Вступление:Вступ
Платіжний баланс відіграє важливу роль у розробленні та реалізації валютної політики держави, яка безпосередньо впливає на стан економіки. Як модель зовнішньоекономічних зв'язків країни, він дає ґрунтовну інформаційну базу для оцінки стану та перспектив розвитку зовнішньоекономічних відносин. Зокрема, рівень та динаміка його збалансованості за звітний рік надають можливість визначити причини покращення/погіршення кон'юнктури валютного ринку та курсу національної валюти у відповідному році та ймовірну динаміку їх у подальшому, перспективні та проблемні галузі національної економіки, стабільність законодавчої бази, рівень довіри до вітчизняного політикуму. Ось чому слід ретельно планувати та аналізувати статті платіжного балансу, щоб спрогнозувати на перспективу джерела та обсяги надходження валютних коштів у країну та визначити ефективні напрямки витрачання їх за певний період.
Одним із наслідків світової фінансової кризи для України є погіршення стану її платіжного балансу, а точніше виникнення ситуації, коли платежі перевищують валютні надходження. В Україні спостерігається тривалий дефіцит поточного рахунку платіжного балансу, який за перші 2 місяці 2011 року становив 816 млн. дол. США (на відміну від профіциту в 304 млн. дол. США у відповідному періоді 2010 року). Формування такого значного дефіциту, навіть в умовах достатньо сприятливої зовнішньої кон’юнктури та високих темпів зростання експорту, було зумовлено суттєвим підвищенням обсягів поставок природного газу. Як і очікувалось, профіцит січня виявився тимчасовим явищем, і вже в лютому дефіцит зріс до максимального рівня з 2009 року (1.1 млрд. дол. США). У результаті, відновився тренд зростання кумулятивного за останні 12 місяців дефіциту поточного рахунку, що в лютому сягнув 4.0 млрд. дол. США (2.9% від ВВП).
Такий стан платіжного балансу потребує врегулювання, що можливо провести за допомогою корекції балансу або фінансування дефіциту балансу. Корекція поточного платіжного балансу є набагато складнішим завданням, ніж фінансування дефіциту, адже вона передбачає значно продуктивнішу працю чи зменшення витрат. Разом з тим суспільно-політична ситуація в країні призвела до зволікання й відкладання корекції, що разом із світовою рецесією стало причиною виникнення надто загрозливого стану – кризи платіжного балансу країни.
Отже, виникає потреба у визначенні джерел, за рахунок яких можна мінімізувати дефіцит платіжного балансу та сприяти оптимізації зовнішньоторговельного балансу регіонів України в умовах фінансової кризи.
До відомих науковців, які в своїх працях розглядали економічне призначення, складові частини та фактори впливу на платіжний баланс, можна віднести М.І.Савлука, С.І.Юрія, С.Л.Боринця, Л.Н.Красавіну, А.С.Філіпченка, Т.С.Шеремета, Є.С.Корнієнко, О. О. Резникова, О. В. Сніжко та ін.
Проблема державного управління платіжним балансом та державним боргом є недостатньо розробленою, оскільки в на¬вчальній літературі подаються визначення цих понять, структура, наприклад, платіжно¬го балансу, методи регулювання, але без взаємозв'язку з діяльністю конкретної дер¬жави в конкретний період часу. У вітчизняній економічній літературі досліджуються лише окре¬мі аспекти формування платіжного балансу України, однак автори не досліджують вза¬ємозв'язок складових платіжного балансу в рамках співпраці з МВФ.
Метою роботи є визначення ролі фінансово-предметної діяльності МВФ у регулюванні платіжного балансу країни. Відповідно до мети поставлені наступні завдання:
- охарактеризувати платіжний баланс та його складові;
- розглянути основні методи регулювання платіжного балансу;
- визначити сутність МВФ та його роль у фінансуванні економік країн;
- дослідити програми фінансування МВФ, їх сутність та умови;
- проаналізувати співпрацю МВФ з країнами світу;
- розглянути проблеми платіжного балансу України та співпрацю з МВФ;
- запропонувати напрями покращення стану платіжного балансу України.
Предметом дослідження є роль МВФ у регулюванні платіжного балансу України.
Об’єктом дослідження є платіжний баланс країни та його складники – торговельний баланс, поточний рахунок.