Планування в системі охорони здоров’я України

Содержание:Вступ 2 Розділ 1. Необхідність планування на підприємствах медичної галузі України 4 1.1. Планування в системі охорони здоров’я України 4 1.2. Специфічні параметри роботи медичних підприємств та практика їх використання у обґрунтуванні господарських рішень 14 Розділ 2. Аналіз діяльності медичного підприємства 17 Розділ 3. Обґрунтування рекомендацій по підвищенню рівня планування на медичних підприємствах 20 3.1. Включення специфічних параметрів діяльності підприємства в економічну діагностику 20 3.2. Удосконалення методики планування на медичному підприємстві 24 Висновки 35 Список літератури 36

Вступление:Охорона здоров'я є найважливішим питанням соціального, культурного й економічного розвитку нашої країни. Після проголошення незалежності України перед міністерством охорони здоров’я постало завдання організації охорони здоров’я незалежної держави в умовах економічної кризи. Постала потреба у реформуванні галузі згідно нових економічних умов та розробка відповідного медико-санітарного законодавства. Охорона здоров'я – один із пріоритетних напрямків державної діяльності. провідним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони здоров'я, санітарного та епідемічного благополуччя населення є Міністерство охорони здоров'я України. Основними завданнями МОЗ України є: • забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони здоров'я, санітарного та епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення; • розроблення, координація та контроль за виконанням державних програм розвитку охорони здоров'я, зокрема профілактики захворювань, надання медичної допомоги, розвитку медичної та мікробіологічної промисловості; • організація надання державними та комунальними закладами охорони здоров'я безоплатної медичної допомоги населенню; • організація надання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях, здійснення в межах своєї компетенції заходів, пов'язаних з подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи; • розроблення заходів щодо профілактики та зниження захворюваності, інвалідності та смертності населення; • організація разом з Національною академією наук України, Академією медичних наук України наукових досліджень з пріоритетних напрямів розвитку медичної науки. Зберігши в цілому певні обсяги надання медико-санітарної допомоги, установи та заклади галузі в окремих регіонах припускаються збою. Тож, на порядку денному гостро стоїть питання перебудови. Стратегія реорганізації медичної допомоги, на думку керівників галузі, має йти в кількох напрямках. По-перше, слід проголосити профілактику та засади здорового способу життя головним змістом діяльності усіх установ та закладів. По-друге, необхідно сформувати нову систему управління галуззю, яка б ґрунтувалася на засадах ринкової економіки з використанням методів сучасного менеджменту. Створення умов для розвитку приватного сектора, впровадження засад сімейної медицини та медичного страхування як нових форм медико-соціальних та економічних відносин, організація раціональної системи медикаментозного та матеріально-технічного забезпечення, реформування медичної освіти дадуть у сумі можливість вивести галузь охорони здоров’я України на рівень розвинутих держав. Метою дослідження є розгляд та виявлення шляхів вдосконалення планування в системі охорони здоров’я України..

Выводы:В процесі написання роботи було досліджено таку планування охорони здоров’я. Під час дослідження були виявлені проблемні питання, які вимагали свого дослідження та викладені бачення щодо їх реалізації. Охорона здоров'я - система заходів, спрямованих на забезпечення збереження і розвитку фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя. Заходи охорони здоров’я забезпечуються в установах охорони здоров’я. Установи охорони здоров’я - підприємства, установи та організації (державні або приватні), завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров’я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників. Безпосередню охорону здоров’я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші установи охорони здоров'я.

Литература:1. Конституція України//ВВР -1994р. 2. Закон України «Про лікарські заходи»//ВВР 1996 р. 3. Белошапка В.А., Загорий Г.В., Усенко В.А. Стратегическое управление и маркетинг в практике фармацевтических фирм: Учебное издание / Под ред. В.А.Белошапки. – К.: РИА “Триумф”, 2001. – 368 с. 4. Битран Рикардо Спрос на медицинскую помощь и приоритезация в здравоохранении // Гл. врач. - 2002. - №11. - С.50-52. 5. Бреддик У. Менеджмент в организации: Учебное пособие. - М.: «Инфра-М», 1997. - 344с. 6. Вейлл Питер. Искусство менеджмента. -М Новости, 1993. -221с. 7. Винокуров В.А. Организация стратегического управления на предприятии. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1996 –160 с. 8. Вудкок М. , Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. -М. «Дело»», 1991. - 320с. 9. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник 2-ое изд., перераб. и доп. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. - 480 с. 10. Гордон Ю. Керівник в охороні здоров'я: моральні аспекти, стиль, методи // Ваше здоров'я.- 2002.- №. 46, 5 грудня.- С. 14. 11. Горохов Н.Ю., Малев В.В. Бизнес-планирование и инвестиционный анализ. – М.: Информационно-издательский дом Филинъ, 1998 – 208 с. 12. Гравин В. Дятлов В. Основы кадрового менеджмента - М 1996. - 608с. 13. Дубинин С. А., Гуров А. Н. Некоторые положения экономической теории развития здравоохранения // Эконом. здравоохранения.-2002.-№5-6.-С.29-32. 14. Енциклопедичний словник бізнесмена: Менеджмент, маркетинг, інформатика. /під заг. Ред. М.І. Мадаванова.-К.: Техніка, 1993.-856с. 15. Зигерд В., Ланг Л. «Руководство без конфликтов»: сокр. пер. с нем. -М.: Экономика,1990.-335с. 16. Канюка Г. Психологические особенности управленческой деятельности руководителей медицинских учреждений // Гл.врач. 2002. - №2. С.50-51. 17. Кораблев В. Н. Содержание экономического анализа в здравоохранении // Эконом. здравоохранения.-2002.-№4.-С.5-8. 18. Коротков С. Концепция менеджмента.: Учебное пособие. - 1996.-304с. 19. Котлер Ф. Основы маркетинга. – М.: Прогресс, 1990 – 734с. 20. Кудрин В.С., Лейзерман В.Г. Оценка производственной деятельности и мотивация труда в здравоохранении // Пробл.соц.гиг., здравоохр. и история ме-дицины.-2002.-№1.-С.18-21. 21. Кузьменко В.Г., Баранов В.В., Шиленко Ю.В. Здравоохранение в условиях рыночной экономики, М., 1994. 22. Куликов О. Лучше меньше, да лучше (размышления о проектах финан-сирования общеврачебных практик) //Мед. весник.-2002.-№13-14.-С.9. 23. Ладанов И. Д. Практический менеджмент. -М. 1995. -491 с. 24. Линденбратен А. Л., Гололобова Т. В. Участие населения в оплате меди-цинской помощи // Пробл.соц.гиг., здравоохр. и история медицины.-2002.-№1.-С.21-24. 25. Липсиц И.В. Бизнес-план – основа успеха. - М.: Машиностроение, 1992 – 80с. 26. Литвак А.И. Оценка финансового состояния стоматологических поли-клиник //Вісн. стоматології. -2002. -№1. -С. 34-36. 27. Литвинова О.Н. Управленческая роль руководителя системы здравоохранения // Вісн. соц. гігієни та організ. охорони здоров'я України.-2002.-№1.-С.80-83. 28. Литвинова О.Н. Функції менеджера в охороні здоров'я // Вісник соц. гігієни. та організ. охорони здоров'я України. - 2002. - №2. - С.94-95.