприйняття інформації, пам'яті, прийняття управлінських і інших рішень, дослідження рухів й інших ефекторних процесів, проблемах мотивації, готовності до діяльності, стресу, колективної діяльності операторів. З погляду забезпечення ефективності діяльності людини важливе значення мають такі фактори, як стомлення, монотонність операцій, перцептивне й інтелектуальне навантаження, умови роботи, фізичні фактори навколишнього середовища, біомеханічні і фізіологічні фактори. По-друге, завдання проектування нових засобів діяльності, що ставляться переважно до забезпечення взаємодії людини і машини. До таких засобів відносять візуальні й слухові індикатори, органи управління, спеціальні вхідні системи ЕОМ, нові інструменти й прилади. По-третє, завдання системного характеру, пов'язані з розподілом функцій між оператором і машиною, з організацією і оптимізацією трудового та виробничого процесу, а також завдання підготовки, тренування й відбору операторів.

Выводы: Отже, проблематика оптимізації виробничих і трудових процесів з позиції ергономіки сьогодні є надзвичайно актуальною. З позицій ергономіки трудова діяльність розглядається насамперед як процес перетворення інформації й енергії, що відбувається в системі «людина – знаряддя праці – предмет праці – навколишнє середовище». В силу цього ергономічні дослідження ґрунтуються на з'ясуванні закономірностей психічних і фізіологічних процесів, що лежать в основі певних видів трудової діяльності, на вивченні особливостей взаємодії людини зі знаряддями й предметами праці, з навколишнім середовищем у широкому змісті (її просторових, тимчасових, інформаційних й енергетичних властивостей). У вузькому розумінні, ергономіка вивчає й оптимізує трудові процеси. Але зараз це поняття вийшло далеко за рамки праці й належить також до автомобілів, ліжок, подушок й інших предметів, що роблять наше життя зручніше. Важливим засобом підтримки високої працездатності служить чергування розумової праці з фізичною. Найкращі результати дає включення легкого фізичного навантаження в середині й після закінчення розумової роботи. Особливо це доцільне для осіб розумової праці з недостатньою руховою активністю. Необхідно підкреслити, що при оптимізації того або іншого трудового процесу необхідно завжди враховувати специфіку розумової діяльності. У ряді випадків це тільки режимні питання, в інші – сполучення декількох профілактичних заходів. Ергономічні рекомендації враховуються й при розміщенні робочої сили, розподілі робіт відповідно до індивідуальних соціально-психологічних характеристик працівників

Литература: 1. Ашеров А. Т., Сажко Г. І. Ергономіка інформаційних технологій: оцінка, проектування, експертиза: Навч. посібник / Українська інженерно-педагогічна академія. — Х.: УІПА, 2005. — 244 с. 2. Вовкотруб В. П. Ергономіка навчального експерименту: Навч. посіб. для студ. вищ. пед. навч. закл. / Кіровоградський держ. педагогічний ун-т ім. Володимира Винниченка. — Кіровоград: КДПУ, 2005. — 310 с. 3. Гаврилов Е. В., Дмитриченко М. Ф., Доля В. К., Лановий О. Т., Линник І. Е., Поліщук В. П. Системологія на транспорті: Підручник:У 5 кн. / Микола Федорович Дмитриченко (заг.ред.). — К.: Знання України, 2005. Кн. 5: Ергономіка. — К.: Знання України, 2008 — 256 с. 4. Гаврилюк Л. А. Економіка праці і соціально-трудові відносини: підруч. для студ. ВНЗ. — Умань, 2008. — 648 с. 5. Гриньова В. М., Шульга Г. Ю. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник / Харківський національний економічний ун-т. — Х.: ВД "ІНЖЕК", 2007. — 288c. 6. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник. — 4-те вид., оновл. — К.: Знання, 2009. — 391с. 7. Дмитрієв І. А., Горовий Д. А., Федотова К. О. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч.-метод. посіб. в сх. та табл. / Харківський національний економічний ун-т. — Х.: ХНАДУ, 2008. — 76с. 8. Поплавська О. М., Цимбалюк С. О. Ергономіка: навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни / Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана" — К.: КНЕУ, 2009. — 200 с. 9. Сейдлер Д., Бономо П., Руководство по эргономике. – М., 2000. – 745 с.