Запорозьська Cіч - зародок козацької держави

Содержание: ВСТУП 3 1. ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА 5 2. ЗАПОРОЗЬКА СІЧ ЯК ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ КОЗАКІВ 18 3. СУД І СУДОЧИНСТВО НА ЗАПОРОЗЬКІЙ СІЧІ 23 ВИСНОВОК 34

Вступление: В середині ХVІ ст. у соціально;політичному розвитку України відбувалися складні і неоднозначні процеси. З одного боку – поглинання українських земель Польщею, посилення наступу на православну церкву та українську культуру, денаціоналізація старої еліти і перехід православних магнатів та шляхти у ворожий табір (йдеться про такі династії, як Вишневецькі, Острозькі, Сангушки та ін.), а з іншого – починається формування козацтва, яке врешті-решт перетворилося на виразника і захисника інтересів всього українського народу. Перші відомості в джерелах про українських козаків відносяться ще до кінця XV ст. Подільські козаки, наприклад, відомі з 80;х рр. Значний вплив на процес становлення козацтва справляли два фактори: наявність кордону з Великим степом та влиття до лав козаків негербованої дрібної шляхти та бояр-слуг, позбавлених лицарських прав. Невичерпним джерелом поповнення козацтва були селяни і міщани. Важливим результатом еволюції козацтва стала Запорозька Січ, заснована у XVI ст. Саме вона виконувала роль осередку організованості, територіальної, військової, економічної та політичної бази козацтва. Виявляючи великі потенційні можливості і динамізм, козацтво формувало демократичні принципи своєї суспільно-політичної організації. Йдеться про заперечення феодальної залежності і станової нерівноправності; рівність у праві власності на землю й сільськогосподарські угіддя; можливість займатися промислами і торгівлею; вільний вступ до козацьких лав будь-якої особи, незалежно від станової чи етнічної приналежності; право участі в органах самоврядування. Українське козацтво виробило власний кодекс прав і вольностей, неписані етичні правила і правові норми, які визначали соціальний статус та моральні позиції козаків у суспільстві. Козацькі права забезпечували свободу від феодальних повинностей і податків, можливість мати власну адміністрацію, суд і володіти землею. Прагнення здобути козацьких прав та вольностей стає загальноукраїнським явищем. Тому вже на початку ХVІІ ст. до козаків нестримним потоком йшли люди. Запорозька Січ була не лише прихистком козацтва, а й прообразом майбутньої козацької держави, її зародком. Січ мала свій військово;адміністративний орган управління – кіш. Він формувався на основі права козаків обирати і бути обраними на керівні військово;адміністративні посади. Центральне місце в системі суспільних цінностей козаків мала колективна воля (воля Товариства Низового, громади, усього Війська Запорозького). Необхідно підкреслити, що на теренах Європи це був перший класичний випадок перетворення контреліти, групи, яка не належала до верхівки тогочасного суспільства, в еліту принципово нової як у соціально;економічному, так в етнічному плані держави. Актуальність теми роботі «Запорозька Січ - зародок козацької держави» обумовлена необхідністю дослідження історії становлення та розвитку нашої держави в повному її обсязі та в усіх її проявах. Знання історичних фактів дозволить створити уявлення про минуле нашої країни, розглянути основні історичні події, які мали місце на наших землях. У нових історичних умовах Україна потребує гідного вшанування та знання традицій минулого. Метою написання цієї роботи є дослідження Запорізької Січі як зародку козацької держави. Для досягнення поставленої мети слід вирішити наступні завдання: - визначити передумови виникнення українського козацтва; - розглянути Запорізьку Січ як військово-політичне об’єднання козаків; - дослідити суд та судочинство на Запорізькій Січі. Об’єктом дослідження є Запорізька Січ, а предметом – її зародження, розвиток та особливості існування.

Выводы: Отже, узагальнюючи вищевикладене вважаємо за доцільне зробити наступні висновки. 1. Українське козацтво - видатне явище в європейській історії. Слово «козак» тюркського походження, у перекладі воно означає «вільна людина». Унікальність українського козацтва полягає в тому, що воно стало окремим суспільним станом із визначеними правами й мало свою територію, незалежну від державної адміністрації. 2. Основними чинниками, які створювали умови для появи і формування козацтва, були: а) існування великого масиву вільної землі зі сприятливими для життєдіяльності умовами в порубіжні між хліборобською та кочовою цивілізаціями; б) досвід освоєння південних територій уходниками, бродниками та іншими; в) поява значної кількості людей, які внаслідок погіршення умов життя, зростання повинностей та податків, прагнули переселитися на нові землі у пошуках кращої долі. 3. Основними причинами виникнення козацтва були: а) зростання великого феодального землеволодіння, що розпочалося з XV ст. і підштовхнуло процес господарського освоєння та колонізацію нових земель; б) посилення феодальної експлуатації з боку польських і литовських феодалів, шляхти, прогресуюче закріпачення селян; в) політика полонізації українського народу, наступ католицької церкви на права православної, посилення релігійного гніту українців; г) зростання зовнішньої загрози, нагальна потреба захисту від турок і кримських татар. 4. Ще за часів Русі (Київської Русі) літописи згадували про існування на кордоні руських земель і кочового Степу бродників і берладників - вільних людей, які не підкорялися князівській владі і жили, зокрема, за рахунок здобичі від набігів на половців і візантійські володіння. Однак надалі це традиційне для місцевого населення заняття було перервано татаро-монгольською навалою. Як нова соціальна верства суспільної ієрархії козацтво формувалося водночас зі шляхтою протягом 15-16 ст. Фактично майже до кінця 16 ст. термін «козацтво» фіксував не соціальний статус, а спосіб життя, рід занять. 5. Козацтво як соціальна верства населення не було однорідним: а) реєстрове (городове) козацтво - заможні, привілейовані козаки, які перебували на державній службі в Речі Посполитій; б) запорозьке (низове) козацтво - козаки, які проживали в пониззі Дніпра в межах військово-політичної організації Запорозької Січі; в) нереєстрове козацтво, яке виникло внаслідок самовільного «покозачення» і, не маючи офіційно визначеного статусу, вело козацький спосіб життя в прикордонних районах; г) паланкове козацтво; паланкові козаки - сімейні козаки, які проживали на хуторах і зимівниках, належали до певної паланки. 6. Незалежно від того, до якої верстви належали козаки, вони завжди боролися за свої одвічні права та привілеї-вільності: вільно обирати старшину, мати власний суд, не сплачувати податків, проживати на всіх державних і приватних землях, полювати і рибалити в пониззі Дніпра, варити пиво й виробляти горілку, не сплачуючи за це державні податки, вільно ділити спадщину померлих козаків, ходити в морські та сухопутні походи проти турків і татар, найматися на службу до іноземних монархів. 7. В умовах козацької республіки всі найважливіші справи, як воєнні (походи, оборона), так і мирні (мисливство, рибальство, промисли) вирішувалися, як правило, гуртом, групою. Тому індивідуальне сприйняття світу окремим козаком нівелювалося до групового світосприймання. Крім того, козаки кожне явище сприймали як конкретне, не абстрагувалися від нього. На цьому ґрунтувалася запорозька судова практика. В умовах запорозького життя ту практику пізнавали козацькі маси не з окремих карних предметів чи актів, а з цілої обставини.

Литература:  1. Абросимова С. В. Українське козацтво: Мала енциклопедія / С. В. Абросимова, П. Г. Александров, В.М. Андрєєв.- Запоріжжя: Прем'єр, 2002.- 568 с. 2. Антонович В. Б. Коротка історія Козаччини / Передм. І. І. Гли-зя.- К.: Україна, 2004.- 304 с. 3. Антонович В.Б. Про козацькі часи на Україні. - К.: Дніпро, 1991. - 238 с. 4. Апанович О. Петро Конашевич Сагайдачний // Літературна Україна. — 1990. — 16 серпня. 5. Багалей Д.И. Магдебургское право в городах левобережной Малороссии. – Журнал министерства народного просвещения, 1892 г., № 3, с. 1 – 55 6. Гамбург Л. Формування судової компетенції гетьмана і старшинських рад в козацькому судоустрої Війська Запорозького / Л. Гамбург // Право України. – 2005. – № 1. – С. 115–118. 7. Грабовський С. Нариси з історії українського державотворення /С.Грабовський, С. Ставрояні, Л.Шкляр.- К.: Генеза, 1995.- 608 с. 8. Грушевський М. Історія української козаччини // Вітчизна. - 1989. -№ 1-11. 9. Державно-правова еліта України. К. Видавництво "Логос Україна", 2009. - 200 с. 10. Історія держави і права України: Академічний курс: У 2-х т. /За заг. ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина. -. К. Основи. 2000. - Т. 1. - 576 с. 11. Історія України : Навчальний посібник / Бойко О.Д. - К.: Академвидав, 2006.- 686 c. 12. Лакизюк В.П. Полкові суди козацької доби та Гетьманської України (XVI–XVII ст.) / В.П. Лакизюк // Вісник Верховного Суду України. – 2006. – № 2. – С. 43. 13. Леськів Б. Звідки пішла Запорізька Січ // Молодь України. — 1997. — 22 квітня. 14. Литвин В. Історія України. Навчально-методичний посібник для семінарських занять. – К., 2006 – 460 с. 15. Магочій П.Р. Історія України / П.Р. Магочій. – К. : Критика, 2007. – 638 с. 16. Малик Я. Історія української державності Текст / Я. Малик, Б. Вол,. В. Чуприна . — Львів : Світ, 1995. — 248 с. 17. Миллер Г.Ф. Сочинения по истории России. Избранное – М.: Наука, 1996 – 448 с. 18. Остафійчук В. Ф. Історія України: Сучасне бачення. - Київ: Знання-Прес, 2006. - 422 с. 19. Полонська-Василенко Н. Історія України. У 2 т. — Т.1- К., 1992. — 640 с. 20. Салтовський О. І. Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки (від витоків до початку XX сторіччя). — К.: Вид. ПАРАПАН, 2002. — 396 с. 21. Семененко В.І. Історія України. – Харків: ВД «Школа», 2007 – 226 с. 22. Скальковський, А. О. Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького Текст : историческая литература / А. О. Скальковський. - Дніпропетровськ : Січ, 2003. - 678 с. 23. Смолій В. Українська козацька держава // Історія України, 1996 р. №4 24. Солдатенко В. Ф., Сиволоб Ю.В. Витоки української ідеї // Українська ідея. Історичний нарис / Солдатенко В.Ф., Крижанівський В.П., Левенець Ю.А. та ін. — К., 1995. — С. 17-32. 25. Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина XV — середина XVII ст.— К.: Видавничий дім "КМ Academia", 2000.— 300 с.: іл. 26. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій.-К., 1999.-480 с. 27. Щербак В.О. Запорізька Січ як фактор консолідації українського козацтва до середини XVII ст. // Укр. іст. журнал. – 1995. - № 5. – с. 69-77. 28. Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків / Д. І. Яворницький; пер. З рос. І. І. Сварника; упоряд. О. М. Апанович. – Л.: Світ, 1990. – 319 с. 29. Яковенко Н. Нариси історії середньовічної та ранньомодерної України / Н. Яковенко. – 2-ге вид., перероб. Та розшир. – К.: Критика, 2005. – 584 с.