Система образів роману Дж. Апдайка «Кролик, біжи»

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ІРОНІЯ ЯК ОСНОВА СИСТЕМИ ОБРАЗІВ ПИСЬМЕННИКА 6 1. ОБРАЗ КРОЛИКА ГАРРІ ЕНГСТРОМА. 6 1.2. ОБРАЗ АВТОРА. 11 РОЗДІЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАГАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОБРАЗІВ 13 2.1. ОБРАЗИ ЖІНОК ГАРРІ. 13 2.2. МОВЛЕННЄВІ ОБРАЗИ. 14 2.3. ОБРАЗИ-СИМВОЛИ ТА МЕТАФОРИ. 16 ВИСНОВКИ 19 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 21

Вступление:Актуальність дослідження. Джон Апдайк - живий класик американської літератури, письменник зі світовим ім'ям, досить специфічна творчість якого загалом відображає тенденції сучасного західного літературного процесу. Тетралогія "Кролик Енгстром" («Rabbit Angstrom») справедливо вважається програмним твором письменника й становить надзвичайно актуальний матеріал для літературознавчого аналізу: у ній, як у призмі, переломлюються багато характерних рис як поетологічної системи Апдайка, так і характерні тенденції сучасного західного літературного процесу. Більше того, створювана письменником протягом 30 років ( 1960-1990 рр.) тетралогія дозволяє розглянути динаміку творчого розвитку самого автора. Цим і пояснюється вибір як предмета дослідження першого роману тетралогії Джона Апдайка «Кролик Енгстром» - «Кролику, біжи». У роботі система образів у романі розглядається як цілісна художня система з урахуванням її органічного зв'язку зі світоглядом, світосприйманням письменника. Дослідження системи образів роману Апдайка в даному аспекті свідчить про актуальність роботи. Творчість Джона Апдайка в різному ступені й з різними цілями досліджувалася багатьма закордонними літературознавцями. Особливо великий інтерес у дослідників викликає програмний твір Апдайка -тетралогія «Кролик Енгстром». Здебільшого ці роботи орієнтовані на виявлення ідейної проблематики апдайківського роману, своєрідності його змісту й стилю. В осмисленні творчості Апдайка в російському (радянському) літературознавстві виявляються помилкові ідеологічні установки радянських часів. Актуальність дослідження обумовлена також необхідністю подолання цих упереджених оцінок. Спеціальної роботи, що розглядає систему образів твору «Кролику, біжи», немає ні в російському, ні в вітчизняному, ні в закордонному літературознавстві. Необхідністю всебічного й системного аналізу системи образів роману й обумовлюється актуальність нашої роботи. У російському (радянському) літературознавстві порівняно небагато робіт, присвячених творчості Апдайка. Російські літературознавці торкаються головним чином історико-літературного аспекту творчості Апдайка, чимало уваги приділено в них також проблемі реалізму у творчості письменника, зачіпаються деякі приватні аспекти поетики. Основна частина робіт присвячена розгляду першої книги серії-роману "Кролику, біжи". І лише в декількох роботах аналізуються інші частини тетралогії. Це почасти можна зв'язати з тим, що до останнього часу (до 2001р.) на російську мову було переведено лише роман "Кролику, біжи". Нагромадилися оригінальні спостереження в роботах різного обсягу, від глав у книгах на більш загальну тему (роботи Т.Денісової, В.Дніпрова й ін.) до спеціальних статей (Ш.Абдулаєвої та ін.). Однак всі ці роботи присвячені виявленню ідейної проблематики твору, поетики, стилю й лише попутно торкаються питань системи образів. Що стосується робіт, присвячених першому роману, то в них переважає тенденція вивчення приватних аспектів поетики. У цілому всі ці дослідження одноаспектні, і не ставлять завдання дослідження системи образів у повному обсязі. Таким чином, літературознавство усе ще не має у своєму розпорядженні таке дослідження, у якому в систематизованому вигляді розглядалася б система образів роману «Кролику, біжи», аналіз якої тісно переплітався б з аналізом художнього бачення письменника. Питання, розглянуті в дослідженні, зачіпалися в роботах вітчизняних і закордонних дослідників, їхні спостереження й висновки нами враховані. Мета й завдання дослідження. Метою даної роботи є виявлення специфіки системи образів роману «Кролику, біжи». Названа мета вимагає рішення конкретних задач: • розгляд специфіки іронічної концепції Апдайка й форм її прояву в системі образів роману; • аналіз специфіки системи образів (через розгляд специфіки образа автора). Об'єктом дослідження є програмний твір Апдайка – перший роман з тетралогії «Кролик Енгстром», що включає романи: "Кролику, біжи" (Rabbit Run, 1960), "Кролик зцілився" {Rabbit Reduct, 1971). 'Кролик розбагатів" (Rabbit is Rich, 1981) – «Кролик заспокоївся" (Rabbit at Rest. 1990), а предметом – система образів у романі. Теоретичною базою дослідження послужили праці вчених, присвячені проблемам філософії, естетики й поетики художнього твору. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ній уперше проведено системний аналіз образів у програмному творі Апдайка - першому романі з тетралогії про Кролика. Теоретична й практична значимість полягає в тому, що загальні висновки, що містяться в роботі, і конкретні спостереження можуть бути використані при читанні вузівських курсів по сучасній західній літературі й теорії літератури, спецкурсів і спецсемінарів, а також при створенні методичних розробок. Структура. Робота складається із введення, двох глав, висновку й списку використаної літератури. Загальний обсяг матеріалу становить 23 сторінки. Список використаної літератури містить 20 найменувань.

Выводы:1. Апдайк відкрито називає Кролика "типовим представником людини Кьеркегора, що підкреслюється його ім'ям - Енгстром" :. Це особистість, як "зауважує письменник, "у стані страху й трепету, роз'єднана з богом, охоплена жахом, скручена суперечливими вимогами його тваринної біології й людського розуму, суспільними узами й внутрішньою необхідністю, начебто засуджена на вічне занепокоєння». У такий спосіб у символічній перспективі ідею цього образа можна виразити так: мир -пастка, а людина в ньому безпомічний кролик, що намагається вирватися з розставлених усюди сілець. 2. Використовуючи іронію як засіб зображення серединного положення людини як найбільш сприятливого у відносинах з навколишнім середовищем, Апдайк поміщає Кролика Енгстрома між двома - «так» і «але» або естетичним і етичним вимірами. На сторону естетичного виміру письменник збирає: інстинкт, почуття, суб'єктивну віру, інтровертивність і волю, а на етичну - закон, шлюб, суспільну мораль, екстравертивність і несвободу. У спробі знайти гармонію зіткнення цих світів, Кролик метається між цими двома альтернативами й не в змозі зробити вибір, живе, як би балансуючи між цими двома вимірами. 3. Образ Кролика у Апдайка є символом Америки. 4. Іронія, реалізуючи авторські інтенції створення іронічного змісту, проявляється на всіх рівнях структурно-стилістичної організації твору. 5. За допомогою вживання власних імен автор виражає відношення героя до своєї дружини. 6. Детальний текстовий аналіз оповідальної структури роману «Кролику, біжи» дозволив авторові дослідження встановити дві оповідальні позиції. Це оповідання з позиції автора-оповідача у формі 3-особи, де оповідач займає позицію стороннього спостерігача й події описуються як би з боку, ззовні, без викладу авторських вражень, і оповідання тут носить об'єктивний характер. І оповідання з позиції персонажа, де перебіг подій передається через призму свідомості того або іншого персонажа, оповідання ведеться "зсередини" і здобуває "суб'єктивний" характер. 7. Із прийомів на рівні авторської оповідальної позиції виявлена наступні: невласно-пряме мовлення, внутрішній монолог, потік свідомості. 8. Внутрішній монолог є домінантою оповідання. У романі використовуються внутрішні монологи різної структури й складності: від вкраплень, розгорнутих монологів до потоку свідомості. 9. У Апдайка потік свідомості з'являється в драматичні, поворотні моменти життя героїв і відповідає стану граничної емоційної напруги героїв.

Литература:1. Абдуллаева Ш. Авторская повествовательная позиция в тетралогии Джона Апдайка «Кролик Энгстром». – М., 205. – 114 с. 2. Абдуллаева Ш. К проблеме внутреннего монолога в творчестве Джона Апдайка (по роману «Кролик, беги»). – Баку, 2000. – 103 с. 3. Гражданская З. и др. История зарубежной литературы. - М.,1971. 4. Денісова Т.Н. Історія американської літератури XX ст. - К., 2002. 5. Денісова Т.Н. Роман і романісти США XX ст. - К., 1990. 6. Днепров В. Идеи времени и формы времени. - Л., 1979. 7. Дудова Л.В., Михальская Н.П., Трыков В.П. Модернизм в зарубежной литературе. – М., 2000. 8. Зарубежная литература XX века 1917-1945. Хрестоматия/ Под.ред. Б.И.Пурищева, Н.П.Михальской. - М, 1986. 9. Зарубежная литература ХХ в. / Под ред. Л.Г. Андреева. – М., 2000. 10. Зарубежная литература ХХ в.: Практикум. – М., 2000. 11. Засурский Я.Н. Американская литература ХХ века. – 326 с. 12. История зарубежной литературы конца ХIХ – нач. ХХ вв. / Под ред. Л.Г. Андреева. – М., 1978. 13. История зарубежной литературы ХХ в. (1871 – 1917) / Под ред. В.Н. Богословского и З.Т. Гражданской. – М., 1989. 14. История зарубежной литературы ХХ века /Под ред. Михайловской Л.Л., Засурского Я.Н. – М, 2003. 15. Кузнецова Н.С. Литература США и Великобритании ХХ века. – Велик. Новгород, 2001. – 56 с. 16. Марчук С.Ю. Английская и американская литература ХIХ и ХХ веков - М.: МАИ , 2004. - 168 с. 17. Пестерев В.А. История зарубежной литературы ХХ века: Методические материалы к практическим занятиям. – М.: Флинта, 2003. – 132 с. 18. Хрестоматія з всесвітньої літератури. – К., 2002. 19. Шабловская И.В. История зарубежной литературы ХХ века. – М: Экономпресс, 1998. – 382 с. 20. www.apdayk.net.ru