Аналіз маркетингової діяльності та конкурентоспроможності продукції харчової промисловості

Содержание:Вступ 4 Розділ 1. Техніко-економічна характеристика підприємства 6 Розділ 2. Методичні основи аналізу маркетингової діяльності та конкурентоспроможності продукції харчової промисловості 13 2.1. Поняття конкурентоспроможності продукції 13 2.2. Сутність і зміст маркетингової діяльності та стратегії 23 Розділ 3.Аналіз маркетингової діяльності та конкурентоспроможності продукції ТОВ „Аніка-Днепр” 34 Висновки 51 Список використаної літератури 54 Додатки 57

Вступление: Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції на основі впровадження передового вітчизняного і закордонного досвіду, підвищення підприємництва, ініціативи тощо. Кожне підприємство входить до складу відповідної галузі і національної економіки. Від рівня конкурентоспроможності окремого підприємства залежить, певним чином, конкурентоспроможність галузі і національної економіки в цілому. Конкуренція в самому широкому розумінні цього слова означає суперництво на будь якому поприщі між окремими юридичними або фізичними особами (конкурентами), які зацікавлені у досягненні однієї і тієї ж цілі - переваги над своїми суперниками (конкурентами). З точки зору підприємства такою метою є максимізація прибутку за рахунок завоювання переваг споживачів. І хоча ця мета орієнтує розвиток ринку з моменту його виникнення, перші найбільш цілісні теоретичні положення про рушійні сили конкурентної боротьби з’явилися лише у середині ХVШ століття. Класична політична економія розглядала конкуренцію, як звичайне явище, яке пронизує всі галузі економіки і яке обмежується тільки суб’єктивними причинами. А. Сміт вперше довів, що конкуренція, урівнюючи норму прибутку, приводить до оптимального розподілу труда і капіталу. Вона повинна зрівноважувати приватні інтереси і економічну ефективність. А. Сміт вважав, конкуренцію „невидимою рукою” ринку, яка автоматично врівноважує ринок, і, таким чином, регулює відповідність приватних і суспільних інтересів. На середину XX століття визначились загальні уявлення про сутність конкуренції та її основних рушійних силах, що виявилося у чотирьох постулатах класичних моделей: досконалої (чистої) конкуренції, монополістичної, олігополістичної конкуренції та чистої монополії. За оцінками економістів біля 75% всіх підприємств в економічно розвинутих країнах конкурують на ринках, де збутова система функціонує в умовах монополістичної конкуренції. Середовище конкуренції заповнено великою кількістю малих і середніх підприємств, ні одне з яких не має значної частки у загальному обсягу продаж. Конкурентоспроможність - це характеристика товару, що відбиває його відмінність від товару-конкурента як за ступенем відповідності конкретній суспільній потребі, так і за витратами на її задоволення. Конкурентоспроможність товару – це сукупність якісних і вартісних характеристик товару, яка забезпечую задоволення конкретної потреби споживача. Мета роботи – провести аналіз маркетингової діяльності та конкурентоспроможності продукції харчової промисловості. Об’єктом дослідження є конкурентоспроможність підприємства ТОВ “Аніка-Днепр”, як можливість підприємства досягнути переваги над іншими підприємствами. Предметом дослідження є конкурентні переваги підприємства ТОВ “Аніка-Днепр”. Завдання дослідження: - зясувати поняття конкурентоспроможності продукції; - дати оцінку маркетинговим стратегіям; - провести аналіз маркетингової діяльності та конкурентоспроможності продукції ТОВ „Аніка-Днепр” та розробити пропозиції по вдосконаленню.

Выводы: Кожне підприємство, яке виходить на ринок з власною продукцією, намагається досягти переваги над іншими підприємствами. Можливості підприємства у досягненні такої переваги визначаються таким поняттям як конкурентоспроможність. Сучасний світовий ринок характеризується, у більшості випадків, переважанням пропозиції над попитом. Як правило, певний товар пропонують одночасно багато постачальників на умовах, які мало чим відрізняються один від одного. В цій ситуації споживач надає перевагу більш конкурентноспроможному товару, тобто товару, який на одиницю своєї вартості (ціни) задовольняє більше потреб і виготовлений на більш високому рівні, ніж товари конкурентів. Таким чином, конкурентоспроможність товару - це сукупність якісних і вартісних характеристик товару, яка забезпечує задоволення конкретної потреби споживача. При збуті традиційних товарів успіх у конкуренції може бути у вигляді розширення збуту продукції фірми за рахунок скорочення продаж інших фірм. При збуті принципово нових виробів успіх фірми в конкуренції проявляється у скороченні потенціальних можливостей збуту інших компаній. В обох випадках фактор успіху фірм в конкуренції визначається рівнем її конкурентоспроможності. Конкурентоспроможність продукції: - це здатність продукції вирізнятись серед аналогічних товарів, які пропонують на ринку фірми-конкуренти; - це вирішальний фактор комерційного успіху продукції на розвиненому конкурентному ринку; - це комплекс споживчих і вартісних (цінових) характеристик товару, які визначають його успіх на ринку, тобто перевагу саме цього товару перед іншими в умовах широкого пропонування товарів-аналогів; - це специфічна властивість продукції, що спонукає споживачів до придбання саме цієї продукції при існуванні товарів-аналогів. Конкурентоспроможність, за нормальних ринкових умов, безпосередньо залежить від якості, яка в оптимальній економічній системі стає не лише інструментом змагання з конкурентами, але й рівнем ділової гідності й самоповаги, яка змушує підприємця тримати власну "марку" на рівні. Аналітична частина роботи виконана за матеріалами ТОВ „Аніка-Днепр”, предметом діяльності якого є оптова та роздрібна торгівля продуктами дитячого харчування і є офіційним представником голандського виробника. На основі аналізу конкурентоспроможності продукції ТОВ “Аніка-Днепр” було з’ясовано наступне: - ТОВ “Аніка-Днепр” є лідером серед найближчих конкурентів. - Підприємство має найвищу серед розглянутих трьох фірм оцінку конкурентнтоспроможності, причому серед розглянутих показників, по 8-ми ТОВ “Аніка-Днепр” має найвищу оцінку 5, тоді як ТОВ “Альянс” має лише три оцінки 5, а ТОВ “Файтінг” – одну. - За всіма розглянутими показниками ТОВ “Аніка-Днепр” є лідером, окрім розвитку реклами де її випереджує ТОВ “Альянс”, яке має більший досвід роботи, але використовує дещо застарілі методи збуту. Однак основною проблемою для ТОВ “Аніка-Днепр” є ціна. За цим параметром підприємство значно поступається своїм конкурентам, адже використовує найпрогресивніші методи постачання та збуту товарів. Аналіз інформації, викладеної вище дозволяє визначити сильні та слабкі сторони ТОВ “Аніка-Днепр” та виявити можливості та потенційні загрози для його діяльності. Сильні сторони: • встановлені стабільні зв'язки з основними споживачами; • встановлені стабільні та взаємовигідні стосунки із сировиними базами; • перспективність та динамічність політики, що її проводить керівництво ТОВ “Аніка-Днепр”; • знання та досвід роботи управлінської команди підприємства на українському ринку. Слабкі сторони: • недостатньо повні дослідження внутрішнього та зовнішнього ринку; • нестача висококваліфікованих спеціалістів в галузі маркетингу; • відсутність налагодженої системи збору маркетингової інформації. Можливості: • можливість розширити номенклатуру товарів; • можливість розширення збутової мережі; • можливість збільшення обсягів продажу; • вихід на нові регіональні ринки; • пошук нових ринкових ніш (споживачів). Загрози: • ймовірність покращення конкурентними організаціями своїх маркетингових програм; • економічна нестабільність в Україні. Для підвищення конкуреноспроможності ТОВ “Аніка-Днепр” необхідно запровадити систему моніторингу зовнішньоекономічних угод по імпорту; підвищити обсяги реалізації товарів та розробити маркетинговий план для виходу на новий ринок в якості експортера з України. Це допоможе не лише підняти ліквідність підприємства, але і допоможе вистояти у нелегкій конкурентній боротьбі на міжнародному ринку.

Литература:1. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. — СПб.: ПитерКом, 1999. — 416 с. 2. Балабанов И. Т. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие для вузов. — С.Пб.: Питер, 2001. 3. Белошапка В. А., Загорий Г. В. Стратегическое управление: принципы и международная практика / Под ред. В. А. Белошапки. — К.: Абсолют-В, 1998. — 352 с. 4. Боумен К. Основы стратегического менеджмента / Пер. с англ. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. — 175 с. 5. Бутинець Ф. Ф., Мних Є. В., Олійник О. В. Економічний аналіз. Практикум: Навч. посібник для студентів вузів. — Житомир: ЖІТІ, 2000. — 416 с. 6. Валдайцев С. В. Управление инновационным бизнесом: Учеб. пособие для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. 7. Власова А. М., Краснокутська Н. В. Інноваційний менеджмент. — К.: КНЕУ, 1997. 8. Воробйов Ю. М. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник. — Сімферополь: Таврія, 1999. — Кн. 1. 9. Герасимчук В. Г. Стратегічне управління підприємством: графічне моделювання: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2000. — 457 с.; іл. 10. Горемыкин В. А., Богомолов О. А. Экономическая стратегия предприятия: Учебник. — М.: Филинъ, 2001. 11. Доленко Л. Х. Теория стратегии предприятия. — Одесса: Астропринт, 1998. — 160 с. 12. Економіка підприємства: Підручник/ За ред. С. Ф. Покропивного. — К.: КНЕУ, — 1999. 13. Ефимова О. В. Финансовый анализ. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Бухгалтерский учет,2004. 14. Ефремов В. С. Стратегия бизнеса: концепция и методы планирования: Учеб. пособие. — М.: Динпресс, 1998. 15. Ефремов В. С. Стратегия бизнеса. Концепции и методы планирования: Учеб. пособие. — М.: Финпресс, 1998. — 192 с. 16. Забелин П. В., Моисеева Н. К. Основы стратегического управления. — М.: ИЦ «Маркетинг», 1998. — 195 с. 17. Завлин П. Н., Васильев А. В. Оценка эффективности инноваций. — С.Пб.: Бизнес-Пресса, 1998. 18. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие / Под ред. Л. Н. Оголевой. — М.: ИНФРА, 2001. 19. Ковалев В. В. Финансовый анализ: методы и процедуры. — М.: Финансы и статистика, 2001. 20. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. — К.: Знання, 2000. 21. Круглов М. И. Стратегическое управление компанией. — М.: Русская деловая литература, 1998. — 768 с. 22. Круглова Н. Ю. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие. — 2-е изд., доп. — М.: РДЛ, 2001. 23. Куденко Н. В. Стратегічний маркетинг. — К.: КНЕУ, 1998. — 152 с. 24. Кунц Р. М. Стратегия диверсификации и успех предприятия // Проблемы теории и практики управления. — 1994. — № 1.— С. 96—105. 25. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства.-К.:КНЕУ, 1999. - 458 с. 26. Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Дж. Школы стратегий / Пер. с англ.; Под ред. Ю. Н. Каптуревского. — СПб.: Питер, 2000. — 336 с. 27. Петров А. Н. Методология выработки стратегии развития предприятия. — СПб.: СПбУЭФ, 2001. — 127 с. 28. Пигу А. С. Экономическая теория благосостояния: В 2 т. / Пер. с англ.; Общ. ред. С. П. Аукционека.— М.: Прогресс, 1985. — Т. 1. — 512 с. 29. Пономаренко В. С. Стратегічне управління підприємством. — Харків: Основа, 1999. — 620 с. 30. Портер М. Е. Стратегія конкуренції / Пер. з англ. А. Олійника та Р. Скільського. — К.: Основи, 1998. — 390 с. 31. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд., перераб. и доп. — Минск: Новое знание,2004. — 688 с. 32. Самочкин В. Н. Гибкое развитие предприятия. Анализ и планирование. — М.: Дело, 1998. — 336 с. 33. Томпсон А. А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии / Пер. с англ.; Под ред. Л. Г. Зайцева, М. И. Соколовой. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. — 578 с. 34. Управление инновациями. Модульная программа для менеджеров / В. Н. Гунин, В. П. Бараничев, В. А. Устинов, С. Ю. Ляпина. — М.: ИНФРА-М, 1999. 35. Фель У., Оберендер П. Основи мікроекономіки. — 6-те вид. / Пер. з нім.; За ред. А. П. Наливайка. — К.: Укртиппроект, 1998. — 478 с. 36. Шершньова З. Є., Оборська С. В. Стратегічне управління. — К.: КНЕУ, 1999. — 384 с. 37. Экономическая стратегия фирмы. Учеб. пособие / Под ред. А. П. Градова. — СПб.: Специальная литература, 2001. — 184 с.