Особливості і оцінка ефективності реалізації державних програм зайнятості

Содержание:Зміст Вступ 3 Розділ 1. Теоретичні аспекти механізму реалізації державної програми зайнятості 5 1.1 Сутність, значення і механізм реалізації державної політики зайнятості 5 1.2. Особливості державної програми зайнятості в Україні 9 1.3. Підходи до оцінювання ефективності реалізації державної політики зайнятості 12 Розділ 2. Аналіз виконання державної програми зайнятості в Україні 16 2.1. Аналіз ефективності процесу виконання державної програми зайнятості 16 2.2. Аналіз нормативно-правової бази державної програми зайнятості 22 Розділ 3. Шляхи вдосконалення ефективності державної програми зайнятості 25 3.1.Пропозиції щодо вдосконалення змісту та оцінки її ефективності державної програми зайнятості 25 3.2. Рекомендації щодо організації реалізації державної програми зайнятості 28 Висновки 32 Список використаної літератури 34  

Вступление:Вступ Стан справ в сфері зайнятості є визначальним щодо існування й розвитку будь-якого суспільства. Саме тому органи й установи, для яких зайнятість є об'єктом управлінського впливу, несуть значну відповідальність за процеси, що відбуваються в цій сфері. З огляду на те, що ключова роль в регулюванні процесів на ринку праці належить державній службі зайнятості, важливим є підвищення ефективності її діяльності на основі встановлення зворотнього зв’язку між даною установою і суб’єктами зацікавленими в реалізації через неї своїх інтересів. Проблема забезпечення зайнятості і працевлаштування є однією з найактуальніших для суспільства і держави, тому й визначає особливі завдання для державного регулювання в цій сфері. Одним з головних напрямів діяльності органів державного управління з питань політики зайнятості та молодіжної політики є її програмотворча складова, оскільки саме вона визначає основні завдання та напрями їх роботи у сфері зайнятості молоді. Комплексному теоретико-практичному дослідженню питань організації зайнятості в умовах адаптації економіки до ринкових відносин присвятили свої праці українські вчені С. Бандура, Д. Богиня, В. Брич, С. Вовканич, Б. Данилишин, Е. Лібанова, С. Пирожков, С. Писаренко, У. Садова, Л. Семів, Л. Шевчук, М. Шаленко, М. Чумаченко. Наукові основи становлення більш ефективних моделей розвитку трудового потенціалу, зокрема зайнятості та безробіття на регіональному та галузевому рівні на засадах дії законів ринкової економіки, висвітлено в публікаціях науковців-дослідників М.І. Долішнього, С.М. Злупка, В.С. Кравціва, М.А. Лендєла, В.П. Мікловди, М.І. Пітюлича та ін. Метою курсової роботи є дослідження особливостей і оцінка ефективності реалізації державних програм зайнятості (ДПЗ). Мета дослідження передбачає такі завдання: • визначити сутність, значення і механізм реалізації державних програм зайнятості; • розглянути особливості державної програми зайнятості в Україні; • дослідити підходи до оцінювання ефективності реалізації ДПЗ • проаналізувати ефективність процесу виконання державної програми зайнятості; • проаналізувати нормативно-правову базу державної програми зайнятості • запропонувати пропозиції щодо вдосконалення змісту та оцінки її ефективності державної програми зайнятості; • розробити рекомендації щодо організації реалізації державної програми зайнятості. Предметом дослідження є процеси та явища, які виникають в процесі розробки та реалізації державної програма зайнятості населення. Об’єктом дослідження є державна програма зайнятості населення.  

Выводы: Висновки На основі проведеного в курсовій роботі дослідження можна зробити наступні висновки. Державна цільова програма – це комплекс системних науково обґрунтованих завдань і заходів, спрямованих на отримання позитивних результатів (ефектів) розвитку держави, соціуму, галузей економіки, адміністративно-територіальних одиниць, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, інших надходжень максимально ефективними методами при збалансованому забезпеченні ресурсами та ефективному Протягом 2010 року чисельність зайнятого населення, порівняно з відповідним періодом 2009 року, збільшилася на 74,5 тис. осіб і становила 20,3 млн. осіб. Рівень зайнятості населення в середньому по Україні зріс з 57,7% до 58,5%. Зростання рівня зайнятості відбулося в більшості регіонів України. Чисельність безробітних зменшилася на 173,2 тис. осіб і в середньому за 2010 рік склала 1,8 млн. осіб. Зменшення чисельності безробітних відбулося в усіх регіонах країни, найбільшою мірою – серед жителів міст. Скорочення рівня безробіття спостерігалося в усіх регіонах України. Кількість зареєстрованих безробітних на 1 квітня 2011 р. порівняно з 1 березня скоротилася на 0,5 % до 613,6 тис. осіб, що на 21,5% більше порівняно з відповідною датою 2010р. Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по країні за березень 2011 р. не змінився і на 1 квітня склав 2,2% населення працездатного віку. Поряд з певним поліпшенням ситуації у сфері зайнятості існує ряд проблем, які потребують розв'язання. Насамперед це недостатня економічна активність населення (чисельність економічно неактивного населення працездатного віку становить понад 8 млн. осіб), кількісно-якісний дисбаланс між попитом та пропонуванням робочої сили, низький рівень кваліфікації осіб, які шукають роботу. У 2011 році зусилля центральних та місцевих органів виконавчої влади у сфері зайнятості будуть спрямовані на мінімізацію наслідків фінансової кризи та поліпшення ситуації на ринку праці. З цією метою передбачається забезпечити розширення сфери застосування праці шляхом створення робочих місць більш як для 1,3 млн. осіб. Для економiки України в сучасних умовах є характерним одночасне стимулювання попиту на робочу силу i зменшення її пропозицiї. Так, з одного боку, в Українi в умовах появи значної кiлькостi тимчасово незайнятих працiвникiв, якi звiльняються в основному з виробничої сфери внаслiдок структурної перебудови економiки, лiквiдацiї збиткових пiдприємств, розширення приватних форм власностi, виникає потреба в стимулюваннi попиту на робочу силу. Останнє передбачає стимулювання створення робочих мiсць i розвиток продуктивних сил, прямi iнвестицiї в створення та реконструкцiю робочих мiсць, створення тимчасових робочих мiсць, встановлення системи пiльгового оподаткування та кредитування для галузей i регiонiв, де бажано збiльшити попит на робочу силу. Основним напрямом збiльшення попиту на робочу силу є вдосконалення соцiально-економiчної структури економiки (встановлення рiзноманiтних форм власностi), основним елементом якого є приватизацiя, призначенням якої є створення потенцiйного iнвестора. Разом з удосконаленням органiзацiйно-економiчної структури економiки, тобто її демонополiзацiєю, вдосконалення соцiально-економiчної структури дасть змогу створити ринково-конкурентне середовище в Українi.

Литература: Список використаної літератури 1. Закон України «Про державні цільові програми» від 18.03.2004 р. № 1621-IV: Електронний ресурс. – Режим доступу: www. zakon1. rada. gov. ua. 2. Закон України «Про зайнятість населення» : Електронний ресурс. – Режим доступу: www. zakon1. rada. gov. ua. 3. Кодекс законів про працю України. – Х.: Одісей, 2005. – 159 с. 4. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2010 р. N 831 «Про затвердження Основних напрямів реалізації державної політики зайнятості на 2010-2011 роки» Електронний ресурс. – Режим доступу: www. zakon1. rada. gov. ua 5. Асланян Г. Державні цільові програми як бюджетний інструмент інвестування в соціально-економічний розвиток / Г. Асланян // Часопис ПАРЛАМЕНТ. — 2005. — № 7. — С. 2—5. 6. Бандур С., Заяць Т. Економічні регулятори попиту і пропозиції робочої сили: методологія оцінки і напрями дії // Україна: аспекти праці. – 1997. – №1. – С. 12-15. 7. Бородін Є.І. Історія формування державної молодіжної політики в Україні (1991–2004 рр.): монографія / Є.І. Бородін. – Д.: Герда, 2006. – 472 с. 8. Бражко О.В. Державне стимулювання створення робочих місць // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2009. – №1. – С. 34-39. 9. Бражко О.В. Реформування державної політики щодо регулювання ринку праці // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2009.– №2. – С. 41-44. 10. Волкова О.В. Ринок праці: Навч. пос. – К.: Центр навч. літ-ри, 2007. – 624 с. 11. Головатый Н.Ф. Социология молодежи: курс лекцій / Н.Ф. Головатый. – К. : МАУП, 2003. – 224 с. 12. Глевацька Н.М. Зайнятість населення України в умовах нестабільної економічної ситуації: основні проблеми і напрями їх вирішення / Наукові праці КНТУ. Економічні науки, 2010.-вип. 17. – с.45-49. 13. Долішній М. І., Садова У. Я., Семів Л. К. Проблеми ринку праці: потенціал науки в регіональних інтересах управління // Регіональна економіка. – 2000. – № 1. – С. 76-82. 14. Економічна енциклопедія : в 3-х т. / відп. ред.. С. В. Мочерний. — К. : Академія, Тернопіль : Академія народного господарства, 2002. — Т. 3. — С. 884. 15. Жуковський М.О. Трудові ресурси як складова конкурентоспроможності підприємства / М. Жуковський //Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 2 (68). – С. 54-59. 16. Зановська Г.Т. Економіка праці: Навч. пос. – К.: КНЕУ, 2003. – 300 с. 17. Зайцева К.В. Проблеми та особливості соціалізації ринку праці в Україні / К. Зайцева, О. Фінагіна // Економічний простір. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. – С. 200-205. 18. Зайцева К.В. Проблеми активізації самозайнятості населення в умовах економічної кризи / К. Зайцева // Прометей: Регіональний збірник наукових праць з економіки. – Донецький економіко-гуманітарний інститут МОН України; інститут економіко-правових досліджень НАН України. – Вип. 1 (27). – Донецьк: ДЕГІ, 2009. – С. 130-137. 19. Карамишев Д. В. Реалізація цільових програм як форма державного регулювання соціально-економічних процесів / Д. В. Карамишев // Держава та регіони. Серія : Економіка та підприємництво. — 2006. — № 1. — С. 95—100. 20. Калініна С. П. Ринок праці та зайнятості: теоретико-методологічний аспект: –Донецьк, 2006. – 227 с. 21. Качан Л.Н. Пенсійні виплати: стан, проблеми, перспективи / Л.Н. Качан // Соціальний захист. – 2005. – № 1. – С. 4–6. 22. Коваленко Н.І. Категорія продуктивна зайнятість: якісні характеристики / Н.І. Коваленко // Зайнятість та ринок праці. – 1999. – Вип. 10. – С. 43–48. 23. Колот А.М. Еволюція державної політики зайнятості в країнах з розвиненою ринковою економікою / А. Колот //Зайнятість та ринок праці. – 2007. – № 11.– С. 47-55. 24. Кулініч І.О. РИНОК ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ / Сталий розвиток економіки. Науково-виробничий журнал. – 2010. - №2. – с.20-26. 25. Лихолат С.М. ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ЯК ОСНОВНИЙ ПОКАЗНИК ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ / НАУКОВИЙ ВІСНИК НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. – Львів : НЛТУ України. – 2007. – Вип. 17.8. – 336 с. 26. Чистов С. М. Державне регулювання економіки : навч. посіб. / С. М. Чистов, А. Є. Никифоров, Т. Ф. Куценко. — К. : КНЕУ, 2006. — 345 с. 27. Черниш Т. Сутність та особливості довгострокового безробіття в Україні / Т. Черниш, О. Власенко // Україна: аспекти праці. – 2005. – № 10. – С. 8-13. 28. Ярошенко О. В. Програмно-цільовий метод управління на регіональному рівні: зарубіжний досвід і Україна / О. В. Ярошенко // Економіка та держава. — 2008. — № 3. — С. 71—75. 29. http://ukrstat.gov.ua – офіційний сайт Державного комітету статистики України 30. http:// mlsp.gov.ua – офіційний сайт Міністерства соціальної політики України 31. http:// dcz.gov.ua – офіційний сайт Державної служби зайнятості України