Контрольна робота з історії економіки та економічної думки Європейський університет 4 курс

Содержание: Вступ 3 1. Економічні погляди середньовіччя (Ібен Хальдун) 4 2. Передумови виникнення географічних відкриттів 5 3. Буржуазна революція в Англії 7 4. Особливості промислового перевороту у США 8 5. Розвиток політичної економії в Україні у середині 19ст. 10 7. Економічні наслідки Другої Світової Війни для Франції 13 8. Проголошення незалежної України, причини, наслідки 14 Висновок 17 Список використаної літератури 19

Вступление: В історіографії господарство Середньовіччя характеризується такими загальними ознаками: панування приватної власності, основою якої була земля у формі феода (умовно-службове спадкове надання), що дало назву системі господарства; монополія феодалів на землю, яка виявлялася у принципі "Немає землі без сеньйора"; умовний характер, ієрархічна структура земельної власності, що ґрунтувалася на васальних зв'язках; протиріччя між великою власністю на землю і дрібним селянським виробництвом; особиста, поземельна, судово-адміністративна і військово-політична залежність селянина від землевласника; рентна форма експлуатації феодальне залежного селянства; переважання натурального господарства та другорядна роль обміну; сеньйорія, ремісничий цех, торгова гільдія як головні господарські форми. Аграризація економіки зумовила назву Середньовіччя в науковій літературі "аграрна цивілізація". Розвиток господарства країн Європи епохи Середньовіччя пройшов три періоди. У ранньому Середньовіччі (V-Х ст.) сформувалися і утвердилися визначальні риси феодального господарства (період генези). XI—XV ст. — період зрілості феодального господарства в умовах внутрішньої колонізації, розвитку міст і товарного виробництва. У пізньому Середньовіччі (XVI — перша половина XVIII ст.) зароджувалися ринкові форми виробництва, з'явилися ознаки індустріальної цивілізації.

Выводы: Із соціально-економічного погляду Середньовіччя – це період загального занепаду (порівняно з античністю) суспільних інститутів та систем. Особливо це стосується раннього середньовіччя — так званих темних століть (VI—X ст.). Після соціально-політичної катастрофи VI ст., викликаної запеклими війнами, екстраординарними епідеміями (чума) і загальним погіршенням клімату (похолодання), господарські системи в Західній Європі занепадають. Погіршується структура харчування — різко зростає частка їжі рослинного походження, а тваринного — знижується. Скорочуються показники тривалості життя — середній очікуваний рівень знижується до 29—32 років, зростає дитяча смертність, зменшується частка літніх людей (віком понад 50 років) у складі населення, різко погіршуються фізичні параметри дорослих: середній зріст (близько 1,5 м), вага (близько 45—50 кг). Загальна чисельність населення Європи знижується до 25—30 млн. осіб (700 р.) і потім довго й болісно відновлюється, спочатку до 40—45 млн. (1000—1350 рр.)> а згодом до 70—75 млн. (1350—1500 pp.). У часи раннього середньовіччя занепадають міста та ремесла, наука й культура. Частка міського населення знижується до 3—4 % і лише до кінця періоду після так званих комунальних революцій вона досягає 12—15, а в окремих регіонах, наприклад у Північній Італії і Південній Німеччині, — 20 %. Багато господарських навичок античної епохи виявляються втраченими, відбувається деспеціалізація. Господарство середньовічної Європи має яскраво виражений натуральний характер. І лише потреба в якісних товарах, насамперед у зброї та предметах розкоші, підтримує кволу торгівлю з економічно розвиненішим у цей період арабським світом. Ці самі причини (поряд із відносним перенаселенням) штовхають західних європейців на хрестові походи, невдалі з військово-політичного погляду, проте з дуже позитивними для Європи економічними наслідками. Середньовічна станово-корпоративна система ведення господарства з опорою переважно на традиції та відтворення існуючого укладу (традиційний спосіб виробництва) в поєднанні з елементами командної (система влада — власність) і ринкової систем з домінуючою роллю сільського господарства й центральними розподільчими відносинами у формі ренти дістала назву системи феодалізму.

Литература: 1. Зінченко В.О., Калько І.В. Історія економічних вчень / Луганський національний педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка. — Луганськ: Альма-матер, 2005. — 111 с. 2. Клочко В.П., Гаркавко В.К. Історія економічних вчень. Історія економічних вчень в Україні і українська економічна думка: Курс лекцій для студ. ф-ту "Економіка і менеджмент" / Національний держ. ун-т харчових технологій. — К.: НУХТ, 2006. — 83 с. 3. Кругляк Б.А., Молчанов В.Б. Історія економічних вчень: Навч. посібник для студ. екон. спец. ін-тів. — Житомир: Інститут підприємництва та сучасних технологій, 2008. — 188 с. 4. Нестеренко О.П. Історія економічних вчень: Курс лекцій / Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП). — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: МАУП, 2005. — 132 с. 5. Петкова Л.О. Історія економічних вчень: Практикум / Черкаський держ. технологічний ун-т. — Черкаси: ЧДТУ, 2006. — 144 с. 6. Політична економія: Навчальний посібник / За ред. К.Т. Кривенка – К.: КНЕУ, 2007.– 198с. 7. Ревчун Б. Г. Історія економічних вчень: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. — Кіровоград: КДТУ, 2005. — 136 с. 8. Ткаченко А.А. Історія економічних вчень: Навч. посібник. — Запоріжжя: Дике Поле, 2007. — 574 с.