Контрольна з ситуаційного менеджменту за 4с курс МАУП

Задание:1.Відмінності між системним і ситуаційним підходами в управлінні 2. Ситуації у сфері менеджменту 3. Практичне. Проведіть ситуаційний аналіз ринків, на яких діє фірма, за такими ознаками: основні сегменти ринку, місткість кожного ринку, кон’юнктура кожного ринку

Содержание:Вступ 3 1. Відмінності між системним і ситуаційним підходами в управлінні 5 2. Ситуації у сфері менеджменту 9 3. Практичне. Проведіть ситуаційний аналіз ринків, на яких діє фірма, за такими ознаками: основні сегменти ринку, місткість кожного ринку, кон’юнктура кожного ринку 13 Висновок 21 Список використаної літератури 23

Вступление:Поняття бізнесу зародилося разом з поняттям товарно-грошових відносин, тобто на общинному етапі розвитку людства. Коли основною формою "торгівлі" між громадами був натуральний обмін, з'явилися міняли-кочівники, що кочували з однієї громади в іншу і різні товари, що вимінювали, з вигодою для себе. Це і можна вважати одним з перших проявів духу підприємництва. Поступово з розвитком товарно-грошових відносин розвивався і бізнес. В часи рабовласництва процвітала торгівля; пізніше, у часи феодалізму і процвітання натурального господарства значення торгівлі в селі небагато зменшилося, але з розвитком міст і ремесла вона знову придбала своє первісне значення. В часи становлення капіталізму і первісного нагромадження капіталу процвітало фінансове підприємництво, а пізніше - промислове. У середині Х1Х століття бізнес придбав нові форми. Якщо до цього одноособовим керівником був хазяїн, то в часи бурхливого промислового росту структура значно змінилася. Саме на цьому етапі і почав розвиватися менеджмент у тім виді, у якому ми звикли сприймати це слово. Не можна сказати, що він з'явився раптово саме з розвитком капіталізму, він існував і раніш. В часи рабовласництва були керуючі на плантаціях, що стежили за правильністю виконання робіт, але це вірніше було б назвати нагляданням, ніж управлінням. В часи феодалізму і процвітання натурального господарства, також існували керуючі, помічники хазяїна, це, напевно, можна вважати одним з перших проявів саме управління, а не тільки наглядання над працюючими, оскільки в керуючого була можливість маневру: він міг замінити вид робіт, заохочення чи покарання селян, міг знизити податок (правда, лише за рахунок підвищення податку для інших). Це був примітивний, але все-таки прояв управління. Але по-справжньому менеджмент почав розвиватися тільки з розвитком капіталізму, саме тоді з'явилася потреба в талановитих керівниках, що могли б виробити свою стратегію управління фірмою і розвитку бізнесу і привести фірму до успіху, чи в крайньому випадку, врятувати її від банкрутства.

Выводы:Менеджмент (управління) - вплив однієї особи або групи осіб (менеджерів) на інших осіб для спонукання до дій, що відповідають досягненню поставлених цілей у випадку прийняття на себе менеджерами відповідальності за результативність впливу. Здійснюючи соціально-економічну функцію, управління повинно розкрити, виразити і вирішити протиріччя між потребами, інтересами, ціннісними орієнтирами людей і існуючою системою економічних відносин. Ця система покликана стимулювати трудову активність людини, її творчий потенціал на основі матеріальної зацікавленості в кінцевих результатах своєї праці. Можна зробити висновок, що для ефективного управління менеджерові природно будуть потрібні не тільки влада, особисті якості, володіння інформацією, знання теорії управління, економічної теорії, багатьох інших наукових дисциплін, але й інтерес до своєї справ, уміння знаходити компроміси, а також величезна кількість інших несхожих один на одного якостей і об'єднання цих якостей у систему, природне виконання цих умов зажадає від менеджера високої майстерності й уміння . Отже, управління можливе частково, але є мистецтвом. З погляду економіки організації найбільш істотні в науково - методичному плані результати були отримані в рамках ситуаційного підходу. Ситуаційний підхід уніс великий вклад у розвиток теорії керування. Він містить конкретні рекомендації , що стосуються застосування наукового положення до практики керування в залежності від складності ситуації й умов зовнішнього і внутрішнього середовища організації. Використовуючи ситуаційний підхід менеджери можуть зрозуміти, які методи і засоби будуть щонайкраще сприяти досягненню цілей організації в конкретній ситуації. Однак, застосовуючи ситуаційний підхід у керуванні, компанія забезпечує відповідність між внутрішнім і зовнішнім середовищем організації тільки на короткий період часу. Установити ж так відповідність на тривалий період можна за допомогою стратегічного планування. Використання цих двох методів є сучасним напрямком у розвитку менеджменту.

Литература:1. Веснин В.Н. «Основы менеджмента».Москва.1992г. 2. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. «Основы менеджмента». «Дело». Москва.1993г. 3. Виханский О.С., Наумов А.И. « Основы менеджмента»: Учебник, 3-е изд. – М.: Гардарика, 1998г. 4. Кабушкин Н.И. «Основы менеджмента».«Эконопресс».Москва.1997г. 5. Радушин А.А. «Основы менеджмента»М.:Центр.1998г 6. Веснин В.Р. Менеджмент для всех . - М.: Знание, 1999. - 173 с. 7. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент– М.: Гардарика, 1998.-358 с. 8. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. -М. «Дело»», 2000. - 320с. 9. Гpоув, Эндpю С. Высокоэффективный менеджмент Пеp. с англ. Меpкуpьев А. И.. — М.: Филинъ, 1999. — 278 с. 10. Галькович Р. С., Hабоков В. И. Основы менеджмента. — М.: ИHФРА-М, 1998. — 187 с. 11. Демб, Ада, Hойбауеp, Ф.-Фpідpіх. Коpпоpативне упpавління: Віч-на-віч з паpадоксами Пеp. з англ. Г. Hекpасової та ін.. - К.: Основи, 2001.- 302 с. 12. Идрисов А.Б. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций. -М.: Экономика,1999.-335с. 13. Кpедісов А. І. и др. Менеджмент для кеpівників- К.: Знання, 1999.- 552 с. Каpпов А. В. Психология пpинятия упpавленческих pешений — М.: Юpистъ, 1998. — 434 с.