Мала проза Ханіфа Курейші

Содержание:Зміст Вступ 3 Розділ І. Сутнісні характеристики малої прози як жанру 5 1.1 Стан дослідження жанру малої прози в літературознавстві 5 1.2 Поняття малої прози 9 Розділ ІІ. Творчість Ханіфа Курейші в контексті розвитку літературного процесу др. пол. ХХ ст. 12 2.1 Розвиток літератури другої половини ХХ ст. 12 2.2 Художньо-стильві особливості малої прози Ханіфа Курейші 20 Висновки 25 Список використаної літератури 27  

Вступление: Вступ Ханіф Курейші - автор легкий, розумний і смішний. На жаль, в нашій країні він мало кому відомий. Популярним став арт-хаусний блокбастер "Інтим" Патріса Шеро знятий за мотивами декількох розповідей Х. Курейші. А до популярного в Британії серіалу за книгою письменника, "Приміський Будда" (єдиний роман, перекладений на російську мову), заголовну пісню написав сам Девід Боуї. Серед інших творів Х. Курейші - "Кордон" (Borderline, 1981), "Лондон вбиває мене" (London kills me, 1991), "Передмістя і інші ігри" (Outskirts and Other Plays, 1992), "Чорний альбом" (The Black Album, 1995), збірки розповідей. Фільм за його сценарієм "Мій прекрасний прачечник" (My Beautiful Laundrette, 1984) став одним з найбільших міжнародних успіхів Британського телебачення і був номінований на "Оскар" за кращий сценарій. На сьогоднішній день відсутня чітка диференціація жанрових визначень малої прози авторів, немає повної і чіткої картини існування в англійській літературі другої половини XX століття такого різновиду малої прози, як новела. Все це додає особливу актуальність вивченню малих жанрів в позначений період. Об'єктом нашого дослідження є мала проза другої половини XX століття. Предметом вивчення є – твори малої прози Х. Курейші, що розглядаються з точки зору жанрової поетики. Основна мета роботи - виявити специфіку сучасної малої англійської прози другої половини XX століття. Мета обумовлює конкретні завдання роботи: - визначити жанрові особливості малої прози в англійській літературі другої половини XX століття та підкреслити динаміку розвитку жанрів малої прози; - охарактеризувати специфічні особливості творів Х. Курейші, встановити індивідуальне відображення ознак жанру в творчості письменників у зв'язку зі своєрідністю їх художнього методу. Методологічною основою дослідження є теоретичні розробки провідних вітчизняних учених проблем жанру (В.Кожінов, Л.Чернец, М.Петровський, Г.Поспелов, Б.Томашевський і ін.), художнього методу (В.Келдиш, З.Мінц, Е.Ермілова і ін.) і поетики (В.Віноградов, Б.Томашевський, Е.Мелетінський, Е.Душечкина). Головними методами дослідження є: порівняльно-історичний, соціокультурний методи в комплексі з порівняльно-стилістичним, стилістичним та історико-літературним.

Выводы: Висновки При розгляді сучасної британської малої прози ми зіткнулися з "різнобоєм" жанрових позначень. Зважаючи на той факт, що "чистих жанрів не буває" (Б.Г.Томашевський) і що "в XIX - XX ст. жанрові категорії втрачають чіткі контури, моделі жанрів в більшості своїй розпадаються" (Уеллек Р. і Уоррен О.), можна зробити наступні висновки. Кордон між двома різновидами "малого жанру" (новелла/розповідь) рухливий, інші твори поєднують в собі риси "розповідні" і "новелістичні"; світ з'являється перед нами і в драматичних протиріччях, і в ліричній цілісності. На відміну від розповіді, що висуває на перший план образотворчо-словесну фактуру оповідання і що тяжіє до розгорнутих характерів, новела є мистецтвом сюжету в найбільш чистій формі. Новелістичний сюжет побудований на різких антитезах і метаморфозах, на раптовому перетворенні однієї ситуації в прямо їй протилежну. Отже, новела і розповідь - два рівноправних, взаємодоповнюючих способу зображення життєвих подій, два різновиди єдиного жанру. Зараз термін "Short story" в англійській літературній практиці застосовний до всіх творів малої оповідної форми, що належать перу не лише англомовних, але і зарубіжних авторів. Саме в кінці XIX ст. сталося безумовне закріплення терміну "short story". Художній образ, змальований Х. Курейші в кінцевому випадку це явище життя, але перетворене в творчій свідомості письменника, знову створене у відповідності з його естетичними ідеалами, звільнене від несуттєвих нашарувань. Тому твір часто діє на людину сильніше, ніж та дійсність, яка стала предметом художнього зображення. Інтерес до малої прози в даний час виявляється в тому, що публікуються різні антології розповідей, що підтверджує не лише популярність жанру, але і бажання критиків, істориків і літературознавців, які є ініціаторами і укладачами подібних збірок розповідей, показати деяку еволюцію жанру, показати зміни в середовищі. Отже, у процесі художнього відображення дійсності Х. Курейші відбирає найбільш значні і характерні життєві явища, аналізує їх сутність і синтезує в образи у світлі свого естетичного ідеалу. Мала проза виражає ідеї, думки та почуття автора. Характер цих ідей, аспект художнього зображення життя людини в суспільстві залежать від позиції митця. Кожна людина тисячами ниток зв’язана з певним соціальним середовищем. Хоче вона того чи не хоче, усвідомлює вона те, чи не усвідомлює, але її погляди, смаки, ідеї та ідеали так чи інакше визначаються особливостями цього середовища.

Литература: Список використаної літератури 1. Дискуссия о постмодернизме // Вопросы литературы. – 1991. – № 11–12. – С. 20 – 22. 2. Ерофеев В.В. Поэтика и этика рассказа. В лабиринте проклятых вопросов. – М.: Просвещение, 1990. – 236 с. 3. Есин А.Б. Принципы и приёмы анализа литературного произведения. - М.: Флинта - Наука, 1999. – 222с. 4. Зверев А. XX век как литературная эпоха // Вопросы литературы. - 1992. - № 2. – С. 12 – 14. 5. Ивашева В.В. Литература Великобритании XX века.- М.: Худож. лит., 2000. – 320 с. 6. Курейши Х. Будда из пригорода. – М.: Издательство: Иностранка, 2002. – 464 с. 7. Курицын В. Постмодернизм: новая первобытная культура // Новый мир. - 1992. - №2. – С. 15 – 20. 8. Лотман Ю.М. Структура художественного текста // Лотман Ю.М. Об искусстве. – СПб.:Питер, 1998. – 400 с. 9. Никанорова Е.К. Малые жанры историко-повествовательной прозы в русской литературе XV1I1 века,- СПб.: Нева, 2004. – 300 с. 10. Николенко О.Н. Современная антиутопия. – Х.:Фолио, 1996. – 180 с. 11. Носов В. Литература и игра // Новый мир. - 1992. - №2. – С. 14 – 16. 12. Сиваченко Г.М. Постмодернізм і словацька проза 70-80-х років //Питання літературознавства. - 1996. - Випуск 3. – 200 с. 13. Скороденко В. "Золотой век " английской новеллы // Дом англичанина. Английская классическая новелла. - М.: Мысль, 2000. – 200 с. 14. Хамцев В.Е. Теория литературы.- М.: Просвещение, 1999. – 145 с. 15. Шестаков В.П. Английский акцент. Английское искусство и национальный характер. – М.: Изд-во Рос. гос. гум. ун-та, 1999. – 233 с. 16. Яковлев Д. Ю. Путь эстетизма // Зарубіжна література. – 2006. – №7. – С. 12 - 15.