Выводы: Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення:
Міжнародний поділ праці, світовий ринок, світове господарство з їх основними компонентами і специфікою перетворилися в найважливіші чинники розвитку людства. У цих умовах особливого значення набуває міжнародна торгівля, розвиток її організаційних форм, зростання її обсягів. Важливе місце в організації діяльності міжнародних товарних ринків посідають біржа, аукціони, торги, ярмарки і виставки.
За своєю природою аукціон дуже складне, неоднорідне явище, яке необхідно розглядати з різних позицій, у тому числі й економічних. Якщо для юриста важливий, насамперед, організаційно–правовий механізм проведення торгів, то економісти приділяють більшу увагу економічній сутності, першооснові, цілеспрямованості цього механізму.
Міжнародні товарні аукціони є спеціально організованими, періодично діючими у певних місцях ринками, на яких шляхом публічних торгів у заздалегідь обумовлений час і в спеціально призначеному місці проводиться продаж попередньо оглянутих покупцем товарів, які переходять в його власність за умов пропозиції найвищої ціни.
За функціональною спрямованістю переважаюча більшість аукціонів є суто торговими фірмами, які мають відповідні приміщення, обладнання, кваліфікований персонал. У той же час деякі великі аукціони мають власне виробництво, на якому завершується процес підготовки товару до продажу (наприклад, вичинка сирих шкурок, що скуповуються у заготівельників, або сортування та пакування овочів, фруктів, квітів). Такі аукціони можна класифікувати як торговельно–виробничі.
Залежно від форми організації торгівлі аукціони поділяються на відкриті, з безпосередньою участю самих покупців, та закриті, в яких самі продавці і покупці не беруть участі, а їх доручення в межах визначених повноважень виконують брокери.
На деяких аукціонах використовується метод підвищення ціни, за умовами якого аукціонер поступово збільшує ціну, названу спочатку, доки не буде досягнутий найвищий рівень ціни, за якою і здійснюється операція купівлі–продажу. Аукціонні торги: підвищенням ціни називають «американськими».
У деяких країнах на аукціонах використовується метод зниження цін, який дістав назви «голландських». Суть даного способу полягає у такому: аукціонер призначає максимальну ціну, яка загорається на циферблаті, встановленому в аукціонному залі, знижуючи її до тих пір, доки один з учасників торгу не виявить свого бажання здійснити операцію купівлі шляхом натиснення кнопки, що знаходиться на закріпленому за ним місці.
У практиці сучасної міжнародної торгівлі торги займають особливе місце. Це змагальний спосіб купівлі і продажу товарів чи здавання підрядів на здійснення окремих робіт на певних умовах. Організація аукціонної торгівлі має певні особливості залежно від товару і практики, яка склалася в торгівлі конкретними аукціонними товарами. Залежно від характеру діяльності всі фірми, що здійснюють аукціонну торгівлю, умовно можна поділити на три групи: спеціалізовані; брокерсько–комісійні; аукціонні, які належать кооперативам або спілкам виробників. Основними предметами торгу на міжнародних аукціонах хутряні товари (у вигляді сировини та вже перероблених товарів), немита вовна, щетина, чай, тютюн, овочі, фрукти, квіти, риба, тропічні породи лісу, худоба, прянощі, антикваріат, витвори мистецтва та інші. Для таких товарів, як хутро, немита вовна, чай, тютюн, аукціон є найважливішою формою реалізації на міжнародному ринку. Наприклад, через міжнародні аукціони в США і Канаді реалізується понад 70 % усього хутра, що продається цими країнами, в Данії – 90 %, у Швеції і Норвегії – приблизно 95 %. Через міжнародні аукціони реалізується близько 70 % чаю, що продається на світовому ринку, 90–95 % немитої вовни, що експортується Австралією і Новою Зеландією.
За радянських часів застосування аукціонів в Україні було досить обмежене внаслідок панування адміністративно-командної економіки і властивого їй обмеження розподільчими засобами сфери товарно-грошових відносин. Після здобуття незалежності України та розвитку ринкової економіки аукціонна діяльність набула широкого розповсюдження в різних сферах. Так, аукціони відіграють важливе значення при приватизації державного майна. Введення землі в цивільно-правовий обіг зумовило зародження інституту земельних аукціонів. В останні роки активно проводяться аукціони з продажу природних ресурсів, ліцензій на здійснення деяких видів діяльності. Набувають поширення, так звані, «благодійні» аукціони. Широко застосовуються аукціони й у виконавчому провадженні при відчуженні майна боржника.
У сучасній міжнародній торгівлі спостерігається тенденція до падіння ролі аукціонів, що викликано цілим рядом причин. По–перше, посилення конкуренції зумовило динамічний розвиток прямих зв’язків між експортерами та імпортерами без використання посередницької ланки, перш за все брокерів–аукціонерів. По–друге, підвищення якості товарів і вдосконалення стандартизації сприяли розширенню товарних поставок рівномірнішої та гарантованішої якості, збільшенню обсягів продажу товарів на основі окремих договорів. По–третє, розробка асоціаціями торговців типових контрактів і вдосконалення механізму комерційного арбітражу призвели до зростання торгівлі на основі типових контрактів. По–четверте, значні додаткові витрати, пов’язані з розвантаженням, зберіганням, відправкою товару тощо, суттєво знижують ефективність експорту. По–п’яте, розвиток світової транспортної мережі і засобів зв’язку зумовив зростання визначеності термінів поставки, що знизило потребу в запасах як резерві. Тверда конкуренція в сучасному торговельному обороті в умовах кризи змушує підприємців шукати все нові способи підвищення ефективності свого бізнесу. Це стає можливим завдяки вдосконалюванню організаційної (внутрішньої) структури компанії, використання технічних нововведень, застосування нових або модернізації вже відомих моделей відносин із клієнтами. З’єднання цих методів найчастіше приводить до появи досить своєрідних бізнес-моделей. До їхнього числа варто віднести й інтернет-аукціони. Розвиток інформаційного посередництва відноситься до порівняно недавнього часу. Цьому сприяла поява засобів масової інформації, початок глобалізації світової економіки й формування фінансових ринків.
В умовах кризи аукціонні будинки почали проводити певні стабілізуючі заходи. Так, щоб звести до мінімуму свої втрати в 2009 році, аукціонні будинки прийняли ряд мір, включаючи скорочення чисельності персоналу (приміром, в Christie’s було звільнено близько 20% працівників). Крім внутрішніх мір, аукціони почали політику зниження резервних цін (у грудні 2008 року будинок Christie’s оголосив про скорочення резервних цін як мінімум на 10%). Продавці почали переглядати свої цінові діапазони, що привело до скорочення їхніх каталогів у кількісному й ціновому відношенні. Також значно знизилися цінові гарантії. У зв’язку із цим будинки Sotheby’s і Christie’s почали зазнавати труднощів із клієнтами, що поставляють їм виняткові шедеври. Найбільш постраждалими ринками є: Великобританія - втрати 1,9 млрд. доларів у порівнянні з 2008 роком, США - 1,6 млрд. доларів. Для порівняння, при попередньому краху ринку творів мистецтва, що відбулося в період з 1990 по 1992 рік, ціни на ринку знизилися в середньому на 44% і в 1998 році повернулися до стійкого росту. У другому й третьому кварталах 2009 року ціни почали стабілізуватися, і після жовтня 2009 р. на ринку виникло помірне пожвавлення.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що світова економічна криза, безумовно, вплинула на аукціони всього світу, що виразилося, головним чином, у зменшенні доходів, а також у скороченні персоналу найбільших аукціонних будинків світу.