Загальне уявлення про дидактику. Основні категорії дидактики. Принципи навчання

Содержание: ВСТУП 3 1. Загальне уявлення про дидактику 4 2. Основні категорії дидактики 5 3. Принципи навчання 8 ВИСНОВКИ 19 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 20

Вступление: Дидактика – один із розділів педагогіки, який вивчає закономірності засвоєння знань, умінь і навичок, формування переконань; визначає обсяг і структуру змісту освіти, вдосконалює методи й організаційні форми навчання, вплив навчального процесу на особу. Дидактика - галузь педагогіки, яка досліджує теоретичні та методичні основи навчання, тобто процес взаємодії вчителя та учня, в результаті якого учень засвоює знання, набуває вмінь і навичок, а вчитель застосовує викладання - організація та управління вчителем пізнавальної діяльності учнів. Вперше термін «дидактика» з’явився у творі Яна Амоса Коменського «Велика дидактика», який стверджував, що дидактика – це універсальне мистецтво навчання всього і всіх. На сьогодні дидактика відповідає на три питання: 1) коли навчити? (зміст освіти) 2) як навчити? (методи і принципи) 3) як вчитися? (методи і прийоми самостійної діяльності) Дидактика науково обґрунтовує зміст, методи і форми навчання. Об’єктом дидактики є навчання як вид діяльності. Функції навчання: 1) теоретична (діагностична і прогностична); 2) практична (нормативна, інструментальна).

Выводы: Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Дидактика - це наука про викладання і навчання, яка визначає методи, організаційні форми і засоби, що забезпечують здійснення запланованих змін в учнях чи студентах. При такому розумінні дидактика є однією з педагогічних наук, які вивчають питання виховання з метою формування особистості у відповідності з соціально прийнятими нормами. Основними категоріями дидактики є: навчання, освіта, викладання, учіння, знання, уміння, навички, закономірності, принципи, форми, методи навчання. Навчання – процес взаємодії вчителя та учня, в результаті якого учень засвоює знання, набуває вмінь і навичок. Учитель може навчати учнів безпосередньо або опосередковано – через систему завдань. Метою Освіта – процес засвоєння систематизованих знань і формування на їх основі світогляду, розвитку пізнавальних сил (мислення, уяви, пам’яті тощо) та результат цього процесу – досягнення певного рівня освіченості. Дидактичні принципи й методи навчання: принцип систематичності; принцип послідовності; принцип доступності; принцип активності; принцип наочності. Методом навчання, виходячи із цих принципів, є спосіб подачі інформації до органів почуттів людини: словесні: усні або письмові, почуттєві: наочні, звукові, дотикальні, практичні. У педагогічній діяльності частіше використовуються наступні методи навчання: проблемно-пошукові; квазідослідницькі; творчі; розвиваючі й націлені на саморозвиток; пояснювально-ілюстративні; репродуктивні; програмованого навчання; ігрові; діалогічні; метод проекту; інформаційні та ін.

Литература: 1. Карелова Е.И. Опыт разработки методических и дидактических материалов. – К.: Высшая школа, 2002. 2. Митина Л.М. Учитель как личность и профессионал. – М.: Сфера, 1999. 3. Сапожникова О. Готовимся к занятию // Сентябрь, 2005, №8. 4. Сутність і завдання дидактики, її основні категорії // http://ped.sumy.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=38&Itemid=11 5. Сучасні методи та технології навчання // http://rstu.rv.ua/pages/goncharov/documents/m0307.doc