Сутність і роль місії для успішного бізнесу

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІСІЇ КОМПАНІЇ ТА ЇЇ РОЛІ ДЛЯ УСПІШНОГО БІЗНЕСУ 5 1.1. Сутність місії компанії 5 1.2. Роль місії для успішного бізнесу 8 1.3. Визначення стратегічних цілей 12 РОЗДІЛ 2. РОЛЬ МІСІЇ ДЛЯ УСПІШНОГО ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ (НА ПРИКЛАДІ ДЕЯКИХ КОМПАНІЙ) 20 2.1. Місії деяких компаній України та світу 20 2.2. Головні недоліки місії вітчизняних організацій 24 2.3. Рекомендації по організації процесу формулювання місії 26 ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 29 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32

Вступление: Актуальність теми курсової роботи. Місія компанії являє собою якісно виражену сукупність стратегічних цілей і підприємницьких здатностей. Актуальність теми обумовлена тим, що місія допомагає визначити, чим у дійсності займається компанія, які її сутність, масштаби, перспективи й напрямки росту, відмінності від конкурентів. При цьому вона фокусує увагу на споживачі, а не на товарі, тому що місія визначається з урахуванням купівельних інтересів, потреб і запитів, які задовольняються бізнесом. Метою курсової роботи є розгляд та аналіз сутності і ролі місії для успішного бізнесу. Об’єктом дослідження є місії провідних компаній світу та України, предметом дослідження є роль місії для успішного ведення бізнесу. Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є: - розглянути сутність місії компанії; - визначити роль місії для успішного бізнесу; - дослідити визначення стратегічних цілей; - навести місії деяких компаній України та світу; - здійснити аналіз головних недоліків місії вітчизняних організацій; - обґрунтувати рекомендації по організації процесу формулювання місії. Теоретичною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної науки в галузі управління бізнесом. Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження. Методи дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу. Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у двох розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження та список використаних джерел.

Выводы: Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та надати пропозиції: Місія представляє собою короткий вислів, який складається з декількох простих, зрозумілих речень, що добре запам’ятовуються. В цьому розумінні вона близька до реклами, але її роль і значення для подальшого розвитку підприємства виходять за рамки рекламного звернення. Вдале формулювання місії індивідуальне й повинне підходити тільки тій компанії, для якої вона розроблена. Художньо оформлена місія служить гарною презентацією компанії. Місія розроблюється на основі стратегічного бачення власників і вищого керівництва. Концепція „стратегічного бачення” забезпечує зв’язок між загальними, якісними цілями фірми та її специфічними виробничо-комерційними орієнтирами. Наявність місії дозволяє: - Власникам домовитися про напрямок і пріоритети розвитку бізнесу; - Партнерам і постачальникам фірми зрозуміти місце, що прагне зайняти фірма на ринку; - Співробітникам фірми відчути себе командою однодумців, націленої на досягнення успіху, відчути свою значимість, одержати моральні стимули роботи; - Споживачам продукції фірми з увагою й зацікавленістю відноситися до фірми, що може задовольнити їхні потреби й потреби, стежити за продукцією фірми; - Суспільству в цілому (у першу чергу в особі державних органів) зрозуміти соціальне призначення компанії. Місія призначена для рішення наступних основних завдань: - Представити в явному виді те, для чого існує компанія, і встановити базу для визначення й забезпечення несуперечності її цілей. - Визначити, чим компанія відрізняється від всіх інших компаній, що діють на тому ж ринку. - Створити критерій для оцінки необхідності виконання всіх дій, здійснюваних у компанії. - Погодити інтереси всіх осіб, пов'язаних з організацією (власників, керівництво, персонал, клієнтів та ін.). - Сприяти створенню корпоративного духу, у тому числі розширити для співробітників зміст їхньої діяльності. На основі місії формулюються стратегічні цілі розвитку організації. Необхідність розробки місії давно визнана керівниками провідних фірм. Сьогодні вони достатньо виразно і професійно формулюють її У вітчизняній практиці господарювання і в стратегічному плануванні місія поки що широко не використовується, однак потреба в цьому стає все більш очевидною. Головні недоліки місії вітчизняних організацій: - Місія не виступає основним завданням підприємства, вона сформульована як вузька функціональна мета. - Місія підприємства усвідомлюється занадто вузько. Наприклад, організація може сформувати свою місію так: «Наша головна мета – будівництво і обладнання об’єктів телефонного зв’язку». Але таке бачення значно обмежує стратегічні перспективи підприємства. Більш широке розуміння місії може бути таким: «Забезпечення населення і організацій сучасними засобами зв’язку і телекомунікацій». - Місія підприємства сформульована занадто широко. - Місія не доведена чи недостатньо підтримується більшістю співробітників організації. - Місія зорієнтована на внутрішні потреби організації, без прив’язки до зовнішніх причин її існування, наприклад, для отримання прибутку, що являється внутрішньою проблемою підприємства. - Місія підприємства не конкретизована в стратегічних цілях розвитку. На основі місії розроблюються інші стратегічні цілі, які виступають в якості критеріїв для всього наступного процесу прийняття управлінських рішень.

Литература: 1. Азоев Г.Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика. М: Центр экономики и маркетинга, 1996. 2. Акофф Р. Планирование будущего корпорации. М: Прогресс, 1985. 3. Акофф Р.Л. Планирование будущего корпорации / Пер. с англ. - М.: Сирин, 2002. 4. Ансофф И. Стратегическое управление/ Пер. с англ./ М: Экономика, 1989. 5. Боумэн К. Основы стратегического менеджмента. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. 6. Бригхем Ю., Гаспенски Л. Финансовый менеджмент. СПб.: Экономическая школа, 1998. - в 2-х т. 7. Виханский О.С. Стратегическое управление. М: Гардарика, 1998. 8. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент. М: Гардарика, 1998. 9. Гражданский Кодекс Российской Федерации. Части первая и вторая. М: Издательская группа НОРМА-ИНФРА, 1999. 10. Джонсон Д. Процессы управления стратегическими изменениями. - Хрестоматия "Управление изменением". М: МЦДО "ЛИНК", 1996. 11. Дойль П. Маркетинг-менеджмент и стратегии / Пер. с англ. - СПб.: Питер, 2002. 12. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика. СПб: Изд-во "Питер", 1999. 13. Друкер Питер Эффективное управление. Экономические задачи и оптимальные решения. М: Издательско-торговый дом "ГРАНД", "ФАИР-ПРЕСС", 1998. 14. Забелин П.В., Моисеева Н.К. Основы стратегического управления. Учебное пособие, 2-е издание. М: Информационно-внедренческий центр "МАРКЕТИНГ", 1998. 15. Карпов В.Н. Стратегический маркетинг в условиях отечественного рынка. М: "Маркетинг", 1992, №3. 16. Квинн Д.Б. Управление, Джонсон Д. Процессы управления стратегическими изменениями. - Хрестоматия "Управление изменением". М: МЦДО "ЛИНК", 1996. 17. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент / Пер. с англ. - СПб.: Питер, 2003. 18. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. М: Дело, 1998. 19. Оуэн А. Как осуществлять стратегию - Хрестоматия "Управление изменением". М: МЦДО "ЛИНК", 1996. 20. Портер М. Международная конкуренция: Пер. с англ./Под ред. и с предисловием В.Д. Щетинина. М: Международные отношения, 1993. 21. Пью Д. Понимание организационных изменений и управление ими. - Хрестоматия "Управление изменением". М: МЦДО "ЛИНК", 1996. 22. Стратегическое планирование и управление. Под ред. Петрова А.Н. СПб: Изд-во СПБГУЭиФ, 1998. 23. Томпсон А.А. и Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент. Концепции и ситуации для анализа / Пер. с англ. - М.: Вильямс, 2004. 24. Тренев В.Н и др. Реформирование и реструктуризация предприятия: методика и опыт. М.: Изд-во "Приор", 1998. 25. Уотермен Р. Фактор обновления: как сохраняют конкурентоспособность лучшие компании: Пер. с англ./Под ред. Рысина В.Т.. М: "Прогресс", 1998.