Сутність та структура світового господарства

Содержание:Зміст Вступ 3 1. Cвітове господарство, його об'єктивні риси 5 2. Всесвітній характер сучасних продуктивних сил та економічного прогресу 21 3. Інтернаціоналізаця виробництва і світова інфраструктура 25 Висновок 31 Список використаної літератури 32  

Вступление:Вступ Сучасне світове господарство є складною системою, глобальним економічним організмом, який функціонує та розвивається відповідно до об’єктивних економічних законів ринкової економіки, в тому числі законів-тенденцій. Поглиблений розвиток усіх чинників, що зумовлюють розвиток світового господарства, вказує на те, що цей процес ще не завершився. В глобалізації беруть участь усі країни, в тому числі розвинуті, ті, що розвиваються, країни з перехідною економікою, зокрема Україна. Світове господарство (світова економіка) є відображенням господарської структури сучасної цивілізації, втіленням її господарської єдності, що складається в наслідок невпинного поглиблення міжнародних економічних відносин. Становлення світового господарства як цілісної системи найповніше виявляється в процесах інтернаціоналізації виробництва і обігу, транснаціоналізації та глобалізації економічного розвитку. Новітні ресурси і комунікації виступають головною детермінантою зближення економічних форм життя народів і держав. Але існують і розбіжності між ними. Водночас світове господарство вирізняється надзвичайною строкатістю за якістю своїх підсистем та окремих елементів і суб’єктів. У його надрах визрівають та загострюються глибокі суперечності. На думку деяких учених, таке співіснування економічних форм життя народів і країн є не кращим планетарним варіантом, особливо для країн з перехідною економікою, країн, що розвиваються, оскільки зближення рівня економічного розвитку з розвинутими державами не відбувається. Навпаки, катастрофічно збільшується розрив між ними. У цих умовах виникла необхідність формування відповідних механізмів для координації та регулювання на найвищому міжнародному рівні. Трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні, об’єктивно вимагають узгодження національної економічної політики, ринкових перетворень зі світовою системою економічних координат. Передусім це стосується структури економіки, стандартів продуктивності та якості, рівня людського розвитку конкурентоспроможності товарів і послуг, науково-технічного, інфраструктурного та інституціонального забезпечення ринкових реформ, як основи поступового й неухильного інтегрування вітчизняного господарства в регіональні й глобальні системи. Особливої актуальності ці проблеми набувають у зв’язку з приєднанням України до Світової організації торгівлі та з поглибленням співпраці з Європейським Союзом.  

Выводы:Висновок Отже, в сучасних умовах світове господарство охоплене глобальною економічною кризою, яка не має тимчасового короткострокового характеру. Подолання кризи потребує глибинної структурної перебудови основ світової економіки, фінансової системи, виробничих відносин і зміни технологічного укладу глобалізованого суспільства, що потребує глибоких досліджень в руслі вимог нової цивілізаційної методології ХХI століття. Ці процеси впливають на керованість ринкових перетворень в Україні. Система міжнародних відносин світового господарства, до якого інтегрується Україна, потребує вирішення ряду проблем: будувати свою стратегію на оновленні технологій на інноваційній основі; зростанні інноваційно-активних підприємств; створення ТНК; на готовності конкурувати, оскільки конкурентоспроможність економіки певною мірою визначає позиції України на зовнішньому ринку; на реальному розумінні свого національного середовища і шляхів його поліпшення. Необхідно сконструювати гнучкий і динамічний механізм, що регулював би інтеграцію економіки України у світовий ринок, зробив би її відкритою для зовнішнього світу. Доцільно визначитися, які галузі і виробництва будуть складати профіль міжнародної спеціалізації України і стимулювати їх методами ринкової економіки. Тенденція до посилення відкритості економіки України має зберігатися, але у поєднанні з політикою захисту національного виробника і внутрішнього ринку від несприятливих зовнішніх впливів.  

Литература:Список використаної літератури 1. Авраменко І.М. Тенденції розвитку світового господарства: стан і перспективи // Економіка і регіон № 1 (20) – 2009 – С. 87-90 2. Бєляєв О. О. Політична економія: навч. посіб. / О. О. Бєляєв, А. С. Бебело – К. : Київ. нац. екон. ун-т, 2001. – 328 с. 3. Економічна енциклопедія. Т. 1. – К., «Академія», 2005. – С. 330, 473. 4. Економічна енциклопедія. Т. 3. – К., «Академія», 2006. – С. 164 5. Козик В.В. Міжнародні економічні відносини Навч. посібник / В.В. Козик, Л.А. Панкова, Н.Б. Даниленко. - К.: Знання-Прес, 2002. - 406 с 6. Мочерний С.В. Економічна теорія. Навч. посібн. – К., «Академія», 2005. – 560 с. 7. Мочерний С.В. Світове господарство в умовах глобалізації : монографія / С.В. Мо-черний, Я.С. Ларіна, С.В. Фомішин. – К. : Вид-во "Ніка-Центр", 2006. – 200 с. 8. Основи економічної теорії. За ред. проф. Ю.В. Ніколенка. – К., ЦУМ, 2008. – 482 с. 9. Політична економія. За ред. д.е.н., проф. Рибалкіна В.О., д.е.н., проф. Бодрова В.І. – К., «Академія», 2007. – 542 с. 10. Ревенко Л.С. Сегрегація товаропотоків у світовій торгівлі продовольством // Аграрна наука. – 2003. – № 9. – С. 2-9. 11. Світова економіка. Підр. за ред. А.С. Філіпенко, В.С.Будкіна, О.І. Рогача та ін. – К., «Либідь», 2007. – 368 с.. 12. Світова економіка. Підр. за ред.. А.С. Філіпенко. О.І. Рогача, О.І. Шниркова та ін. – К., «Либідь», 2006. – 412 с. 13. International Trade Statistics 2009 Електронний ресурс / World Trade Organization. - Switzerland. - 2009. - 249 p. - Режим доступу до звіту: http://www.wto.org/english/res_e/statis_e/its2009_e/its2009_ e.pdf. 14. UNCTAD Handsbook of Statistics Електронний ресурс /United Nations UNCTAD. - Режим доступу до звіту: http://stats.unctad.org/Handbook/TableViewer/tableView.aspx?ReportId=1930.