Аналіз фінансового стану підприємства

Содержание:Зміст ВСТУП 3 РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА 5 1.1. Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства 5 1.2. Платоспроможність та ліквідність як складові фінансового стану підприємства 7 1.3. Поняття фінансової стійкості підприємства та фактори, які її забезпечують 9 1.4. Характеристика показників рентабельності 12 1.5. Характеристика показників ділової активності 13 РОЗДІЛ II. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ЗАТ "ОБОЛОНЬ" 15 2.1. Техніко-економічна характеристика ЗАТ “Оболонь“ 15 2.2.Аналіз фінансового стану 17 2.2.1. Ліквідність та платоспроможність 17 2.2.2. Фінансова стійкість 21 2.2.3. Оборотність запасів 24 2.2.4. Оцінка рентабельності підприємства 25 2.2.5.Оцінка ділової активності 26 ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО НАПРЯМІВ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ЗАТ «ОБОЛОНЬ» 29 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 37 ДОДАТКИ 39  

Вступление: ВСТУП Фінансовий стан підприємства – це здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, потребою в їх розміщенні і ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю. Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його хороший фінансовий стан. Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансовий стан підприємства. І навпаки, у результаті недовиконання плану по виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виручки і суми прибутку і як наслідок – погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. Стійкий фінансовий стан в свою чергу здійснює позитивний вплив на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності направлена на забезпечення планомірного надходження і використання грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і залученого капіталу і найбільш ефективного його використання. Головна мета фінансової діяльності - вирішити, де, коли і як використовувати фінансові ресурси для ефективного розвитку виробництва і отримання максимального прибутку. Все це обґрунтовує актуальність обраної теми. Об’єкт дослідження: ЗАТ «Оболонь». Предмет дослідження: методичні підходи до аналізу фінансового стану компанії. Мета дослідження: дослідити фінансовий стан ЗАТ «Оболонь» та розробити пропозиції щодо подальшого покращення. Основними завданнями дослідження стали: • оцінити інформаційну базу фінансового аналізу; • проаналізувати фінансовий стан ЗАТ «Оболонь»; • розробити напрямки покращення фінансового стану підприємства. Основними методами дослідження, що були використанні при написанні роботи, є наступні: метод синтезу, метод аналізу, метод групування та узагальнення, метод коефіцієнтів, метод абсолютних та відносних відхилень, індексний метод. Інформаційною базою для написання роботи послужили: монографії, підручники вітчизняних і зарубіжних авторів, періодичні видання, звітність підприємства, а також нормативно - законодавчі акти.

Выводы: ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО НАПРЯМІВ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ЗАТ «Оболонь» Проведений у другому розділі аналіз фінансового стану підприємства показав, що структура активів та пасивів ЗАТ «Оболонь» не відповідає умовам ліквідності балансу. З метою підвищення рівня ліквідності підприємства ЗАТ «Оболонь» необхідно розробити заходи щодо удосконалення структури майна підприємства. Аналізуючи активи ЗАТ «Оболонь» за рівнем ліквідності було з‘ясовано, що обсяг активів першої та другої групи ліквідності (А1 та А2) значно нижчий ніж обсяг активів, що повільно та важко реалізуються. Саме тому, рекомендується переглянути структуру майна ЗАТ «Оболонь» та знайти можливості поліпшення якісного його складу. Пропонуємо провести такі заходи працівниками фінансового департаменту ЗАТ «Оболонь» (табл. 3.1). Таблиця 3.1 Заходи щодо оптимізації системи управління активами ЗАТ «Оболонь» № п/п Задача Виконавець Результат 1 Ранжування поточних активів та поточних зобов’язань за ступенем ліквідності Фін. аналітик, бухгалтер, комірник Виявити низько ліквідні активи, яких підприємство може позбавитись (продати) 2 Визначення оптимального розміру поточних активів Фінансовий аналітик Розрахунок достатнього розміру активів різних рівнів ліквідності 3 Обґрунтування розмірів поточних активів кожного виду Фінансовий аналітик Розрахунок достатнього розміру активів різних рівнів ліквідності 4 Встановлення оптимальних пропорцій між короткостроковими та довгостроковими зобов’язаннями при фінансуванні поточних активів Фінансовий аналітик Розрахунок достатнього розміру активів різних рівнів ліквідності Одним із напрямків удосконалення структури майна з метою підвищення ліквідності активів є перегляд складу необоротних активів та їх якості. За допомогою проведення інвентаризації та аналізу стану майна (його придатності, використовуваності та фізичного стану) можна визначити частину не використовуваних основних засобів, які можуть бути продані за остаточною вартістю. Актуальною проблемою при управлінні активами підприємства ЗАТ «Оболонь» є управління дебіторською заборгованістю. Аналіз активів підприємства показав, що дебіторська заборгованість на кінець 2010 року порівняно із 2009 роком зросла на 42%, також дебіторська заборгованістю продовжувала зростати і протягом 2010 року. Дану динаміку можна пояснити зниженням спроможності покупців на сучасному етапі. Однак зниження обсягів дебіторської заборгованості, інкасація вже існуючої заборгованості надасть можливість підвищити рівень ліквідності підприємства за рахунок поліпшення структури активів (отримані від інкасації дебіторської заборгованості грошові кошти збільшать групу активів А1). Слід відмітити також, що негативна динаміка до зростання дебіторської заборгованості послужила причиною відмови надання кредиту ЗАТ «Оболонь» банком АКІБ «Укрсиббанк» в 2010 році. Саме тому як основний напрямок вдосконалення якісного складу майна підприємства запропонуємо вдосконалення системи управління дебіторською заборгованістю на підприємстві. Заходи щодо зниження розміру дебіторської заборгованості підприємства дозволять підвищити загальну ліквідність, яка є одним із основних показників оцінки кредитоспроможності підприємства, що створить підприємству більш сприятливі умови для організації процесу кредитування. Виникнення дебіторської заборгованості на підприємстві ЗАТ «Оболонь» – це об’єктивний процес, який зумовлений існуванням ризиків при проведенні взаєморозрахунків між контрагентами за результатами господарської операції. Проте на її розмір та структуру впливає ряд факторів, які можна поділити на три основні групи: 1) загальноекономічні (зовнішні) фактори (стан економіки в країні, ефективність грошово-кредитної політики НБУ, рівень інфляції, стан розрахунків тощо); 2) галузеві фактори (стан галузі, де працює фірма; динаміка виробництва цього виду продукції та попит на неї); 3) внутрішні фактори (організаційно-правова структура та форма власності підприємства, фінансовий менеджмент підприємства тощо). Головна мета управління дебіторською заборгованістю в умовах фінансово-економічної кризи полягає в мінімізації її обсягу та строків інкасації боргу. Таким чином, на підприємстві ЗАТ «Оболонь» як пріоритетні напрями управління дебіторською заборгованістю можна запропонувати такі: 1. Організація повного та достовірного обліку дебіторської заборгованості підприємства й перенесення облікових даних до його звітності. 2. Аналіз структури та динаміки дебіторської заборгованості підприємства в попередніх періодах. 3. Визначення кола потенційних дебіторів та суворе планування дебіторської заборгованості підприємства на майбутні періоди. 4. Оптимізація структури дебіторської заборгованості підприємства. 5. Постійний моніторинг дебіторської заборгованості. 6. Визначення можливості застосування кредитної політики щодо окремих покупців продукції та формування її принципів і умов. 7. Прискорення процесу погашення дебіторської заборгованості за допомогою сучасних форм її рефінансування. 8. Здійснення ефективного контролю за формуванням та погашенням дебіторської заборгованості підприємства. 9. Розрахунок розміру резерву сумнівних боргів. Важливим моментом в управлінні дебіторською заборгованістю на підприємстві ЗАТ «Оболонь» є підвищення її якості, чого можна досягти шляхом: всебічного оцінювання фінансового стану потенційних дебіторів, їх платоспроможності, репутації, терміну існування, диверсифікації клієнтури; визначення максимальної суми боргу в цілому та на одного клієнта (лімітування дебіторської заборгованості); використання різних форм забезпечення повернення боргу (застава, страхування, гарантії банків або третіх осіб, оформлення забезпеченим векселем тощо). Процес управління дебіторською заборгованістю на підприємстві ЗАТ «Оболонь» необхідно проводити за наступною схемою (рис. 3.1) Рис. 3.1. Процес управління дебіторською заборгованістю на підприємстві ЗАТ «Оболонь» Менеджери здійснюють пошук клієнтів, збирають замовлення, відстежують оплату продукції, моніторинг закріплених за ними районів. При відсутності реагування агента зовнішнього середовища – покупця на роботу агентів внутрішнього середовища – юридичного відділу та менеджерів з продажу, юрисконсультом повинна оформлятися претензія з позовом до господарського суду. Дана процедура дозволяє фінансово – економічному відділу спрогнозувати майбутні грошові потоки та сформувати звіт «Рух грошових коштів на плановий період». Ефективне управління дебіторською заборгованістю на підприємстві ЗАТ «Оболонь» повинно ґрунтуватися на розробленій кредитній політиці підприємства. Кредитну політику слід розглядати як стандартний набір процедур для того, щоб прийняти рішення, які з клієнти повинні отримати комерційний кредит і на яких умовах, забезпечити дотримання умов кредиту та визначення умов надання знижки. Кредитна політика підприємства передбачає вирішення таких питань: – термін і обсяг надання кредиту; – розмір знижки. Зрозуміло, якщо підприємство вимагає швидкої оплати за відвантажену продукцію, то зменшуються витрати на обслуговування дебіторської заборгованості, зменшується ризик виникнення безнадійної дебіторської заборгованості, збільшується дохідність і прибутковість підприємства. Але реалізація підприємством такої агресивної політики щодо дебіторів у майбутньому призведе до зменшення покупців і, відповідно, дохідності і прибутковості. І навпаки, надання економічно необґрунтованих знижок, чітко невизначені терміни кредитування у короткотерміновому періоді приведуть до збільшення обсягів продажів і доходу. Проте, у довготерміновому періоді така кредитна політика зумовить зростання безнадійної дебіторської заборгованості, збільшення витрат на повернення коштів, зменшення дохідності і прибутковості. Підприємство повинно розробити збалансовану кредитну політику щодо своїх покупців. На формування кредитної політики підприємства впливають такі фактори: − купівельна спроможність споживачів продукції, яка залежить від загальної економічної ситуації; − кредитоспроможність дебітора; − стабільність фінансового ринку; − кон’юнктура товарного ринку; − конкурентоспроможність продукції підприємства; − економічна можливість підприємства інвестувати кошти у поточну дебіторську заборгованість; − здатність підприємства нарощувати обсяги виробництва продукції за умови реалізації у кредит. У процесі формування кредитної політики перед менеджментом підприємства визначається завдання, суть якого у прийнятті рішення щодо вибору між додатковим прибутком від збільшення обсягів продажу і можливими витратами, що пов’язані із збільшення грошових коштів інвестованих у дебіторську заборгованість. Оптимальна кредитна політика полягатиме у розширенні комерційного кредиту доти, доки додатковий прибуток від збільшення обсягів продажів не буде дорівнювати прибутку, необхідному для покриття витрат за додатковою дебіторською заборгованістю, необхідною для досягнення такого обсягу продажів. Важливим інструментом в процесі управління дебіторською заборгованістю є надання знижок клієнтам. Знижки клієнтам надаються у таких випадках: − здійснення передоплати або швидкої оплати за продукцію (використовується підприємством при дефіциті грошових коштів); − купівлі великих обсягів продукції; − купівлі продукції нижчої якості, а також з метою залучення нових клієнтів, підтримання ділових стосунків з давніми клієнтами або з тими, що є «цінними» для підприємства. Швидка оплата за продукцію вивільняє кошти, які можуть бути знову інвестовані у виробництво тобто, збільшуються дохідність і прибутковість підприємства. Проте, розмір знижок не повинен перевищувати вигод від швидкої чи попередньої оплати. Оцінимо вплив запропонованих заходів на структуру активів підприємства ЗАТ «Оболонь». Попередній перегляд інвентаризаційних відомостей дозволив виявити: 1) наявність неактивних основних засобів (застаріле обладнання в цеху №2 на суму 167 тис. грн.); 2) наявність повністю зношених основних засобів в цеху №1, первісна вартість яких складає 525 тис. грн. За оцінкою завідуючого складом дані основні засоби, а також металобрухт від демонтажу зношених, можуть бути реалізовані за 90 тис. грн. При підвищенні вимог кредитної політики ЗАТ «Оболонь», зокрема зниження термінів комерційного кредитування на 5 діб, можна очікувати зниження строку повернення дебіторської заборгованості на 5 діб, що в свою чергу зменшить обсяг дебіторської заборгованості. Зведені розрахунки приведено в таблиці 3.1. При розрахунку дебіторської заборгованості використане значення обсягу виручки 2010 року. Таблиця 3.1 Оцінка впливу запропонованих заходів на структуру майна ЗАТ «Оболонь» № Показник Факт 2010 Після впровадження заходів Абсолютне відхилення 1 Середній термін обороту дебіторської заборгованості 78 73 -5 діб 1 Коефіцієнт оберненості дебіторської заборгованості 4,59 360 / 73 = 4,93 +0,34 2 Дебіторська заборгованість 699333 = 3209382 /4,93 = 650990,3 -48342,7 3 Грошові кошти 48143 = 48143 + 90 + 48342,7 = 96575,7 + 48432,7 4 Група активів А1 48143 48233 + 48432,7 5 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,024 = 96575,7 / (396337 + 1001490) = 0,069 +0,045 Отже, за рахунок проведених заходів можна скоротити рівень дебіторської заборгованості, збільшити обсяг вільних грошових коштів на рахунку, та хоч і не значно, але підвищити рівень ліквідності підприємства. При систематичному виконанні зазначених у таблиці 3.1 заходів вплив на ліквідність буде більш значним.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації. Затверджено Наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України від 26.01.2001 N 49/121, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 лютого 2001 р. за N 121/5312). (Публікації документа: Офіційний вісник України вiд 02.03.2001 - 2001 р., № 7, стор. 190, стаття 290. 2. Білик М.Н. Удосконалення методичних підходів до аналізу фінансового стану підприємства.//Економіка підприємства. 2001р. №11, с. 27-34. 3. Ванькович Д. Удосконалення системи управління фінансовими ресурсами промислових підприємств // Фінанси України. - 2002 - № 7.. 4. Ефимова О. В. Финансовый анализ. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Бухгалтерский учет,2004. 5. Економіка підприємства: Підручник/ За ред. С. Ф. Покропивного. — К.: КНЕУ, — 1999. 6. Економічний аналіз: Навчальний посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк та ін.; За ред. акад.. НАНУ, проф.. М.Г. Чумаченька. – Вид. 2-ге перероблене і доповнене – К.: КНЕУ, 2003. – 556с. 7. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: навчальний посіб. - К.: МАУП, 2000. -152 с. 8. Житна І. П. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств. — К.: Вища шк., 2001. 9. Іваненко В.М. Курс економічного аналізу: Навчальний посібник – 4-те видання, виправлене і доповнене – К.: Знання, 2004. – 190с. 10. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 224с. 11. Ковалев В. В. Финансовый анализ: методы и процедуры. — М.: Финансы и статистика, 2001. 12. Котляр М.Л. Оцінка фінансової стійкості підприємства на базі аналітичних коефіцієнтів. // Фінанси України. – 2005. – № 1. – С. 113-117 13. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навчальний посібник. – К.КНЕУ, 2004. – 365с. 14. Оніщева Н. Аналітичні підходи до оцінки ефективності діяльності підприємств // Економіст. – 2000. - №12. – ст..44-47 15. Сокириська І.Г. Діагностика фінансового забезпечення діяльності підприємства // Фінанси України, № 1, с. 88 16. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – К.: Ельга, Ніка-Цент, 2002. – 360с. 17. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 460 с. 18. Фінансовий менеджмент:Навч.-метод. Посібник для самостійного вивчення дисципліни / А.М.Поддєрьогін, Л.Д.Буряк, Н.Ю. Калач та ін.-К.:КНЕУ,2001.-294 с. 19. Финансовый менеджмент: теория и практика:Учебник для вузов/ Cтоянова Е.С.: 4-е изд,-М.:Перспектива,1999-656с. 20. Хедервин Карпо. Фінансово -економічний аналіз діяльності підприємств / Під ред. Ю. Н. Воропаева.- М.: Фінанси і статистика, 1996. 21. Хедферт Эрик. Техніка фінансового аналізу: Пер. с англ. / Під ред, Л. П. Бєлих.- М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. 22. Чебан Т.М., Калінська І.В., Дмитрієнко І.О. Теорія економічного аналізу. – Київ, 2003. – 214 с. 23. Чернелевський Л.М. Економічний аналіз на підприємствах промисловості і торгівлі. Підручник. – К., 2003 – 312с.