Державне регулювання доходів населення

Содержание:ЗМІСТ ВСТУП 3 Розділ 1. Теоретико-методологічні підходи до аналізу державного регулювання доходів 5 1.1. Складові державної політики регулювання доходів 5 1.2. Особливості формування державної політики доходів на основі нормативно правових актів 8 1.3. Класифікація доходів населення. Фактори та джерела формування 12 Розділ 2. Аналіз сучасного рівня та динаміки доходів населення 17 2.1. Тенденції у сфері доходів населення України 17 2.2. Порівняльна характеристика залежності рівня доходів від стану економіки України 20 Розділ 3. Напрями підвищення життя населення України 25 3.1. Шляхи підвищення рівня життя в Україні 25 3.2. Напрями посилення ролі заробітної плати та інших видів стимулювання у механізмі оцінки високоякісної праці 27 3.3. Досвід регулювання доходів у країнах з розвиненою економікою та в перехідній економіці 30 ВИСНОВКИ 35 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 37  

Вступление: ВСТУП Формування нової концепції державного управління у сфері соціального захисту населення, особливо в умовах обмежених ресурсів, вимагає наукового обґрунтування й удосконалення механізмів державного управління перебудовою сфери соціального захисту населення відповідно до суспільних потреб, міжнародних норм і стандартів. Реформування державного управління у сфері соціального захисту населення стосується як центральних, так і місцевих органів виконавчої влади. Проблема полягає в тому, щоб оптимально поєднувати локальні й загальнодержавні інтереси, проводити конкретну соціальну політику на місцях. У цьому процесі важливим є визначення ролі вищих державних органів у сфері соціального захисту, теоретико-правових засад діяльності органів виконавчої влади в реалізації соціальної політики держави, наданні соціальних послуг. Останнім часом все більше українських вчених, серед яких В.О.Василенко, В.В.Цвєтков, Г.В.Щокін та ін., зосереджують увагу на тому, що управлінська діяльність, яка здійснюється в соціальній сфері, є соціальним управлінням. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних аспектів державного регулювання населення. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: 1. Вивчити складові державної політики регулювання доходів. 2. Дослідити особливості формування державної політики доходів на основі нормативно правових актів. 3. Визначити класифікацію доходів населення. Фактори та джерела формування. 4. Проаналізувати тенденції у сфері доходів населення України. 5. Провести порівняльну характеристику залежності рівня доходів від стану економіки України. 6. Визначити шляхи підвищення рівня життя в Україні. 7. Узагальнити напрями посилення ролі заробітної плати та інших видів стимулювання у механізмі оцінки високоякісної праці. 8. Охарактеризувати досвід регулювання доходів у країнах з розвиненою економікою та в перехідній економіці. Об’єктом дослідження виступають доходи населення. Предметом дослідження – процес державного регулювання населення. В роботі використовувалися наступні методи дослідження: діалектичні методи наукового пізнання, системне бачення ролі доходів населення у сукупності відносин відтворення трудового потенціалу України, також спеціальні методи дослідження, зокрема метод факторного аналізу причинно-наслідкових залежностей – при оцінці тенденцій у розвитку номінальних та реальних доходів населення в залежності від стану економіки; балансовий метод – при аналітичному дослідженні грошових доходів і витрат населення та їх основних складових; статистичний метод (у тому числі групувань, зіставлень, графічний, табличний) – при розробці схем, графіків, таблиць. Структурно робота складається з трьох основних розділів які мають підрозділи, висновків та списку використаних джерел.

Выводы: ВИСНОВКИ Таким чином на основі вище викладеного можна зробити наступні висновки. У сучасних умовах державне регулювання доходів є складовою частиною відтворення. Воно вирішує задачі, наприклад, стимулювання економічного росту, заохочення прогресивних зрушень у галузевих і регіональних структурах, підтримки експорту, регулювання зайнятості, оподатковування, цін і т.д. Конкретні напрямки, форми, масштаби державного регулювання доходів визначаються характером і гостротою соціально-економічних проблем в окремих країнах і в конкретні періоди. Державне регулювання доходів являє собою систему заходів і норм законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру, що здійснюється державними установами і громадськими організаціями з метою стабілізації доходів і їхнього зростання в залежності від зміни соціально-економічних умов розвитку суспільства. Воно спрямоване на створення умов, що сприяють нормальному відтворенню робочої сили і її розвитку. На формування доходів впливають такі фактори: - нівелюючі – складання заробітків сім'ї, пенсії пенсіонерів, які живуть в сім'ї і вносять свою пенсію в бюджет сім'ї, допомоги, що одержують члени сім'ї; - диференціюючі – наявність непрацездатних членів сім'ї, їхня кількість у сім'ї, співвідношення працюючих і непрацюючих членів сім'ї. В свою чергу, на основі проведеного аналізу можна зробити висновки, що у 2010 році доходи населення збільшилися на 4101,21 млн.грн. Дане зростання відбулося за рахунок наступних статей: - прибуток та змішаний доход (відповідно на 5624,81 млн.грн.); - соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти (відповідно на 3128,5 млн.грн.). Незважаючи на зростання номінальної заробітної плати за всіма видами економічної діяльності, аналіз її структури свідчить про збереження значної міжгалузевої диференціації. Найвищий рівень оплати праці був зафіксований у фінансових установах. В той же час, середня зарплата у таких соціально важливих сферах, як охорона здоров’я та освіта, залишається на значно нижчому від середнього рівні Важливим напрямком підвищення рівня добробуту в Україні має стати: - покращення умов для підприємницької діяльності. Частка доходів від підприємницької діяльності у структурі грошових доходів населення в Україні є ще недостатньо високою порівняно з іншими країнами; - реформування пенсійної реформи; - підвищення соціальних гарантій; - матеріальне стимулювання.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Закон України „Про оплату праці” від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР.//В редакції Закону N 1096-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 6, ст.38. 2. Балтачева Н.А. Вплив економічної кризи на рівень доходів населення України //Вісник Хмельницького національного університету 2010. -№ 2 (Т.3). –С.129-133. 3. Богиня Д.П., Гріжнова О.А. Основи економіки праці. – К.: «Знання-Прес», 2001. – 313 с. 4. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор’єва М.І. Економіка праці й соціально-економічні відносини. – Київ: „Центр навчальної літератури”, 2004. – 440с. 5. Вардянин И. Предложения по совершенствованию системы нематериального стимулирования // Управление персоналом. – 2005. - № 4. – С.34-42. 6. Веретено Д. Мотивація по-українські // Менеджер по персоналу. – 2007.- №4. – С.47-49. 7. Гаврилюк Л. А. Економіка праці: Навчальний посібник. -Умань, 2004. - 386 с. 8. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Під-ручник. — К.: Знання, 2004. — 535 с. 9. Гриньова В.М., Шульга Г.Ю. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник / Харківський національний економічний ун-т. - Х.: ВД „ІНЖЕК”, 2007. - 288c 10. Державне регулювання економіки Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. — 5-те вид., стер. — К.:.Знання, 2006. — 213 с. 11. Державний комітет статистики Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/ 12. Дядик Т.В. Економіка праці та соціально-трудові відносини. — Полтава: ФОП Говоров С.В., 2008. — 344c. 13. Єщенко П.С., Палкін Ю.I. Сучасна економіка. Київ: Вища школа, 2005. - 327 с. 14. Ільїч Л.М. Ефективність відтворення трудового потенціалу України: монографія / Л.М. Ільїч. – К. : Енергія плюс, 2007. – 212 с. 15. Калина А.В. Економіка праці: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2004. – 272 с. 16. Карпіщенко О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч.посіб. для студ. вищ. навч. закладів. — Суми: Університетська книга, 2006. — 264с. 17. Качан Є.П., Дяків О.П., Надвиничний С.А., Островерхов В.М., Прохоровська С.А., Слівінська Н.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посіб. / Євген Петрович Качан (ред.). — К.: Знання, 2008. — 407с. 18. Крушельницька О.В. Мельничук Д.П. Управління персоналом: Навчальний посібник. –К., „Кондор”. – 2003. – 296 с. 19. Магура М., Курбатова М. Моральное стимулирование // Управление персоналом. – 2007. - № 13-14. – С. 361-384. 20. Матюха М.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посібник для дистанційного навчання. — К.: Університет „Україна”, 2007. — 306 с. 21. Новікова О.Ф. Соціальна орієнтація економіки: механізми державного регулювання: монографія / О.Ф. Новікова, С.М. Гріневська, Л.Л. Шамілева. – Донецьк : Ін-т економіки промисловості НАН України, 2009. – 220 с. 22. Петюх В.М. Ринок праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. Київ: КНЕУ, 2000. – 128с. 23. Статистичний щорічник України за 2008 рік / За ред. О.Г. Осауленка. – К.: Державне підприємство «Інформаційно-аналітичне агентство», 2009. – 566 с. 24. Струсевич О.С. Автореферат. Стимулювання трудової діяльності персоналу підприємства. Електронний ресурс. –Режим доступу: http://masters.donntu.edu.ua/2010/iem/strusevich/diss/indexu.htm 25. Сытник Н. Мотивационный подход к оценке карьеры // Управление персоналом. – 2008. - № 6. – С. 42-46. 26. Холод Н.М. Напрями підвищення рівня добробуту населення в Україні в контексті інституційних реформ. Електронний ресурс. –Режим доступу: http://docs.google.com/ viewer?a = v&q = cache: Z01FfjXx5wAJ: www.nbuv.gov.ua/ portal/chem_biol/nvnltu/19_7/212_Cholod_19_7.pdf 27. Цибін О.С. Шляхи вдосконалення державної політики доходів домашніх господарств в Україні. Електронний ресурс. –Режим доступу: http://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:2Y7tmbXFj7kJ:www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_ep/2010_4/files/EC410_39.pdf 28. Червінська Л.П. Економіка праці: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 216 с.