Облік формування та зміст статутного капіталу

Содержание:Вступ 3 1. Основи організації обліку статутного капіталу 5 2. Облік формування та змін статутного капіталу підприємств 9 Висновок 14 Список використаної літератури 16

Вступление:Поступовий перехід України від централізованої планової системи господарювання до ринкової по-новому порушує питання про методи ведення економіки підприємства. Традиційні структури й уклади міняються. В даний час керівники підприємства, вивчаючи і формуючи те, що називається цивілізованими формами ринкових відносин, стають своєрідними "архітекторами" розвитку нових господарських зв'язків і методів ведення економіки підприємства. В умовах ринку постійно виникають питання, що вимагають рішення. Успіх підприємства визначається як загальними умовами господарювання, так і умінням керівника ефективно використовувати виробничі фактори. Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизняних підприємствах відіграє фінансовий облік, аналіз та аудит, які відповідають за відбір, оцінку та інтерпретацію фінансових, економічних та інших даних, що впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень. Неодмінною складовою переходу України до ринкових відносин є створення нових підприємницьких структур та приватизація підприємств. Цей перехід зумовив еволюцію відносин власності і типів суб’єктів господарювання в напрямку забезпечення їх розмаїття. Процеси ринкових перетворень привернули суттєву увагу до дослідження теоретичних та практичних проблем подальшого розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств як державного, так і приватного сектора економіки України. Згідно Господарського Кодексу України (Верховна Рада України вiд 16.01.2003 № 435-IV) підприємство – самостійний господарюючий суб'єкт, що має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку та комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку (доходу). Підприємство як самостійна господарська одиниця має права юридичної особи, тобто має право вільно розпоряджатися майном, отримувати кредит. Воно має розрахунковий рахунок у банку, де знаходяться грошові кошти, що використовуються для розрахунків з іншими підприємствами, працівниками. Створення підприємства, як юридичного суб'єкта починається з формування його початкового капіталу і закріплення цього факту чинними установчими документами. Слід звернути увагу, що для здійснення господарської діяльності (виробництва продукції, виконання відповідних робіт і надання послуг) підприємству необхідно мати цілий комплекс матеріальних, технічних, технологічних та інших засобів і грошових коштів. При цьому в господарській діяльності підприємства складається певне співвідношення між цими складовими. Тому можна дійти висновку, що капітал має властивості відображатися у виробленій продукції. При цьому вироблена продукція формується за участю різних складових капіталу.

Выводы:Підприємство – це самостійний господарюючий суб'єкт, що має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку та комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку (доходу). Створення підприємства, як юридичного суб'єкта починається з формування його початкового капіталу і закріплення цього факту чинними установчими документами. Згідно П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал” власний капітал – це сукупність матеріальних цінностей, грошових коштів, фінансових інвестицій і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення підприємством виробничої або іншої комерційної діяльності. Власний капітал може утворюватись двома способами: 1) грошовими внесками та іншими активами власників підприємства; 2) методом накопичення суми доходу, що залишається на підприємстві. Основним елементом власного капіталу виступає статутний капітал. Статутний капітал – це сума. коштів, внесена засновниками (власниками підприємства). Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю, командитного товариства, повного товариства, товариства з додатковою відповідальністю формується за рахунок внесків його учасників та засновників. Додатковий капітал складається з емісійного доходу, тобто доходу, одержаного від розміщення акцій власної емісії (або паїв) за цінами, які перевищують номінальну вартість; дооцінки активів; безоплатного одержання необоротних активів; іншого додаткового капіталу. Суми вилученого капіталу відображають вартість акцій власної емісії, які на даний момент не розміщені серед акціонерів. Вилучений капітал не впливає на суму власного капіталу. Він показує, що капітал належить підприємству, але не закріплений за конкретною фізичною особою (акціонером). Вилучений капітал повинен бути перепроданий або анульований.

Литература:1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996 – XIV. 2. Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку 5 „Звіт про власний капітал”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290 3. Інструкція № 291 “По застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій” затверджена наказом Мінфіна від 30.11.99 р. 4. Бутинець Ф.Ф., Олійник О.В. Організація бухгалтерського обліку. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 602 с. 5. Сопко В.В., Завгородній В.П. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу.: Підручник, - К.:КНЕУ, 2000 6. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Підручник, 3-тє видання, перероб. і доп. - К.:КНЕУ, 2000р.